Доповідь Говена-Расмуссена: Про що йдеться в останній версії плану введення миротворців ООН на Донбас

Після Мюнхенської конференції з політики безпеки останнім компромісним варіантом розміщення "блакитних касок" в Україні виявився план, викладений у доповіді експерта ООН при Колумбійському університеті Річарда Говена та розроблений за дорученням радника президента України Андерсона Фог Расмуссена. Про що в ньому йдеться і як поставилися до документа потенційні миротворці та зацікавлені сторони

З відкритих джерел

Ідея введення миротворців ООН на Донбас обговорюється на міжнародному рівні вже не перший рік. Її начебто підтримують всі зацікавлені у врегулюванні збройного конфлікту на сході України сторони. Проте бачення самої місії настільки різне, що учасники переговорів досі не можуть узгодити ключові питання.

Утім, незважаючи на це, ми все ж можемо стверджувати, що надія на вирішення спірних моментів є. Свідченням цього може бути представлена днями колишнім генсеком НАТО і чинним радником президента України Андерсоном Фог Расмуссеном доповідь, в якій детально описана схема розміщення "блакитних касок" в Україні.

Як стверджує один з основних переговірників щодо введення миротворців ООН на Донбас спецпредставник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, саме ця схема є наразі останнім компромісним варіантом розміщення "блакитних касок" в Україні.

Передісторія

Ідею ввести миротворчий контингент на Донбас раніше за інших запропонував Київ, заговоривши про це ще в 2015 році - коли після Дебальцевого стало очевидно, що військової перемоги на сході України досягти не вдасться.

Кажучи "миротворці", українська влада мала на увазі, хоча про це й не говориться прямо, іноземні військові сили, які допоможуть країні повернути непідконтрольні території.

Москва цю пропозицію ігнорувала, оскільки її цілком влаштовували мінські угоди. Проте Мінськ-2, виконавши завдання зниження напруження війни, став буксувати, і до політичної частини угод Київ так і не перейшов, пояснюючи це обстрілами в зоні АТО і провокаціями противника.

Ситуація зайшла в глухий кут. Перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США напередодні 2017 року розглядалася в РФ як можливість зрушити процес з мертвої точки.

Через кілька місяців з ініціативою введення миротворців вже виступив президент Росії Володимир Путін. Проте в його інтерпретації миротворча місія ООН на Донбасі не що інше, як збройна охорона для ОБСЄ і не більше того, яка знаходиться переважно на лінії розмежування. Її російський президент пропонував озброїти легкою стрілецькою зброєю.

RFE

У відповідь на це Київ висунув вимогу допустити миротворців на всю непідконтрольну територію Донбасу, включаючи неконтрольовану ділянку кордону. І почалися довгі торги, основним майданчиком для яких з часом стали зустрічі спецпредставника держдепартаменту США з питань України Курта Волкера і помічника президента РФ Владислава Суркова.

За підсумками 2017 року вони не принесли результату. До того ж у РФ відкинули більшість поправок Волкера та заговорили про згортання процесу щодо миротворців.
Безвихідь спонукала сторони шукати нові варіанти вирішення проблеми.

"План Расмуссена": Основні характеристики

За дорученням колишнього генерального секретаря НАТО та чинного радника президента України Петра Порошенка Андерсона Фог Расмуссена було розроблено доповідь, головною метою якої є представлення компромісного плану розміщення "блакитних касок" на Донбасі з урахуванням всіх спірних моментів.

Міжнародній спільноті його представили в рамках Мюнхенської конференції з політики безпеки, яка тривала впродовж трьох днів (16-18 лютого) у Німеччині. Повний текст документа на цей момент доступний на сайті американського аналітичного центру "Інститут Гадсона".

Новини за темою: Миротворчий глухий кут і зрив переговорів "нормандської четвірки": Що дала Україні конференція з безпеки в Мюнхені

Зокрема на понад сорока сторінках доповіді представлено пропозиції про склад, повноваження та порядок роботи можливої миротворчої місії на сході України.

Reuters

Основна ідея документа – зібрати миротворчий контингент з військових нейтральних країн. Як варіант, країни Південної Америки (Бразилія, Аргентина, Чилі), пострадянські держави (Казахстан, Білорусь, Молдова) і європейські країни, які не входять до складу НАТО (Австрія, Фінляндія, Швеція).

При цьому важливо наголосити, що очолити місію пропонується одній з ненатовських держав.

На думку автора доповіді (а ним є експерт ООН при Колумбійському університеті Річард Говен), такий склад миротворчої місії може переконати Росію не використовувати право вето в Раді безпеки ООН.

Як відомо, тільки цей орган може ввести миротворців і лише при одностайному голосуванні постійних членів – Росії, США, Великої Британії, Франції та Китаю.
Однак у документі також зазначається, що стати ефективним миротворчий контингент на сході України зможе тільки за умови участі деяких країн НАТО. На цю роль пропонують дружніх Росії членів Альянсу на кшталт Греції.

Пропонована чисельність миротворчої місії, згідно з доповіддю, - 20 тис. військових і 4 тис. поліцейських. Але не виключається, що її може бути збільшено.
Розміститися миротворці повинні на всій території Донбасу, зокрема і на кордоні з Росією.

Суттєво, це цілком влаштовує Україну, але не влаштовує Російську Федерацію. Чи зможе нейтральність контингенту "блакитних касок" згладити цей момент і переконати Москву проголосувати "за", якщо справа дійде до розгляду документа на Радбезі ООН, поки не зрозуміло.

