Кабмін схвалив збільшення до 2023 р. перехідного періоду імплементації мовної статті закону про освіту

Крім того, Гриневич відреагувала на заяви міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто

Лілія Гриневич Facebook Богдан Бортаков

Кабінет міністрів схвалив проект змін до закону "Про освіту", який передбачає продовження перехідного періоду імплементації мовної статті до 2023 року. Рішення було схвалено в середу, 14 лютого, під час засідання членів уряду, передає 112.ua.

За словами міністра освіти Лілії Гриневич, зміну запропоновано відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

Крім того, Гриневич відреагувала на заяви міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, який блокує засідання Україна - НАТО, назвавши їх маніпуляцією.

"Я б хотіла привернути увагу, що наразі на міжнародній арені напруження і маніпулятивні, абсолютно маніпулятивні заяви міністра закордонних справ Угорщини. Ми після рішення Венеційської комісії одразу створили дорожню карту імплементації рекомендацій Венеційської комісії. І ми рухаємося лише відповідно до рекомендацій Венеційської комісії", - сказала вона.

Міністр також підкреслила, що ці рекомендації не містять в собі вимог Угорщини.

"У чому полягають маніпуляції та шантаж з боку Угорщини, яка блокує засідання Україна - НАТО? У тому, що нас змушують призупинити дію закону. Такого немає у рекомендаціях Венеційської комісії. Крім того, у нас тривають консультації з угорською громадою. Ми повинні були продовжувати ці консультації, але лідери угорської громади нам повідомили, що вони не приїдуть через подання депутатів "Опозиційного блоку" до Конституційного суду", - додала вона.

Нагадаємо, засідання комісії Україна - НАТО (КУН), яке мало відбутися 14-15 лютого, було заблоковано Угорщиною, яка застосувала право вето. Голова МЗС Угорщини назвав право вето в НАТО "єдиним інструментом, за допомогою якого Угорщина може захистити закарпатських угорців і змусити Україну діяти згідно з міжнародними нормами".

Угорщина заявила про свій намір блокувати зустріч ще в середині січня. Тоді голова угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що блокування буде продовжуватися доти, доки Київ не виконає вимоги Угорщини щодо закону про освіту. В Будапешті впевнені, що це проблема міжнародного рівня, і відмовляються підтримувати інтеграційні прагнення України доти, допоки Київ не забезпечить інтереси угорської меншини в Закарпатті.

Раніше Верховна Рада ухвалила закон, яким зобов'язала викладати українською мовою в старшій школі з 1 вересня 2018-го. До старшої школи можна здобути освіту мовою нацменшин. Потім можна вчити цю мову як окремий предмет. А викладати вчителі повинні українською. Ідея була в тому, щоб випускники шкіл нормально володіли державною мовою. Після цього хвиля обурення прокотилася Румунією, Угорщиною, Молдовою та Росією. Спокійно відреагували поляки і болгари.

Угорщина заявила, що буде ініціювати перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угорщина також пригрозила санкціями та анонсувала акцію під гаслом "самовизначення для Закарпаття". Після цього 12 жовтня 2017 року в ПАРЄ закликали Україну врахувати при виконанні закону про освіту "всі без винятку" рекомендації Венеційської комісії щодо цього документа, а також внести відповідні зміни до самого закону. Пізніше Угорщина наклала вето на роботу грудневої комісії Україна - НАТО. На початку місяця 11 держав - членів Альянсу розкритикували позицію Будапешта і його ультиматуми.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...