"Із сусідом дружи, а тин городи": З ким у 2017 році сварилася Україна і як вирішилися ці конфлікти

Києву вдалося неймовірне – за 12 місяців майже розсваритися або посваритися з понад десятьма країнами

З відкритих джерел

"Із сусідом дружи, а тин городи", - говорить приказка. Якщо проаналізувати, як складалися відносини України з сусідніми державами в цьому році, можна дійти висновку, що народною мудрістю нехтувати не варто. Києву вдалося неймовірне – за 12 місяців майже розсваритися або посваритися з понад десятьма країнами. І багато в чому не було його провини. У чому полягали ці конфлікти і чим вони закінчилися? Пропонуємо згадати.

Білорусія

Відносини Києва з Мінськом почали знову псуватися з лютого, коли білоруська міліція серед ночі увірвалася в номер до відомомого українського поета Сергія Жадана та провела його затримання без пояснення причин.

Як зазначив пізніше поет, його доставили у відділення, розпитували про тероризм, а потім поставили штамп про заборону в'їзду в країну на невизначений термін і посадили на потяг. Аргументували, мовляв, йому з 2015 року заборонено в'їзд у Російську Федерацію, а відповідно такі заходи поширюються і на територію Білорусі та Казахстану.

Сергій Жадан 112.ua

Коли в цю справу втрутилися дипломати - МЗС України направив ноту протесту в Мінськ, а голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін обговорив ситуацію з колегою з Білорусі Володимиром Макєєвим - всі заборони було знято, а перед Жаданом вибачилися, нібито непорозуміння вийшло.

Після цього випадку таких "непорозумінь" було ще немало. В МЗС України зазначають, що білоруські правоохоронці систематично затримують громадян України із не завжди зрозумілих причин. Зокрема, крім затримання Жадана найбільш обговорюваними стало зникнення 19-річного сина українського прикордонника Павла Гриба і обвинувачення в шпигунстві журналіста Павла Шаройка білоруською стороною.

Нагадаємо, Павло Гриб поїхав наприкінці літа в білоруський Гомель на побачення з дівчиною і опинився в російському СІЗО. За його викраденням стояло ФСБ РФ.

За словами хлопця, його вивезли з Гомеля невідомі люди і передали іншим невідомим, а десь за кілька днів в Смоленській області РФ був оформлений протокол затримання. При цьому спочатку до нього не допускали ані представників МЗС України, ані адвоката.

Павло Гриб "Коммерсант"

У РФ його звинувачують у тому, що він нібито схиляв свою знайому здійснити підрив саморобного вибухового пристрою на випускній лінійці у школі в Сочі.

Українське посольство в Білорусі так і не отримало відповіді на питання, чи мали стосунок білоруські спецслужби до затримання Павла Гриба. Але в Україні вважають, що Мінськ безпосередньо несе відповідальність за інцидент.

Власкор "Українського радіо" Павла Шаройко був затриманий білоруськими правоохоронцями в жовтні, як стало відомо пізніше, бо вони вважали його співробітником Головного управління розвідки Міністерства оборони України (там цю інформацію спростовують).

Український журналіст Павло Шаройко Фото з відкритих джерел

Зокрема, Шаройкові закидають створення "агентурної мережі" з громадян Республіки Білорусь, які за гроші виконували завдання зі збирання відомостей розвідувального характеру у військово-політичній галузі.

Колеги журналіста кажуть, що затримання може бути пов'язане з його професійною діяльністю, оскільки останні три репортажі кореспондента були про роботу Тристоронньої контактної групи, зниклого Павла Гриба і військові навчання на території Білорусі.

У цьому випадку лише нотами протесту не обійшлося – Мінськ заявив, що так званим куратором Шаройка був радник посольства України в Білорусі Ігор Скворцов. Його негайно оголосили персоною нон ґрата в країні.

Наразі подальша доля Гриба і Шаройка під питанням.

Також, додають в МЗС України, у цьому році на відносини між Києвом і Мінськом погано вплинули заяви вищого керівництва країни про підготовку бойовиків на українській території і спільне з Москвою проведення навчань біля білорусько-українського кордону.

Польща

Ми дуже звикли до того, що поляки наші друзі на міжнародній арені, однак цей рік показав, що ця дружба також дуже нестійка. Передусім через різні погляди на питання історичної пам'яті.