Чим будуть займатися миротворці на Донбасі

Згідно з доповіддю, військова частина місії повинна буде стримувати російські вилазки на кордоні з Україною, ізолювати війська проросійських бойовиків і їхню зброю на безпечних базах.

З відкритих джерел

Також "блакитні каски" будуть протистояти непідконтрольним атакам з обох сторін.

Наголошується, що незважаючи на велику чисельність військової миротворчої місії, вона не зможе повністю підтримувати на території Донбасу правопорядок. Тому до військових на схід України пропонується скерувати і поліцейську місію. Вона буде перенавчати персонал сил правопорядку "ЛДНР", а також стежити, щоб у регіоні мирно відбувалися місцеві вибори, які є частиною мінських угод.

Третьою дійовою особою місії має стати зовнішня цивільна адміністрація, якою буде керувати спеціальний представник генсека ООН. Адміністрація потрібна, щоб провести чесні і вільні вибори, забезпечити спокійну та м'яку зворотну інтеграцію в Україну нині окупованих районів.

Що це означає? У регіоні де-факто вводиться повне зовнішнє управління, подібно до досвіду Косово. Автор доповіді зазначає, що це, найімовірніше, не сподобається Україні, але їй доведеться змиритися з цим.

Також цікаво, що після виборів на Донбасі миротворча місія не згортається, але її функції дещо змінюються: "блакитні каски" залишаться в регіоні і будуть контролювати дії України на повернутих територіях.

Реакція потенційних миротворців

Деякі нейтральні країни з числа запропонованих у доповіді Говена-Расмуссена вже погодилися надіслати до України своїх миротворців, якщо цей план влаштує всі сторони конфлікту на Донбасі.

Зокрема президент Фінляндії Саулі Нійністьо на полях Мюнхенської конференції з політики безпеки зазначив, що збройний конфлікт на сході України - велика проблема для Європи, і якщо Гельсінкі можуть якось допомогти її вирішити, вони це зроблять.

Саулі Нііністе з Володимиром Путіним З відкритих джерел

Міністр оборони Швеції Петер Хультквіст прокоментував можливість введення шведських миротворців на Донбас так: "Якщо ми побачимо відповідні умови і якщо ми зрозуміємо, що ця місія може допомогти... тоді ми відкриті для цього".

Канцлер Австрії Себастьян Курц заявив про готовність відправити своїх військових на схід України вже давно. Також, до речі, як і Білорусь, якщо на це буде згода президентів України і Росії.

Реакція сторін конфлікту на Донбасі

Президент України Петро Порошенко на полях Мюнхенської конференції з політики безпеки зазначив, що головне в питанні введення миротворців на Донбас – "дотиснути Росію". Тобто, виходячи з цього, можна стверджувати, що в основних питаннях Київ згоден з "планом Расмуссена". Ну а ось щодо нюансів, зокрема етапів впровадження місії і країн, які можуть брати в ній участь, потрібно шукати компроміси.

На переконання глави української держави, ключова позиція зараз щодо "блакитних касок" - якомога швидше перейти до дискусії по суті.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін також визнав доповідь Говена-Расмуссена гідною.

соцсети

Але пізніше у МЗС додали, що, на їхню думку, Білорусь не може розглядатися в ролі миротворця.

Новини за темою: Введення миротворців ООН на Донбас допоможе відновити суверенітет та територіальну цілісність України, - МЗС

Реакції президента РФ на представлений у Мюнхені документ не було, також відмовився його оцінювати глава МЗС РФ Сергій Лавров, який зокрема представляв російську делегацію на конференції.

Але все ж таки поняття про те, як ставляться до нового плану щодо введення миротворців на Донбас Росії, ми маємо. У Мюнхені його прокоментував DW сенатор Олексій Пушков. Зокрема політик зауважив, що Україна хоче "все і відразу" і що миротворці не повинні знаходиться на всій території конфлікту – тільки на лінії розмежування.

За його словами, Москва не відмовиться від своєї попередньої позиції.

Пізніше прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив "РИА Новости", що компроміс щодо введення миротворців на Донбас можливий лише при прямому діалозі з представниками самопроголошених республік.

"ТАСС"

"Вирішувати такі питання, абстрагуючись від позиції представників невизнаних республік Донбасу, неможливо. Про це ми говоримо постійно. Але, ще раз повторюю, досягнення компромісу можливе тільки в рамках діалогу", — сказав він.

Що далі

Як зазначив спецпредставник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, "план Расмуссена" наразі є останнім компромісним варіантом розміщення "блакитних касок" в Україні і дуже близький до того, який він обговорив з помічником президента РФ Владиславом Сурковим у січні цього року.

Нагадаємо, тоді Волкер заявив, що Росія погодилася на поетапне просування миротворців углиб непідконтрольної українському уряду території ОРДЛО. Тобто, спочатку вони повинні зайти на лінію розмежування і досягти стійкого припинення вогню. Після цього починається політична частина, виконання якої буде синхронізуватися з просуванням миротворців до російсько-українського кордону. Заключний акорд - передача Україні кордону - відбудеться тільки після виконання політичної частини Мінська.

За словами Волкера, зараз настає час, коли Росія повинна визначитися, чого вона хоче. "Миротворча місія в Україні може допомогти реалізувати мінські домовленості, нарешті, досягти миру і відновити українську територіальну цілісність... Якщо вони (Росія, - ред.) кажуть, що хочуть миру і безпеки для російськомовного населення, то нехай пояснять, чому миротворці – погана ідея", - сказав він на полях Мюнхенської конференції.

На думку радника президента України Андерсона Фог Расмуссена, цього рішення не варто очікувати раніше проведення в РФ президентських виборів.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>