Напівсолодка цукерка: Чому новий Виборчий кодекс може стати просто піаром

Верховна Рада дала зелене світло виборам за відкритими списками. У четвер депутати 230 голосами підтримали Виборчий кодекс, запропонований спікером парламенту Андрієм Парубієм, завершивши майже чотирирічний марафон роботи над документом. Щоправда, обиратимуть українці депутатів за новими правилами, згідно з ухваленим документом аж після грудня 2023 року, а це означає, що гречка може бути в моді й у Раді-10.

Напівсолодка цукерка: Чому новий Виборчий кодекс може стати просто піаром
Украинское фото

Ярослав Конощук

Парламентський кореспондент

Верховна Рада дала зелене світло виборам за відкритими списками. У четвер депутати 230 голосами підтримали Виборчий кодекс, запропонований спікером парламенту Андрієм Парубієм, завершивши майже чотирирічний марафон роботи над документом. Щоправда, обиратимуть українці депутатів за новими правилами, згідно з ухваленим документом аж після грудня 2023 року, а це означає, що гречка може бути в моді й у Раді-10.

Україну вже вдруге рятують від “корупційної” мажоритарної системи. Згідно з перехідними положеннями змін до Конституції 2004 року, у 2006 та 2007 році вибори народних депутатів відбувалися за пропорційною системою із закритими списками, коли виборець голосував лише за конкретну політичну партію. Однак восени 2011 року за результатами політичних торгів депутати повернулися до змішаної виборчої системи. Водночас у політичному середовищі лунали дискусії про відмову від “мажоритарки”. Так, екс-голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що найкращим варіантом для України буде перехід на пропорційну виборчу систему з відкритими списками, і додав, що мажоритарна система підвищує корупційні ризики. Після зміни влади в Україні до цієї кампанії активно долучилися міжнародні партнери. Врешті-решт, восени 2015 року в парламенті було зареєстровано Виборчий кодекс, і через два роки у листопаді 2017 року депутати проголосували за нього у першому читанні.

“Це сталося випадково... БПП і “Народний фронт” не розібралися з кількістю голосів”, - написав тоді позафракційний народний депутат Борислав Береза, маючи на увазі той факт, що коаліція не бажала міняти виборчу систему.

Ще однією причиною результативного голосування тоді називали наполегливі побажання Заходу до зміни виборчої системи. Однак попри результативне голосування тоді ніхто з опитаних автором цих рядків депутатів не вірив у результативне голосування.

“Це революційне рішення, але я не вірю, що законопроект пройде в такій редакції. Хіба що зателефонують з посольств (США та країн ЄС, – 112.ua) і наполегливо порекомендують підтримати законопроект", - зазначали тоді парламентарі-опозиціонери.

У кулуарах парламенту взагалі обговорювали проведення виборів за мажоритарною системою, а політичні групи усіх мастей готувалися до проведення парламентської кампанії за старими правилами. Та спікер парламенту Андрій Парубій попри скепсис колег створив робочу групу стосовно доопрацювання документа. А один з депутатів з “Народного фронту” переконував автора цих рядків у тому, що на останньому сесійному тижні депутати проголосують за Виборчий кодекс.

За півтора роки після “сенсації”, 6 червня 2019 року депутати взялися за 4,5 тисячі поправок до Виборчого кодексу. Проте “швидкість” розгляду поправок часом наштовхувала на думку, що попереду тижні процесу заради процесу. До того ж не секрет, що парламентська кампанія у розпалі і значна кількість парламентарів працювала на округах.

“Ми розпочали розгляд Виборчого кодексу частково для картинки, аби показати, що Рада працює”, - переконували автора цих рядків парламентарі з більшості та опозиції.

Однак на початку липня ситуація змінилася. За словами джерел 112.ua у складі фракцій коаліції, депутатський корпус почав схилятися до результативного голосування за законопроект. Як зазначають співрозмовники, мажоритарників, які були категорично проти пропорційної моделі, переконували, що в разі зміни правил гри, “за ними будуть ходити партійні лідери і нікому нічого не доведеться заносити”.

“Проголосуємо з введенням його в дію з наступних чергових виборів. І хай наступні депутати розбираються, що з цим робити”, - зазначали співрозмовники, запевняючи, що нові правила виборів готові підтримати 230-240 народних депутатів.

Сказано – зроблено. У першій половині дня 11 липня депутати 230 голосами з сімнадцятої спроби проголосували за Виборчий кодекс. “Виборчий кодекс ухвалено... Слава Україні!” - привітав депутатів спікер парламенту Андрій Парубій. Вирішальними стали голоси позафракційних народних депутатів.

Згідно із законом, виборчий бар’єр зберігається на рівні 5%, оскільки, за словами одного з авторів законопроекту, в іншому разі документ не підтримала б фракція БПП, а от виборчі блоки парламентарі оживляти відмовилися.

Ухвалений закон принципово змінює правила голосування. Як пояснив один з авторів законодавчої ініціативи, народний депутат Леонід Ємець, тепер виборець отримає один бюлетень і, голосуючи за партію, рейтингує кандидатів від тієї чи іншої політичної сили.

Претенденти на депутатські мандати будуть балотуватися у 27 виборчих округах. Обирати ж депутатів, у разі підписання законопроекту Володимиром Зеленським, за новими правилами будуть аж після 1 грудня 2023 року. А це означає, що і Раду-9, і Раду-10 депутати обиратимуть за старими правилами. Згідно зі статтею 77 Конституції України, чергові вибори до ВР відбуваються у жовтні в кінці п’ятого року повноважень парламенту, тобто в жовтні 2023 року.

Прихильники ухваленого закону з депутатського корпусу стверджують, що він ліквідує корупцію під час формування виборчих списків. На зауваження автора цих рядків про те, що кандидат-мажоритарник після набуття чинності цим законом стає залежним від партійного лідера, один з авторів законопроекту зазначив, що “навпаки, партійні лідери будуть ганятися за мажоритарниками”.

Опоненти ж ухваленого законопроекту зазначають, що через укрупнення округів послабиться зв’язок виборців з депутатами, і побоюються, що голосування може не відбутися через складність виборчої системи. Частина ж депутатського корпусу не впевнена, що законопроект доживе до грудня 2023 року, і називає сьогоднішнє рішення піаром.

“Подарували цукерку частині виборців і поставили галочку перед посольствами Заходу. Не виключено, що закон скасують”, - зазначають парламентарі.

Ярослав Конощук

  

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>