Як відомо, торік польський сейм прийняв резолюцію щодо Волинської трагедії, назвавши її геноцидом польського народу. Це рішення було своєрідною відповіддю Варшави на визнання України ОУН-УПА та перейменування вулиць на честь їхніх лідерів у рамках декомунізації, адже Степана Бандеру і Романа Шухевича у Польщі вважають винуватцями загибелі співвітчизників у Волинській трагедії.

Український парламент не залишився осторонь і узгодив заяву-відповідь, в якій вказав, що необхідно з належною повагою і рівною турботою шанувати пам'ять усіх жертв на території обох держав. Парламент підкреслив, що ухвалення постанови сейму відбувалося у супроводі антиукраїнської акції з нищенням українських пам'яток на території Польщі, атаками на учасників релігійних урочистостей, забороною проведення культурних заходів та шовіністичною риторикою.

Мер Перемишля Роберт Хома Super Nowości

Черговий виток непорозумінь у двосторонніх відносинах між країнами стався в січні цього року, коли українські прикордонники не впустили на територію України мера Перемишля Роберта Хому. Як з'ясувалося, СБУ оголосила його персоною нон ґрата і заборонила в'їзд на п'ять років за підтримки в Перемишлі в 2016 році "маршу орлят", який організували націоналістичні організації. Під час акції, зокрема, лунали антиукраїнські гасла: "Смерть українцям" і "Перемишль, Львів — завжди польські".

На це рішення різко відреагував польський МЗС, який став вимагати зняття заборони на в'їзд Хоми, зазначивши, що в польському уряді не представляють подальшої співпраці з Україною за таких обставин і що на Київ чекають серйозні наслідки.

Через місяць українська сторона виконала прохання Варшави. Зокрема, у Службі безпеки України зазначили, що до уваги взято публічну оцінку Хомою антиукраїнських маршів у місті. Крім цього, заборону в'їзду мера Перемишля активно намагалася використовувати "третя" сторона для внесення розколу у відносини між Україною і Польщею.

Але ще більше підлили масла у вогонь в квітні поточного року, коли в польських Грушовичах зруйнували пам'ятник героям УПА. Його демонтаж проходив з дозволу місцевої влади, нібито монумент був "нелегально встановлений", але Об'єднання українців Польщі спростувало цю заяву.

Демонтаж пам'ятника героям УПА в Грушовичах З відкритих джерел

Після руйнування пам'ятника воїнам УПА в Грушовичах президенти України Петро Порошенко та Польщі Анджей Дуда провели телефонну розмову, під час якої Дуда пообіцяв, що особисто розгляне інцидент. Однак реакції, на яку сподівалася українська сторона, не було, тому до вирішення питання про Український інститут національної пам'яті припинив розгляд будь-яких звернень польських державних інституцій, окремих осіб чи громадських організацій про надання дозволів на встановлення нових польських пам'ятників і пам'ятних знаків або реставрацію вже існуючих на території України.

Це питання не вирішено досі. І, швидше за все, не вирішиться і в наступному році, оскільки Польща чітко дала зрозуміти, що не збирається виконувати вимоги Києва. Більше того, Варшава буде вимагати від України перегляду історичних питань перед вступом у Європейський Союз, зокрема питання Степана Бандери і "проблеми з правами меншин".

Угорщина

Відносини Києва з Будапештом в цьому році могли бути дуже позитивними, якби на початку осені Верховна Рада України не ухвалила закон "Про освіту", відповідно до сьомої статті якого з 2020 року діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою тільки в початковій школі. Тобто починаючи з 5-го класу весь навчальний процес буде здійснюватися українською, а мови нацменшин будуть викладатися лише як окремий предмет. Винятком може бути, наприклад, національна історія меншини та література.

Ця норма рівною мірою обурила сусідні країни: Румунію, Польщу, Молдову, Болгарію, Грецію і Росію, але найбільше Угорщину, громади якої в Україні мали найбільшу автономію (свої паспорти, школи та університети, прапори на офіційних установах, політичні партії, представники у владі по всій Закарпатській області, депутати в парламенті тощо). Будапешт заговорив про дискримінацію і почав погрожувати Києву прийняттям найрізноманітніших заходів, в тому числі блокувати будь-яке подальше зближення України з ЄС і НАТО.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійятро Радио Свобода

Щоб нівелювати "політичну стурбованість" сусідніх країн, Україна наполягла на проведенні експертизи закону "Про освіту" Європейською комісією, більше знаною як Венеціанська комісія.

