banner banner banner banner

"Золоті" дзвінки між різними мережами: Чому споживачі платять за завищеними тарифами, отримуючи низьку якість зв'язку?

Основними проблемами для користувачів мобільних послуг є висока вартість дзвінків на номери інших операторів, низька якість зв’язку і недостатнє покриття, постійне та невмотивоване підвищення цін на мобільні пакети тощо. Чи існують механізми для розв’язання цих проблем? ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" розпочала кампанію за здешевлення мобільних тарифів та для захисту прав користувачів рухомого зв’язку. Реалізуючи цей проект, ми також дізналися, що думають з цього приводу споживачі.

"Золоті" дзвінки між різними мережами: Чому споживачі платять за завищеними тарифами, отримуючи низьку якість зв'язку?
З відкритих джерел

Олег Тітамир

Президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг"

Основними проблемами для користувачів мобільних послуг є висока вартість дзвінків на номери інших операторів, низька якість зв’язку і недостатнє покриття, постійне та невмотивоване підвищення цін на мобільні пакети тощо. Чи існують механізми для розв’язання цих проблем? ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" розпочала кампанію за здешевлення мобільних тарифів та для захисту прав користувачів рухомого зв’язку. Реалізуючи цей проект, ми також дізналися, що думають з цього приводу споживачі.

          "Ігрища" мобільних операторів

Пропоную розглянути основні "реперні точки" у взаєминах мобільних операторів і споживачів:

Вартість дзвінків між різними мережами мобільних операторів є невиправдано високою – нині вона становить 1-1,50 грн.

Згідно зі статистикою, 88% дзвінків здійснюються всередині однієї мобільної мережі. Є ще один "нюанс". Так, згідно з даними національного телеком-регулятора, в Україні близько 54,8 мільйона активних SIM-карт вітчизняних провайдерів із чисельністю населення 37 млн осіб. Це означає, що величезна кількість українців змушені мати додаткові мобільні телефони з картками інших операторів, щоб здешевити дзвінки рідним, знайомим та колегам.

Чому так відбувається? Річ у тім, що за кожну хвилину дзвінка з однієї мережі на іншу встановлено додатковий тариф, який оператори оплачують один одному, – "оптова ставка", або "інтерконект" (MTR). Цей тариф регульований – його встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). Наразі цей тариф становить 0,12 грн за 1 хвилину інтерконекту. Реальна ж собівартість хвилини дзвінка між різними мобільними мережами – 0,03-0,04 грн, тобто 3-4 копійки.

Відчуваєте різницю? "Маржа" кожного оператора на одній хвилині дзвінка – 9 копійок, при цьому всі витрати інтерконекту все одно покривають споживачі мобільних послуг. Найбільше "вершків" знімають два найбільші мобільні провайдери, котрі і є головними лобістами захмарної оптової ставки. Проте це, так би мовити, – прибуток за дзвінки між мережами. Зі споживача ж стягують на роздрібних ставках у 20-30 разів більше! І хоч НКРЗІ прийняла рішення з 1 січня 2021 року знизити тариф на інтерконект до 0,08 грн, на моє переконання, проблему це кардинально не вирішить.

Новини за темою

По-перше, навіть ця "знижена" ставка є майже утричі завищеною. По-друге, на ринку і досі не існує прямої залежності між оптовими і роздрібними цінами (зменшення ціни інтерконекту автоматично не призводить до зниження тарифу на дзвінок між різними операторами). Адже, згідно з законом, НКРЗІ не має жодного впливу (окрім встановлення оптової ставки) на "вільне" ціноутворення на мобільному ринку, який держава в особі АМКУ не визнає монопольним, не вбачаючи жодних "картельних змов". Тож, навіть у разі зниження ставки немає жодної гарантії, що оператори автоматично знизять роздрібні ціни для споживачів на дзвінки між різними мережами, хоча додаткові підстави до цього все-таки з’являться.

