Качинський на неофіційній зустрічі з Порошенком звинуватив Україну в хамській невдячності через героїзацію УПА, – журналіст

За словами журналіста, Качинський намагається відмовитися від "політики сорому" і більше не мовчати про власні трагедії Польщі на догоду сусідам

Ярослав Качинський Фото з відкритих джерел

Польський політик, засновник і голова правлячої консервативної партії "Право і справедливість" (ПІС) Ярослав Качинський на неофіційній зустрічі з Петром Порошенком у Варшаві (2 грудня 2016 року) прямим текстом звинуватив Україну в "хамській невдячності через героїзацію УПА" після того, як колишній екс-президент Польщі Лех Качинський був убитий через активість на Сході, зокрема його дружбу з екс-главою української держави Віктором Ющенком. Про це у своєму матеріалі "Від сорому до гонору" на сайті Zn.ua пише журналіст Юрій Опока.

За його словами, Качинський вірить, що його брата, президента Леха Качинського та іншу національну еліту в 2010 році "вбив Володимир Путін"(президент РФ, – ред). "Тобто саме росіяни стоять за авіакатастрофою під Смоленськом. Можливо, у змові з Дональдом Туском (президент Європейської Ради та екс-прем'єр Польщі, – ред.)", – припускає автор.

"Більше того, є інформація, що на неофіційній зустрічі з Петром Порошенком у Варшаві Ярослав Качинський прямим текстом звинуватив Україну в хамській невдячності. Нібито Леха Качинського вбили саме через його активність на Сході. Через поїздки до Грузії, через проекти з Україною і дружбу з Ющенком. Мовляв, Путін помстився покійному президентові. А Україна на таку жертву відповідає героїзацією УПА", – йдеться в повідомленні.

Новини за темою: Націоналізм Бандери і Шухевича був антиєвропейським і антисемітським і не підходить для євроінтеграції України

Опока також зазначає, що Качинський намагається відмовитися від політики історичної пам'яті попередніх років, яку він називає "педагогікою сорому". Політик упевнений, що поляків примусили каятися за власні злочини, проте ніхто не кається перед поляками.

Новини за темою: Волинська трагедія чи Волинська різанина?

"Щоб догодити сусідам, Польща роками замовчувала власні трагедії. Виразний приклад — пристрасті навколо "Волині". Мовляв, на догоду українцям поляки відреклися від своєї історії і "політкоректно" мовчали про геноцид. Все це треба виправити. "Педагогіці сорому" слід покласти край раз і назавжди", – на думку автора статті, саме так і вважає Качинський.

Новини за темою: Сенат Польщі ухвалив постанову щодо визнання Волинської трагедії геноцидом

"Резолюція парламенту про "Волинський геноцид" – яскрава ілюстрація смерті міжнародної політкоректності. Ідея зображення "Гострої брами" і меморіалу "Львівських орлят" у польських паспортах — теж. Як і раптові вимоги до Німеччини платити репарації Польщі за Другу світову війну", – йдеться в статті.

Новини за темою: Сенат Польщі ухвалив постанову щодо визнання Волинської трагедії геноцидом

Нагадаємо, що Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, які здійснювалися Українською повстанською армією (УПА) і польською Армією Крайовою з участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизанів у 1943-1944 роках, під час Другої світової війни, на Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.

Метою дій українських націоналістів на Волині було, перш за все, бажання перешкодити майбутнім претензіями уряду Польщі на ці землі (так, як це відбулося після завершення Першої світової війни). Крім того, нелояльне до УПА населення могло стати потенційною опорою для Німеччини і СРСР. Так, українським командуванням було вирішено ліквідувати всіх комуністів, осіб, що співпрацюють з німцями, представників інших українських політичних угруповань, які заперечували керівну роль ОУН(б), християн-пацифістів, що не визнавали збройну боротьбу, а також поляків, від яких УПА могла очікувати максимум ворожої нейтральності. Таким чином, перший удар українських партизанів був спрямований проти польських співробітників гітлерівської адміністрації, що працювали в службах охорони лісів і державних маєтків. Поступово дії УПА поширилися на польське населення сіл, причому як на колоністів міжвоєнного періоду, так і на більш давнє населення.

У відповідь на розширення українського збройного підпілля свою діяльність активізували поляки.

Кількість жертв тих трагічних подій, яке називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб (головним чином — польські селяни), з яких 18 тисяч — із встановленими прізвищами, а з української сторони — до декількох тисяч осіб. Деякі польські історики заявляють, що насправді кількість загиблих поляків у два-три рази більше. У той же час кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками сягає 21-24 тис. осіб.

Варто відзначити, що в традиційній польській історіографії Волинська трагедія сприймається як етнічна чистка виключно польського населення; в українській — як "дія у відповідь" на насильство з боку поляків щодо українських цивільних.

Також нагадаємо, що в 1947 р., після закінчення Другої світової війни, уряду СРСР, Польщі та Чехословаччини провели так звану операцію "Вісла" – акцію з примусової депортації українців з їх етнічних територій — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини на захід і північ тодішньої Польської Народної Республіки на територію УРСР.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>