На початку грудня міжнародна установа подала свій експертний висновок, який, здається, влаштував сторони. В Україні його вітали і заявили, що готові дотримуватися, а в Угорщині сказали, що підуть на поступки в мовному питанні, якщо жодне з прав угорської меншини не буде скасовано, а закарпатські угорці самі погодяться на внесення змін в освітнє законодавство.

Крім мовної розбіжності, варто відзначити, що МЗС України кілька разів висловлював протести у зв'язку з висловлюваннями угорських політиків. Приміром, публічними заявами віце-прем'єр-міністра Угорщини Жолта Шем'єна щодо створення угорських автономій у сусідніх державах.

Чехія, Сербія та інші

Не можна сказати, що несподівано, але в 2017 році в України досить часто виникали конфлікти з сусідніми країнами через окупацію Криму, і йдеться не лише про Росію – дуже резонансними були розбіжності з Чехією і Сербією.

Непорозуміння у відносинах з Прагою в Києва виникли через висловлювання про Крим президента Чехії Мілоша Земана на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Зокрема, відповідаючи на питання члена української делегації, народного депутата Олексія Гончаренка про анексію Російською Федерацією Кримського півострова, Земан заявив, що, на його думку, це "завершена справа" та повернення немає. Сторонам конфлікту варто обговорити можливість компенсації за анексію Криму – "у фінансовій формі або ж нафтою і газом", інакше може початися "європейська війна".

Мілош Земан З відкритих джерел

Українська делегація в ПАРЄ відразу ж висловила невдоволення, як і МЗС України, однак слова Земана не зустріли обурення у інших представників ПАРЄ, які отримали право на виступ в його присутності. І це сумно.

Акція протесту в Чехії проти заяви президента Земана про Крим radio.cz

Конфлікт розтягнувся на кілька днів. Зрештою Прага вибачилася за висловлювання Земана і підтвердила, що підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України, а також не визнає анексію Криму.

Негаразди з Белградом спочатку були зав'язані на відвідинах деякими сербськими політиками Кримського півострова, а потім посол України в Сербії Олександр Александрович дав "невдале" інтерв'ю інформаційному порталу BIRN, в якому головним чином акцентував увагу на тому, що Росія використовує Сербію для знищення Європи.

Олександр Александрович telegraf

Реакція сербського Міністерства закордонних справ не змусила довго чекати на себе – у відомстві звинуватили українського посла в намірах нашкодити дружнім відносинам між Москвою і Белградом і пригрозили заходами. Передбачалося, що мова може йти про відкликання урядом Сербії акредитації Олександровича та оголошення його персоною нон ґрата. Але конфлікт вдалося вирішити протягом декількох днів.

Крім названих, МЗС України також скерувала ноти протесту Франції (через висловлювання кандидата на посаду президента країни Марін Ле Пен щодо підтримки окупації Криму), а також країнам Африки і Близького Сходу (щодо відповідальності судновласників, операторів і капітанів суден за порушення українського законодавства щодо заходження в порти анексованого Криму). Серед "винних" африканських країн - Танзанія, Сирія, Кенія, Конго, Сьєрра-Леоне.

Також в 2017 році отримав від України протест Ізраїль - через участь "представника ДНР" у засіданні за круглим столом, проведеному на його території.

Росія

У розмові про складнощі дипломатичних відносин в 2017 році не можна не згадати і про Російську Федерацію, хоча і конфлікт між Києвом і Москвою не можна назвати цьогорічним.

Як відзначили 112.ua в українському МЗС, з початку російської агресії в Україні до РФ було скеровано близько 400 дипломатичних нот.

У поточному році були заяви і коментарі протестного характеру щодо незаконних затримань українців (Балуха, Семени, Сущенка, Гриба) і недопуску до них консулів (Сенцов, Кольченко, Зейтулаєв), порушень прав людини (зокрема, кримських татар), призову громадян на строкову військову службу, проведення там виборів та візитів на окупований півострів російських політиків і чиновників.

Фото з відкритих джерел

Крім цього, частина звернень МЗС Росії стосувалася і Донбасу: провокацій бойовиків "ЛДНР" проти СММ ОБСЄ, визнання "документів", виданих у ОРДЛО, відправлення "гумконвоїв" і посилення бойових дій.

Така ситуація у відносинах між Києвом і Москвою не напевне, а точно триватиме до відновлення територіальної цілісності України.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>