ПАСЕ

Парламентська асамблея Ради Європи під час сьогоднішніх дебатів ухвалила резолюцію щодо українського закону "Про освіту", передає 112.ua.

Зокрема, голосування членів ПАРЄ стосувалася статті 7. За результатами, документ підтримали 82 члени асамблеї, 11 - проти і 17 утрималися. Всього в голосуванні брали участь 110 делегатів.

Крім цього, у ПАРЄ закликали українську владу прислухатися до зауважень Венеціанської комісії.

Стаття 7 у законі України "Про освіту" стосується мови, на якому буде проходити навчання. Згідно з документом, воно повинно проводиться державною мовою у відповідних установах.

Держава гарантує учням, які відносяться до національної меншини України, право на навчання для здобуття дошкільної або початкової освіти на мові відповідної меншини, однак поряд з українською. Для цього закон передбачає створення окремих класів, груп. Дане навчання не повинно поширюватися на класи з навчанням українською. Аналогічне стосується і дітей, які належать до корінних народів України. Однак це використовується для здобуття дошкільної та загальної середньої освіти.

Освітні установи в свою чергу повинні забезпечити обов'язкове вивчення державної мови, зокрема установи професійної, професійно-технічної, вищої освіти в тому обсязі, який дозволяє виконувати профдіяльність.

Для учнів, які належать до корінних народів, національної меншини, іноземцям та людям без громадянства повинні створюватися належні умови для вивчення державної мови.

При цьому, дана стаття визначає, що держава сприяє вивченню мов міжнародного співтовариства. Установам надається право викладати одну або декілька дисциплін на двома або більше мовами (українською, англійською мовами ЄС).

Мова корінного народу або національної меншини може вивчатися як окрема дисципліна.

Як зазначила в коментарі "112 Україна" заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова, для України в питанні закону про освіту важливо було насамперед відстояти національні інтереси країни.

"Я перший раз впевнена, мабуть, на 100% в тому, що це просто наш обов’язок – відстоювати наші національні інтереси. І кожна держава, яка зараз висловлюється проти нашого мовного закону, вона так і робить протягом останніх 20-30 років. Питання сьогодні постає в тому, чи є в Угорщині українські школи, чи вивчають там українську мову, взагалі надають таку можливість. І зі свого боку я зовсім не бачу обмеження жодних прав нацменшин у цьому законі, навпаки, це зазначив не тільки президент, це кожен громадянин розуміє очевидно – як ти можеш жити і працювати в Україні, якщо ти не знаєш мову", - заявила вона.

Після прийняття даного закону Угорщина, Румунія, Болгарія та Молдова заявили, що закон порушує права національних меншин. Після цього закон був відправлений до Венеціанської комісії на експертизу.

Сьогодні, під час дебатів у ПАРЄ багато з делегатів звинуватили Україну у тому, що вона не зробила це раніше, ще до прийняття документа. Насправді до закону було багато питань. Доповідач естонської делегації в ПАРЄ назвав закон "Про освіту" нереалістичним, а член молдавської делегації висловив думку, що він відмовляє в ідентичності понад 250 тис. молдаван в Україні. З боку Угорщини була заява, що таким чином Україна сама ж дестабілізує обстановку у своїй країні.

А ось голова української делегації у ПАРЄ Володимир Ар'єв заявив, що школярі, які є угорцями і проходять навчання на території України, позбавляються можливості вступили жо вищих навчальних закладів через незнання української мови, а закон надає можливість виправити це. Крім цього, на думку Ірини Геращенко, нові освітні умови зроблять учнів конкурентоспроможними і дадуть їм шанс вступити до кращих вишів України. А ось заяви сусідів вона назвала "агресивними" і "передвиборними". Геращенко підкреслила, що їхня риторика спрямована на те, щоб показати, як вони турбуються про свій народ у будь-якому куточку світу. Також вона, як і інші українські представники влади, підкреслила, що Україна готова до діалогу і компромісів.

У загальному рахунку, резолюція ПАРЄ прийнята. Делегати настійно порекомендували українській владі прислухатися до всіх правок Венеціанської комісії, а також продумати "більш гнучку модель" двомовної освіти з урахуванням інтересів тих, хто належить до корінних народів і національних меншин.

"Можливо, контрольний показник може становити не менше 60% навчальних програм українською мовою і до 40% - на мові меншини", - зазначено у резолюції.

Згідно з документом, Асамблея пропонує взяти за основу три принципи, які допоможуть знайти спільну мову між зацікавленими сторонами. Так, перший принцип полягає в тому, що держава може наполягати на вивченні державної мови в освітніх установах усіма, тому що його знання "є фактором соціальної згуртованості та інтеграції". Другий принцип говорить, що разом із захистом офіційної мови, держава повинна вживати заходів і для захисту мови національних меншин. Третій принцип спрямований на відсутність дискримінації.

На думку членів ПАРЄ, закон України ущемляє права меншин у вивченні їх власної мови, тому що воно проводиться поряд з вивченням української мови та тільки до початкових класів. У той же час Асамблея визнає, що "викладання виключно мовою своєї національної меншини може негативно позначитися на особах, які таким чином не зможуть отримати достатній рівень знання офіційної мови і вступити до вищих навчальних закладів".

"Асамблея наполегливо закликає українську владу проявити лояльність по відношенню до тривалості процесу і врахувати конкретні умови відповідних спільнот в різних областях. Асамблея усвідомлює, що україномовна меншина в сусідніх країнах не має право на одномовну освіту рідною мовою. Тому Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які законно закликають до захисту своїх меншин, проявити готовність запропонувати українцям, які проживають в їх країнах, аналогічні умови тим, які вони вимагають для своїх. Асамблея буде продовжувати стежити за розвитком подій в Україні щодо захисту і просування регіональних мов та мов меншин ", - підсумовано у тексті резолюції.