Миротворчий глухий кут і зрив переговорів "нормандської четвірки": Що дала Україні конференція з безпеки в Мюнхені

Напередодні в Мюнхені добігла кінця триденна міжнародна конференція з безпеки. Підсумки для України, швидше, невтішні: через надлишок інших проблем у різних куточках світу вирішення "українського питання" для міжнародного співтовариства є не таким уже і актуальним

www.securityconference.de

У Німеччині завершився один з найважливіших у світі неформальних форумів, в якому взяли участь близько 30 глав держав і урядів, а також понад 100 міністрів закордонних справ і міністрів оборони, – Мюнхенська міжнародна конференція з питань політики безпеки. Звичайно ж, на подібних заходах якісь ключові рішення не схвалюють, але вони є хорошим майданчиком для обговорення нагальних політичних проблем щодо балансу сил у світі, зміцнення системи міжнародного права і демократичного світопорядку. Відповідно для України як держави, залученої до збройного конфлікту, це ще одна можливість звернути на себе увагу, закликати світову спільноту до небайдужості, організувати додаткові переговори із союзниками та обговорити подальші кроки щодо вирішення проблемних питань. Що ж говорили про нашу країну на Мюнхенській конференції та її полях цьогоріч? Спробуємо підсумувати.

Україна – щит і меч Європи

Цьогоріч українці в межах Мюнхенської міжнародної конференції з політики безпеки чекали принаймні трьох подій – виступу президента України Петра Порошенка, доповіді колишнього генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена щодо введення миротворчої місії на Донбас і переговорів голів МЗС країн "нормандської четвірки".

Перша з них відбулася у п'ятницю, 16 лютого. Глава української держави Петро Порошенко, як і роком раніше, говорив про російську агресію, але принциповою відмінністю його нинішньої промови була глобалізація.

Президент не просто сказав, що Росія напала на Україну і продовжує вести гібридну війну на Донбасі, він зазначив, що ці дії "поступово перетворюються на повномасштабну "Світову Гібридну війну", і свідчень цьому безліч: втручання у внутрішні справи країн, спроби впливу на вибори, фейкові новини, кібератаки і нарощування воєнного потенціалу, в тому числі ядерного.

Петро Порошенко Адміністрація Президента України

Порошенко підкреслив, що російська влада не зацікавлена у приєднанні Донбасу, і навіть у самій Україні, її мета – Європа і помста за розпад Радянського Союзу. Тому, на його думку, європейські країни повинні об'єднатися і показати Москві, що з шантажем і агресією на континенті покінчено. А саме – надати всебічну підтримку Україні та сказати "ні" визнанню російських президентських виборів в окупованому Криму, відновленню повноважень Росії у Парламентській Асамблеї Ради Європи, візитам до Москви в пошуках економічної вигоди, а також "Північному потоку-2", який є політичною і енергетичною експансією Росії.

"Сьогодні Україна - це головне поле битви за європейський порядок та архітектуру безпеки. Власне, Україна є щитом і мечем Європи. Тому не пропустіть шанс побудувати більш справедливий порядок у Європі, підтримуючи нас. Захищаючи Україну, ви захищаєте суверенітет, територіальну цілісність і незалежність ваших країн", - зазначив Порошенко.

Петро Порошенко під час Мюнхенської конференції-2018 Адміністрація Президента України

Проте значного ефекту від цих слів не було. Хоча організатори конференції анонсували виступ президента України як один з найбільш очікуваних у перший день форуму, напевно, вперше Порошенко виступав перед напівпорожнім залом. А це сигнал про те, що міжнародне співтовариство втрачає інтерес до "українського питання" через надлишок інших проблем у різних куточках світу.

Миротворці на Донбасі

Підтвердженням попередньої тези також може бути нешироке обговорення доповіді про введення миротворчої місії ООН на Донбас, яку було презентовано в суботу, 17 лютого. На полях Мюнхенської конференції це питання цікавило переважно тих, хто безпосередньо є задіяним у відповідних переговорах.

Отже, доповідь про миротворців ООН на Донбасі презентував колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, який на цей момент є радником президента України. За його оцінками, організації треба відправити на окуповані території України щонайменше 20 тис. миротворців і 4 тис. поліцейських. Щоб місію в ООН не заблокувала Росія, усі миротворці повинні бути не з країн альянсу. Це можуть бути Фінляндія, Швеція, Австрія чи Казахстан, Монголія і Білорусь.

Андерс фог Расмуссен AFP

"Кілька місяців тому Путін сам запропонував миротворчу місію для сходу України. Але він уявляв її собі маленькою і без чіткого мандату. Так він пропонував, щоб миротворці контролювали тільки лінію дотику між вільною Україною та окупованою Україною. Це означає тільки заморожений конфлікт. Миротворцям потрібен мандат, який включає контроль справжнього міжнародного кордону між Росією і Україною", - зазначив Расмуссен.

Новини за темою: Кличко в Мюнхені: Важливо нарешті знайти формулу створення миротворчої місії під егідою ООН

При цьому екс-генсек НАТО додав, що він не вірить у те, що в питанні введення миротворців ООН на Донбас можуть бути компроміси до проведення президентських виборів у Росії.

Нинішній голова НАТО Єнс Столтенберг ідею з миротворцями ООН на Донбасі також вважає ще далекою від реалізації, але позицію Расмуссена про мандат миротворців на всю окуповану територію підтримує.

