Зовнішня політика США свідчить про ізоляцію країни та про відсутність уяви у її керівництва

Зовнішня політика США свідчить про ізоляцію країни та про відсутність уяви у її керівництва
Дональд Трамп Reuters

Оригінал на сайті Süddeutsche Zeitung

З погляду американського уряду дипломатія — це запровадження санкцій і агресивні загрози. Так діє і щодо російського газопроводу "Північний потік — 2". Але каральна політика Трампа може стати дуже небезпечною.

Той, хто зараз спробує знайти відбитки пальців США у світовій політиці, навряд чи їх виявить. Америка переживає період зовнішньополітичної посухи. Країна зобов'язана цим своєму президенту, котрий не має ані найменшого поняття про стратегію, й уряду, який лише намагається нівелювати найбільш кричущі помилки голови держави. Тільки коли йдеться про санкції, на сухий степ проливається рясний дощ.

Новини за темою

Брак дипломатії і політичної фантазії уряд США компенсує унікальною політикою ударів "з плеча". Санкції, штрафні мита, загрози — каральну політику запроваджують розчерком пера президента, його декретами. Цій політиці не потрібні міжнародні організації, війська і союзники. Вона свідчить про ізоляцію країни і про відсутність уяви у керівництва. І вона є дуже небезпечною.

Безкомпромісна агресивність торговельної політики щодо Китаю і санкції, спрямовані проти Росії (а тепер і проти Китаю), — останні прояви такої політики. Безперечно, неповороткість Китаю в усуненні нечесних торговельних правил і російські маніпуляції під час президентських виборів у США (дотепер не розслідувані вповні) дають привід для справедливого роздратування. І в тому, і в іншому випадку правомірно запроваджувати торгові обмеження й інші санкції.

В той же час уряд Трампа заплутався у протиріччях і підставляє себе під удар через недалекоглядність своєї зовнішньої політики. Найяскравіший приклад — поведінка самого президента, що остаточно заплутався в своїй політиці щодо Росії. Його симпатія до Володимира Путіна очевидна, його незалежність скомпрометована втручанням у вибори, на його поведінку впливають розслідування спеціального прокурора і проміжні вибори, що наближаються. За такої плутанини неможливо проводити чисту політику, що доводить останній санкційний пакет. У реальності президент звертається до Конгресу і ніби сигналізує сенаторам: дивіться, я ж дещо роблю проти Росії, дайте мені свободу дій. А його послання до Росії таке: довіртеся мені і потерпіть комарині укуси, тому що я рятую вас від іще важчих санкцій Конгресу.

Новини за темою

Подібна політика щодо Росії зазнає поразки через суперечливість, тому що супутні обставини — як це часто буває в світовій політиці — являють собою цілий комплекс проблем. Трамп, розмірковуючи про санкції проти "Північного потоку — 2", не тільки захищає нібито священні цінності американської демократії, але думає і про американські інтереси в галузі енергетики, і про експортний ринок для американського скрапленого газу.

Каральна політика Трампа не вичерпується проблемами з якимось там газопроводом. Вона свідчить про відсутність конструктивних ідей і політичну самотність. Успішна зовнішня політика — це мистецтво спонукати іншу державу радо робити те, чого ти від неї хочеш. Використовуючи тиск, примус і санкції, не можна створити альянси — вони вдаються тільки на основі взаємних інтересів. Навпаки, подібні заходи тільки руйнують союзи, і європейці зараз якраз відчувають це на собі. Гельмут Коль працював за мудрим принципом: руку, що дає їжу, не кусають. А щодо Дональда Трампа діятиме зворотний принцип: в руку, що карає, впиваються зубами.

Штефан Корнеліус

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів