Сейм Польщі підтримав рішення встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії

Відповідний документ прийнятий в першому читанні

sejm.gov.pl

Сейм Республіки Польща – нижня палата парламенту – збирається встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польща (1918-1939 рр., – ред.). Про це повідомляє "Радіо Польща".

Відповідний запис до постанови Сенату Польщі (верхньої палати парламенту), яким Волинська трагедія визнана геноцидом, в першому читанні затвердили дві комісії Сейму: зі зв'язків з поляками за кордоном і по культурі і засобів інформування.

Друге читання постанови відбудеться під час наступних пленарних засідань (можливо, вже сьогодні, 20 липня).

Новини за темою: У Раді готують заяву з приводу ухвалення Сенатом Польщі постанови щодо Волинської трагедії

Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, які здійснювалися Українською повстанською армією (УПА) та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизанів у 1943-1944 роках, під час Другої світової війни, на Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.

Новини за темою: У Волинській різанині 1943-1945 років винна Росія, - міністр оборони Польщі

Метою дій українських націоналістів на Волині було, перш за все, бажання перешкодити майбутнім претензіями уряду Польщі на ці землі (так, як це відбулося після завершення Першої світової війни). Крім того, нелояльне до УПА населення могло стати потенційною опорою для Німеччини та СРСР. Так, українським командуванням було вирішено ліквідувати всіх комуністів, осіб, які співпрацювали з німцями, представників інших українських політичних угруповань, які заперечували керівну роль ОУН(б), християн-пацифістів, що не визнавали збройну боротьбу, а також поляків, від яких УПА могла очікувати щонайбільше ворожої нейтральності. Таким чином, перший удар українських партизан був спрямований проти польських співробітників гітлерівської адміністрації, що працювали у службах охорони лісів та державних маєтків. Поступово дії УПА поширилися на польське населення сіл, причому як на колоністів міжвоєнного періоду, так і на давніше населення.

Новини за темою: У МЗС РФ відреагували на слова польського міністра стосовно провини Росії у Волинській різанині

У відповідь на розширення дій українського збройного підпілля свою діяльність активізували поляки. Найяскравішим прикладом антиукраїнських дій були пацифікаційні акції, які провадила польська допоміжна поліція, що перебувала на німецькій службі. Водночас командування Армії Крайової Волинського округу, аби протидіяти УПА, почало створювати власні партизанські загони, а також направило офіцерів і рядових бійців кадрового складу АК організовувати в польських поселеннях бази самооборони. Протягом 1942-1943 р. на території Волині з'явилося кілька десятків таких баз. Каральні акції проти українців в основному проводилися в тих населених пунктах, які були близько розташовані до знищених українськими партизанами польських сіл. Це пояснювалося тим, що жителів цих поселень підозрювали у співучасті у знищенні поляків.

Новини за темою: Волинська трагедія чи Волинська різанина?

Кількість жертв тих трагічних подій, яку називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб (головним чином — польські селяни), з яких 18 тисяч — із встановленими прізвищами, а з українського боку — до декількох тисяч осіб. Деякі польські історики заявляють, що насправді кількість загиблих поляків удвічі-втричі більша. Водночас кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками сягає 21-24 тис. осіб.

Новини за темою: Київрада перейменувала столичний Московський проспект на проспект Бандери

Варто зазначити, що у традиційній польській історіографії Волинська трагедія сприймається як етнічна чистка виключно польського населення; в українській — як "дія у відповідь" на насильство з боку поляків щодо українських цивільних. Дана тема значно більш досліджена з боку польських істориків, які займаються цією проблемою з часу закінчення Другої світової війни, в той час як українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності.

Новини за темою: Україна відмовилася від участі у спільній з Польщею асамблеї 16-17 липня у Львові

Нагадаємо, що у 1947 р., після закінчення Другої світової війни, уряди СРСР, Польщі та Чехословаччини провели так звану операцію "Вісла" – акцію з примусової депортації українців з їхніх етнічних територій — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини - на захід і північ тодішньої Польської Народної Республіки та на територію УРСР.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>