Крім того, на полях Мюнхенської конференції паралельно пролунали заяви Швеції та Фінляндії про готовність брати участь в операції на Донбасі.

Замовлений Расмусеном звіт про доцільність і способи застосування 20-тисячного контингенту "блакитних шоломів" вже передали спецпредставнику американського Держдепу по Україні Курту Волкеру.

Курт Волкер З відкритих джерел

"Миротворча місія в Україні може допомогти реалізувати мінські домовленості, нарешті, досягти миру і відновити українську територіальну цілісність. Тепер черга Росії визначитися. Якщо вони кажуть, що хочуть миру і безпеки для російськомовного населення, то нехай пояснять, чому миротворці – погана ідея", - зазначив спецпредставник США.

Тут важливо зазначити, що ідея введення миротворців ООН на Донбас Росії дійсно не подобається, і це в Мюнхені вкотре підтвердив голова МЗС РФ Сергій Лавров. Він назвав миротворчу місію мало не військовим монстром.

Зрив переговорів "нормандської четвірки"

Але все ж найбільшим фіаско для України на Мюнхенській міжнародній конференції стало скасування зустрічі голів Міністерств закордонних справ "нормандської четвірки". Спочатку планувалося, що вона відбудеться 16 лютого, пізніше переговори перенесли на 17 лютого, у потім і зовсім заявили, що їх не буде.

Формальною причиною для скасування зустрічі стала зміна планів міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля. Він перервав участь у Мюнхенській конференції та полетів до Берліна зустрічати журналіста видання Die Welt Деніза Юселя, який рік перебував у турецькій в'язниці та був звільнений у п'ятницю.

Однак міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну все ж вдалося поговорити зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Перед зустріччю голова українського МЗС повідомляв журналістам, що має намір порушити тему забезпечення безпеки на Донбасі та звільнення заручників.

Сергій Лавров і Павло Клімкін З відкритих джерел

Переговори тривали близько години, але за підсумками зустрічі Клімкін нового нічого не сказав. "Ми повинні продовжувати дискусію. Поки ми ні про що не домовилися. Російська точка зору інакша", - зазначив він, маючи на увазі обговорення з Лавровим введення миротворчої місії ООН на Донбас.

При цьому голова українського МЗС додав, що він також обговорив з Лавровим питання СЦКК і яким чином центр може відновити роботу після того, як росіяни вийшли з його складу.

Допомога США, співпраця з НАТО та інше

Поряд з цим варто зазначити, що в Мюнхені також відбулися важливі двосторонні зустрічі президента України Петра Порошенка з низкою чиновників. Так, з міністром оборони США Джеймсом Меттісом глава української держави обговорив співпрацю у військово-технічній сфері, зокрема щодо постачання Javelin і не тільки.

На зустрічі з делегацією Конгресу США було порушено питання про посилення санкцій проти Росії.

З генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом Порошенко обговорив відновлення співпраці з альянсом. "Ми поговорили, і я отримав повну підтримку законопроекту щодо національної безпеки, законопроекту щодо реформ, які є у складі нашого плану з НАТО. Ми проговорили, що треба зробити все можливе для того, щоб розблокувати співпрацю з альянсом, і тут ми проговорили ретельні кроки", - сказав президент.

Петро Порошенко під час зустрічі з генсеком НАТО Йенсом Столтербергом Адміністрація Президента України

Під час зустрічі з президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером глава української держави говорив про проведення реформ і подальше зближення з ЄС.

Крім того, Порошенко також зустрівся з прем'єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким. Під час розмови, зокрема, обговорювали недавні внесення змін до нашумілого закону "Про ІНП" Польщі та заяву з оцінкою діяльності українського гетьмана Богдана Хмельницького.

Однак для міжнародного співтовариства, мабуть, найцікавішою темою, пов'язаною з Україною, є проведення в країні реформ. Найкраще про них сказала голова МЗС Канади Христя Фріланд у своєму виступі на "українському ланчі". "Не робіть реформ для нас. Зміни потрібні українцям для себе і для України. Це не якась послуга, яку українці повинні зробити для Заходу", – підкреслила міністр.

Новини за темою: ФРН готова фінансувати відновлення Донбасу, – МЗС Німеччини

Вона впевнена, що завдання реформувати країну є реальним: "Українці були серед тих, хто заснував Канаду понад 100 років тому. Вони вміють будувати велику країну".
Хоча нинішній прогрес, звичайно, мало кого тішить.

Чому світові не до України

Прочитавши все це, пересічному українцеві може здатися, що справи зовсім кепські. Але і це не так. Просто конфлікт на Донбасі для Європи сьогодні не такий жахливий, як загроза ядерної війни. Саме ця тема була центральною на Мюнхенській конференції цьогоріч.

Причому тут йдеться не лише про КНДР, яка робить тільки перші кроки до ядерного статусу і "лякає" США та сусідні країни тестуванням міжконтинентальними ракетами, а й про Росію. Зокрема, в США з'ясували, що росіяни всупереч своїм зобов'язанням розробили і почали випробування нових крилатих ракет середньої дальності, які пристосовано під ядерну боєголовку.

Світ більше не плекає ілюзій і переконаний, що ядерна війна є цілком можливою. Ну, а ось що робити, якщо вона розпочнеться? Розуміння немає. Втім, так само, як і з терористичними угрупованнями на Близькому Сході, глобальними кібератаками і фейковими новинами, які також часто згадували в Мюнхені.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів