Ганна Новосад
"Украинская правда"

Парламентська асамблеї Ради Європи ухваленням 12 жовтня резолюції щодо українського закону "Про освіту" засвідчила свою нездатність виробити збалансовану позицію, оскільки аргументи української сторони не було взято до уваги. Про це в ексклюзивному коментарі телеканалу "112 Україна" заявила начальник управління міжнародного співробітництва Міністерства освіти і науки України Ганна Новосад.

"Позиція МОН є такою. Стурбованість ПАРЄ може викликати нашу стурбованість у відповідь, тому що Рада Європи показала, що вони в цьому питанні не здатні виробити збалансовану позицію, яка б враховувала аргументи української сторони. Той ухвалений текст резолюції відбиває лише позицію Угорщини та Румунії. Аргументи української сторони до уваги взято не було", – зазначила вона.

"Станом на вчора нашій увазі було представлено абсолютно інший драфт (проект) резолюції доповідачем-естонцем Андресом Херкелем. Але сьогодні проголосували цілком інший текст доповіді, який вилучив усі ті речі щодо імплементації закону", – повідомила Новосад.

За її словами, Україна розраховує, що Венеційська комісія на відміну від ПАРЄ все-таки надасть свій незалежний експертний висновок.

"Ми очікуємо на експертний висновок до кінця року або на початку 2018 року", – підкреслила вона.

Як повідомлялося, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи під час дебатів ухвалила резолюцію щодо українського закону "Про освіту". Українську владу, зокрема, закликали прислухатися до зауважень Венеційської комісії, а також продумати "більш гнучку модель" двомовної освіти з урахуванням інтересів тих, хто належить до корінних народів і національних меншин.

"Можливо, контрольний показник може становити не менше 60% навчальних програм українською мовою і до 40% - мовою меншини", - зазначено в резолюції.

Згідно з документом, Асамблея пропонує взяти за основу три принципи, які допоможуть знайти спільну мову між зацікавленими сторонами. Так, перший принцип полягає в тому, що держава може наполягати на вивченні державної мови в освітніх установах усіма, тому що її знання "є фактором соціальної згуртованості та інтеграції". Другий принцип передбачає, що разом із захистом офіційної мови держава повинна вживати заходів і для захисту мови національних меншин. Третій принцип спрямовано на відсутність дискримінації.

На думку членів ПАРЄ, закон України обмежує права меншин у вивченні їхньої мови, тому що воно здійснюється поряд із вивченням української мови і лише до початкових класів. Водночас Асамблея визнає, що "викладання виключно мовою своєї національної меншини може негативно позначитися на особах, які таким чином не зможуть здобути достатнього рівня знання офіційної мови і вступити до вищих навчальних закладів".

"Асамблея наполегливо закликає українську владу проявити лояльність щодо тривалості процесу і врахувати конкретні умови відповідних спільнот у різних областях. Асамблея усвідомлює, що україномовна меншина в сусідніх країнах не має права на одномовну освіту рідною мовою. Тому Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які законно закликають до захисту своїх меншин, проявити готовність запропонувати українцям, які проживають в їхніх країнах, аналогічні умови тим, які вони вимагають для своїх. Асамблея буде продовжувати стежити за розвитком подій в Україні щодо захисту і просування регіональних мов та мов меншин", - підсумовано в тексті резолюції.