ГО "Українська організація захисту споживачів послуг" постійно аналізує ринок мобільних операторів. Ми періодично отримуємо скарги від споживачів з приводу невмотивовано завищених тарифів на дзвінки між різними операторами, а також щодо високих тарифів на мобільні пакети. У цьому контексті також слід взяти до уваги результати дослідження, проведеного цьогоріч Factum Group, згідно з яким 79% респондентів хочуть, щоб на законодавчому рівні було закріплено, що ціна хвилини дзвінка на мережі інших операторів має бути такою самою, як вартість дзвінка всередині мережі. Тож, на наш погляд, необхідні додаткові регуляторні "мотивації" для встановлення економічно-обґрунтованих і справедливих тарифів як на дзвінки між мережами, так і на пакети мобільних послуг.

Саме тому наша Асоціація започаткувала реалізацію громадської ініціативи із залученням небайдужих споживачів, яка полягає у вимогах до НКРЗІ знизити оптову ставку до рівня собівартості, тобто до 0,03 грн.

Окрім реакції кількасот споживачів на нашій сторінці у Фейсбук, ми наразі маємо понад тисячу ініційованих нами і підписаних клієнтами мобільного зв’язку листів до НКРЗІ та АМКУ. Основні посили є такими. По-перше, нинішні ціни на дзвінки на інші мережі, особливо після закінчення пакетних хвилин, є завищеними, необґрунтованими та призводять до додаткових витрат споживачів. По-друге, практика операторів щодо диференціації дзвінків та їх вартості на два різні типи (всередині мережі та на інші мережі) є антиконкурентною, що призводить до економічної дискримінації клієнтів рухомого зв’язку та обмежує можливість зміни оператора. По-третє, розмір такси термінації трафіку, встановлений НКРЗІ вище собівартості цієї послуги, штучно створює сприятливі умови для використання мобільними операторами недоброчесних практик. Споживачі звертаються до регуляторних органів з проханням в межах їх компетенції  усунути антиконкурентну бізнес-діяльність, що зумовлює порушення прав споживачів, та впровадити рішення про зниження ставки інтерконекту, включивши його до собівартості послуги.

Ще й досі існує вкрай сумнівна практика, коли споживач розраховується за щомісячний пакет т. зв. передплаченого звязку, проте послуги йому надають не протягом 30-31 дня, а лише на термін 28 діб.

Виникає логічне питання: чому в мобільних операторів щомісяця на календарі – лютий? Чому споживач оплачує протягом року мобільний зв’язок за ще один додатковий, 13-й місяць? І чому піддаються ціновій дискримінації споживачі, котрі обрали передоплату, а не контракт? Це питання я піднімав ще у квітні 2019 року. Саме півтора роки тому мобільні оператори відповіли на запити нашої Асоціації приблизно однаково: мовляв, у цьому контексті вони діють у рамках чинного законодавства, і "оплата за пакет кожні 4 тижні є умовою актуальних тарифних планів передплатної форми обслуговування".

Інакше кажучи, оператори встановили термін дії пакету 28 днів, тому що так захотіли, адже це уможливлює отримання додаткових прибутків! "Нехай повернуть тарифний план щомісячний, а не 4-тижневий. І за ті гроші, які оператори беруть із клієнтів, можна було б додати у пакет з десяток гігабайт інтернету", - написав нашій Асоціації споживач Олег Алоха.

Півтора року тому Антимонопольний комітет почав розглядати відповідну справу за ознаками порушення антиконкурентного законодавства і монопольної змови, адже кількість скарг споживачів просто-таки "зашкалювала". Але минуло півтора року, а віз і нині там. Споживачі платять, а оператори і надалі безпідставно збагачуються. То, може, владі потрібно просто змінити законодавство, щоб раз і назавжди покласти край цьому мобільному волюнтаризму?

Через те, що ціни на мобільні послуги регулює "невидима рука вільного і конкуретного ринку", найбільші мобільні оператори охоче користуються цією опцією, підвищуючи тарифи на різні пакети двічі або й тричі на рік!

