РИА Новости Украина

Ухвалена 12 жовтня резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи щодо українського закону "Про освіту" не містить жодних імперативів. Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Володимир Ар'єв.

"Резолюція ПАРЄ щодо закону про освіту: не страшно. Жодних окремих вимог, окрім імплементації висновків Венеційської комісії. Але про це вчора казав президент, будемо слідувати висновкам експертів. Жодних імперативів немає взагалі", – зазначив він.

При цьому, за його словами, в резолюції відзначено "важливість знання офіційної мови і міститься заклик до сусідів, які ініціювали резолюцію, в тому числі, так само ревно захищати права української меншини на їхній території".

Віце-президент ПАРЄ, народний депутат України Георгій Логвинський в ексклюзивному коментарі телеканалу "112 Україна" також зазначив, що "нічого страшного" у резолюції немає.

"Усе було очікувано. Ми прекрасно розуміли, що наші сусіди будуть використовувати будь-яку можливість, щоб не нам сказати слово, не Україні, не навіть депутатам ПАРЄ, а своєму електорату, саме боротися за свій внутрішній електорат. Тому було багато популізму. А все, що стосується технічних речей, то були досить чіткі відповіді ... Тут все досить прогнозовано. Нічого страшного тут немає. Немає ніяких виходів за рамки, які ми собі уявляли. Я думаю, що можна йти і далі розвивати власну країну і власні інтереси", – наголосив він.

Як повідомлялося, 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи під час дебатів ухвалила резолюцію щодо українського закону "Про освіту". Українську владу, зокрема, закликали прислухатися до зауважень Венеційської комісії, а також продумати "більш гнучку модель" двомовної освіти з урахуванням інтересів тих, хто належить до корінних народів і національних меншин.

"Можливо, контрольний показник може становити не менше 60% навчальних програм українською мовою і до 40% - мовою меншини", - зазначено в резолюції.

Новини за темою: Ар'єв заявив, що 60% учнів з угорської меншини не вступають до вузів України через незнання української мови

Згідно з документом, Асамблея пропонує взяти за основу три принципи, які допоможуть знайти спільну мову між зацікавленими сторонами. Так, перший принцип полягає в тому, що держава може наполягати на вивченні державної мови в освітніх установах усіма, тому що її знання "є фактором соціальної згуртованості та інтеграції". Другий принцип передбачає, що разом із захистом офіційної мови держава повинна вживати заходів і для захисту мови національних меншин. Третій принцип спрямовано на відсутність дискримінації.

На думку членів ПАРЄ, закон України ущемляє права меншин у вивченні їхньої власної мови, тому що воно здійснюється поряд із вивченням української мови і лише до початкових класів. Водночас Асамблея визнає, що "викладання виключно мовою своєї національної меншини може негативно позначитися на особах, які таким чином не зможуть здобути достатнього рівня знання офіційної мови і вступити до вищих навчальних закладів".

"Асамблея наполегливо закликає українську владу проявити лояльність щодо тривалості процесу і врахувати конкретні умови відповідних спільнот у різних областях. Асамблея усвідомлює, що україномовна меншина в сусідніх країнах не має права на одномовну освіту рідною мовою. Тому Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які законно закликають до захисту своїх меншин, проявити готовність запропонувати українцям, які проживають в їхніх країнах, аналогічні умови тим, які вони вимагають для своїх. Асамблея буде продовжувати стежити за розвитком подій в Україні щодо захисту і просування регіональних мов та мов меншин", - підсумовано в тексті резолюції.