МИД Украины

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів переговори з міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто, під час яких основна увага була приділена питанню нового закону України "Про освіту". Про це повідомляє прес-центр українського зовнішньополітичного відомства.

"Угорській стороні було детально роз'яснено зміст освітньої реформи та представлено аргументи щодо безпідставності побоювань щодо забезпечення прав угорської меншини", – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Клімкін наголосив, що документ повністю відповідає міжнародним стандартам, Україна передала освітній закон на експертизу до Венеційської комісії, щоб зняти будь-які занепокоєння.

"Готовність до діалогу в процесі імплементації освітньої реформи в Україні та започаткування консультації щодо конкретних  питань, пов'язаних з мовою освіти угорської національної меншини – шлях до порозуміння. У цьому зв'язку підтверджено візит міністра людських ресурсів Золтана Балога до України 19 жовтня", – повідомляє прес-служба МЗС України.

Наголошується, що Клімкін звернувся з проханням про подальшу підтримку в протидії російській агресії, відновленні миру і територіальної цілісності України, подякувавши за допомогу, яка надається у лікуванні поранених українських військових, оздоровленні дітей з сімей учасників АТО, гуманітарну допомогу.

Було обговорено також питання українсько-угорського торговельно-економічного співробітництва.

Міністр Клімкін зустрівся зі співголовою партії "Політика може бути іншою", головою парламентської фракції партії Б.Сел, активом української громади в Угорщині, виступив на центральному угорському телеканалі "М1" та дав інтерв’ю угорському телеканалу "Гір ТВ".

Під час візиту міністр разом з представниками української громади поклав вінки до пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Раніше повідомлялося про те, що президент Петро Порошенко підписав закон України №2145-VIII "Про освіту", прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року. Застереження проти нього висловили Угорщина, Румунія, Болгарія, Росія та Молдова. Після цього закон було відправлено до Венеціанської комісії на експертизу.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи під час дебатів ухвалила резолюцію щодо українського закону "Про освіту". Українську владу, зокрема, закликали прислухатися до зауважень Венеційської комісії, а також продумати "більш гнучку модель" двомовної освіти з урахуванням інтересів тих, хто належить до корінних народів і національних меншин.

Під час дебатів у ПАРЄ багато з делегатів звинуватили Україну у тому, що вона не зробила це раніше, ще до прийняття документа. Насправді до закону було багато питань. Доповідач естонської делегації в ПАРЄ назвав закон "Про освіту" нереалістичним, а член молдавської делегації висловив думку, що він відмовляє в ідентичності понад 250 тис. молдаван в Україні. З боку Угорщини була заява, що таким чином Україна сама ж дестабілізує обстановку у своїй країні.

А ось голова української делегації у ПАРЄ Володимир Ар'єв заявив, що школярі, які є угорцями і проходять навчання на території України, позбавляються можливості вступили до вищих навчальних закладів через незнання української мови, а закон надає можливість виправити це. Крім цього, на думку Ірини Геращенко, нові освітні умови зроблять учнів конкурентоспроможними і дадуть їм шанс вступити до кращих ВНЗ України. А ось заяви сусідів вона назвала "агресивними" і "передвиборчими". Геращенко підкреслила, що їхня риторика спрямована на те, щоб показати, як вони турбуються про свій народ у будь-якому куточку світу. Також вона, як і інші українські представники влади, підкреслила, що Україна готова до діалогу і компромісів.