Споживачі скаржаться нашій Асоціації на вкрай сумнівну практику: так, одному з них протягом року підвищили вартість "контрактного пакету" на 30 грн, іншому – протягом року підняли ціну двома "траншами" на 20 грн – з 140 грн до 180 грн. Валерій Кошовий на сторінці нашої Асоціації у Фейсбук написав: "Замість зниження тарифів, навпаки, підняли – ще кілька років тому платив за мобільний пакет 65 грн, зараз же ціну підняли до 120 грн, і, як завжди, на 28 днів, тож, у році виходить 13 місяців".

Що спонукало мобільних операторів до "спурту цін" на їхні послуги? Може, карколомна інфляція? Стрімка девальвація гривні? Чи, може, істотне зростання індексу споживчих цін? Проте інфляція протягом 2020 році була як ніколи стабільною: її показник за 11 місяців цього року становить 3,8%. Гривня закріпилася на рівні 28 грн за американський долар. Індекс споживчих цін за період січень - листопад 2020 року становив 104,1%, тобто ціни в середньому зросли у річному вимірі мінімально – на 4,1 %. Чому ж тоді мобільні оператори підвищили у поточному році тарифи на 30-40%?

Особливо зважаючи на те, що цьогоріч наприкінці березня через пандемію коронавірусу Антимонопольний комітет застеріг телеком-компанії від "надання учасниками ринку послуг рухомого (мобільного) зв’язку з метою отримання надприбутків, вчинення узгоджених/аналогічних дій, які можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції шляхом одночасного або узгодженого підвищення вартості тарифних планів, закриття дешевих, мінімальних тарифних планів, автоматичного (примусового переведення абонентів на дорожчий тарифний план, погіршення якості надання послуг". Думаєте, мобільні оператори дослухалися до цих застережень і посилили захист прав споживачів – в умовах економічної кризи і падіння доходів громадян та малих підприємців? Ні, вони зробили з точністю до навпаки, продемонструвавши взірець соціальної безвідповідальності!

Проте, може, ми аж надто грішимо проти основних гравців мобільного ринку? Можливо, вони левову частку надприбутків переводять у значні інвестиції для поліпшення якості мобільного зв’язку, а надто – динамічно розширюючи покриття мобільним зв’язком всієї території України? Насправді ж ситуація протилежна: наша Асоціація отримує величезну кількість скарг на те, що дуже часто мобільний зв’язок зникає навіть у багатьох районах Києва! Подекуди під час дзвінків між столичними абонентами через шуми в слухавці та часте переривання розмови складається враження, що співбесідник перебуває десь у джунглях Папуа-Нової Гвінеї! А що вже казати про віддалені регіони України? "Якість мобільного зв'язку значно погіршилась, а тарифи зросли. Колись, я вже користуюся ним з 2007 року, вона була кращою в Україні. Мої звернення до оператора не допомагають", - пише нам Орест Вовк. Або: "Ліцензію оплачено, обладнання стоїть. Зв’язок – л*но" (Олексій Цока). І таких нарікань на якість мобільного зв'язку на сторінці нашої Асоціації в Фейсбуку – десятки.

На жаль, вже давно сприймається як належне, що за якістю покриття території мобільним зв'язком Україна на багато років відстає від країн Європейського союзу. Ще в серпні минулого року завдяки перерозподілу радіочастот між мобільними "гігантами" їхні речники в один голос із представниками влади анонсували, що за кілька років покриють зв’язком 4G майже всю Україну: до 1 липня 2022 року – у населених пунктах з населенням понад 2 тисячі осіб; до 1 липня 2024 року – на національних автомобільних дорогах. Фактично ж, сьогодні зв'язок 4G працює в 16 205 населених пунктах – це лише 57% від їх загальної кількості в Україні.

На жаль, дуже часто різні амбітні плани в нашій країні залишаються на папері. Наразі ж маємо те, що маємо: в 7 тисячах населених пунктів (переважно в селах) немає покриття не те що 4G, а й 3G. Тож, про дистанційну освіту сільських дітей під час жорсткого карантину і про широко розрекламовану владою телемедицину можна надовго забути. Як розповів нашій Асоціації Олег Краснопольский: "В Київській області зв’язку немає в 25 км від Києва". Що вже казати про інші, особливо віддалені від столиці міста та села? І хто перевірить, чи надприбутки мобільні оператори кладуть у свої кишені чи масштабно вкладають у розбудову веж та іншої телеком-інфраструктури?

То, може, справді слід запустити в Україну європейських операторів, як дехто рекомендує, – і мережу покриття динамічно розширять, і дешевші тарифи запропонують? "Чом би й ні, - вважає Віталій, наш дописувач у Фейсбуку. - Крім українського зв'язку, паралельно користуюся польським, в якому маю повний безліміт на всіх польських операторів. Крім того, досхочу інтернету та великий пакет роумінгу по ЄС за 220 грн/міс. Український "пакет" пропонує мізер від цього за 150 грн і дорожче".

 Що необхідно для захисту прав споживачів мобільних послуг?

Насамперед свої безпосередні функції повинна виконувати держава – через НКРЗІ, АМКУ та Держпродспоживслужбу. На сьогодні ж складається таке враження, ніби держоргани усунулися від захисту прав споживачів мобільних послуг, насправді вони приховано лобіюють інтереси телеком-"гігантів". Отже, наша Асоціація сподівається, що на численні звернення споживачів (в рамках нашого проекту) відреагують як регуляторні органи, так і мобільні оператори. Водночас вже сьогодні потрібно задіяти такі алгоритми:

Новини за темою

НКРЗІ має знизити вартість інтерконекту до рівня собівартості – тобто до 0,03 грн. Оскільки оптову ставку в будь-якому разі покриває споживач, сплачуючи за мобільні послуги, прийнятна ціна інтерконекту дає шанси на зниження вартості мобільних пакетів, збільшення кількості безкоштовних пакетних хвилин для дзвінків на інші мережі, створення рівних умов для всіх мобільних операторів на ринку, коли буде усунено фактор т. зв. домінантних мереж. Більш того, це уможливить рух до європейської моделі за стандартом anynet-тарифів, коли дзвінки на всі мережі тарифікуються уніфіковано, вони включені в пакети без будь-яких обмежень та немає цінових "гойдалок". Простіше – коли дзвінок на оператора іншої мережі має вартість, ідентичну такій дзвінка всередині мережі;

Регулятор повинен відстежувати та аналізувати ціноутворення і всі тарифи мобільних операторів, надаючи їм рекомендації щодо цінової політики. Якщо телеком-компанія відверто зловживає своїм становищем, невмотивовано підвищуючи ціни по кілька разів на рік, то регулятор повинен направити обґрунтоване попередження оператору. У разі ігнорування НКРЗІ має подати скаргу до АМКУ, який повинен винести справедливе рішення протягом 6 місяців, а не 1-2 років;

Профільні державні органи мають максимально спростити для споживачів портацію (MNP) – перехід від одного оператора до іншого зі збереженням мобільного номеру, оскільки сьогодні ця процедура досі пов’язана із зайвими бюрократичними перепонами. Елементарна можливість портації, зокрема, може стати дієвим запобіжником від карколомного підвищення цін на пакети телеком-операторів.

АМКУ має після майже 1,5 року розгляду справи нарешті ухвалити вмотивоване рішення про необґрунтовану тарифікацію передплачених мобільних пакетів протягом 4 тижнів, а не 30-31 дня. Врешті-решт, НКРЗІ може легко вирішити цю "колізію", рекомендувавши Кабміну внести відповідні зміни до постанови про "Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг". Тоді в операторів, що стягують зі споживачів плату за неповний пакет мобільних послуг, не буде підстави стверджувати, що, мовляв, вони діють у рамках чинного законодавства.

НКРЗІ має жорстко контролювати виконання мобільними операторами інвестиційних програм щодо покриття території України мережею 4G. З іншого боку, потрібно знизити "асиметричне" податкове навантаження у 35% (через нерівномірність оподаткування спектру радіочастот) на мобільних операторів – до 21 %, як у ЄС. Цього, зокрема, можна досягти завдяки зниженню на 50% плати за користування радіочастотами або введенню єдиного податку для різних радіочастот. Тоді будуть усі підстави вимагати від мобільних операторів прийнятних цін на їхні послуги.

Олег Тітамир

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>