Чи зможемо зробити так, щоб суспільство повірило владі, а багаті не зневажали суспільство?

Чи зможемо зробити так, щоб суспільство повірило владі, а багаті не зневажали суспільство?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

З ким тепер будуватимемо наш український дім? У народі кажуть, якщо гнилі колоди, будинок довго не простоїть. Сподіваюся, нові політичні лідери не розіб'ють ущент надії виборців. Але чи зуміють вони так скоро, як обіцяли, скласти таку систему, за якої суспільство повірить владі, а багаті не будуть зневажати суспільство?

Але головне, що президентські перегони показали: перешкоди до кращого життя всередині нас, а не зовні. І якщо так, то що тоді потрібно, щоб життя в Україні поважалося? І скільки грошей державі на це треба? Так, це філософське питання, тим не менше кризової осені 2008 року провідні аналітики заявляли про те, що модель розвитку української економіки через ліберальний капіталізм зазнала краху. У цьому ж виборчому 2019 році вже заговорили, що лівий шлях розвитку, яким пішли країни південної Європи, теж показав свою неспроможність і недієздатність. Отже, у найкращому сьогодні становищі авторитарні держави Східної Азії, зокрема Китайська Народна Республіка. Так?

Новини за темою

Що ж виходить? Вашингтонському консенсусу настає кінець, і незабаром нав'язуватимуть усьому світу Китайський консенсус? Або чийсь ще. Правда, сьогодні в Україні всі тільки й говорять про можливий вибір команди нового президента України. Яким буде цей вибір? Що тепер чекає Кабмін і парламент? У зв'язку з цим Андрій Парубій дуже швидко згадав про Конституцію. Ну, хто б сумнівався, що нардепи будуть воювати до дінця за цей склад Верховної Ради, оскільки жоден з них, отримуючи максимальні блага, самостійно від цього не відмовиться. Як і очікувалося, спершу заметушився спікер, заявивши 22 квітня на брифінгу: "Питання розпуску парламенту не є примхою будь-якого президента, розпуск може відбутися тільки на умовах, зазначених у Конституції". Він також повідомив, що президент може розпустити Раду, якщо протягом 30 днів у парламенті не сформовано коаліцію депфракцій, якщо протягом 30 днів ВРУ не може розпочати роботу або якщо протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформовано новий уряд.

Своєю чергою головний будівельник "бюджетної піраміди" з ОВДП і кредитів МВФ Володимир Гройсман в ефірі одного з телеканалів 23 квітня також заявив, що візьме участь у виборах до Верховної Ради з новою політичною силою, та уточнив: "Однозначно, що це буде політична сила, яка об'єднає в собі людей з хорошою репутацією, людей, які здатні не просто говорити, а реально робити речі, (людей, - ред.) які будуть віддані країні". І це нам говорить той прем'єр-міністр, який перед своїм призначенням уже голосно і наполегливо запевняв, що з його призначенням настане щастя і станеться економічне диво. А що маємо нині? Відверто кажучи, не витримує жодного порівняння, що вони накоїли.

Особисто я і мої колеги по бізнесу не відчуваємо до цих особистостей при владі надмірно теплих почуттів. Було щось хороше, було і дуже погане. Зрозуміло одне, не можна відкладати економічні реформи не на рік, не на два. Судіть самі:

- у 2018 році ВВП України становив 115 млрд дол. США проти 183 млрд дол. США у 2013 році;

- з 2014 року наш державний борг збільшився на 1,6 трлн грн, або майже вчетверо;

- у 2018 році заробітчани, яких бездарна економічна політика Кабміну випхала за кордон, перерахували до України 14 млрд дол. США, або близько 12,2% ВВП;

- у більшості країн рівень ставки рефінансування є нижчим за рівень інфляції, а в нас за 9,8% інфляції облікова ставка НБУ - 18%!

Новини за темою

Та й рекордними цифрами в платіжках сьогодні невдоволені і бідні, і багаті. Зате фонд оплати праці НАК "Нафтогаз України" протягом останніх 5 років зріс у 107 разів! Плюс зусиллями нашої фінансової влади й гривня відірвалася від виробничої економіки. На підтвердження цього 23 квітня в Нацбанку повідомили, що в I кварталі 2019 року наші банки отримали 13,2 млрд грн чистого прибутку (їхні доходи у січні-березні становили 58,006 млрд грн, витрати – 44,839 млрд грн). Про що це свідчить? Про те, що гроші в реальний сектор економіки не йдуть, а рекордний прибуток заробляється на валютних спекуляціях та операціях з ОВДП.

Треба чесно сказати: ігри з валютами сьогодні дають найбільший дохід, а валютні спекулянти діють стадно. Тільки коли вони точно знають, що можна натиснути на ринок і він зазнає цього натиску, вони починають діяти жорстко. Тому в їхньому середовищі є певна домовленість – заходити на ринок, коли точно відомо, що не буде різких рухів проти них на захист гривні. Так, валютні війни в нас масштабні й не випадкові. І в пересічних українців колишнього достатку давно вже немає. Заощадження, яки залишилися, вони зберігають тільки у враженнях або, точніше, у спогадах.

Але так не могло довго тривати. Без сумніву, незабаром з Вашингтона і Брюсселя до нас приїдуть міжнародні аудитори для перевірки статей витрачання раніше отриманої фінансової допомоги і мільярдних кредитів. Тому всі різко занепокоїлися, прозріли: усі ці роки корумповані чиновники крали кредитне бабло, а ми із західними партнерами щиро сподівалися, що вони вбудовували нас у систему Євросоюзу. Смішно? Але тепер нікому не смішно, не можна було так довго робити з усіх безмозких ідіотів. Безумовно, в олігархів і великих чиновників ще багато чого є, крім одного – з початку цього тижня заглох комерційний моторчик, і його вони вже навряд чи зможуть полагодити.

Ось і ГПУ дуже оперативно відреагувала на вибори нового президента та викликала для вручення підозр і допиту екс-голову Адміністрації президента Бориса Ложкіна, заступника голови АП Олексія Філатова та екс-голову Нацбанку Валерію Гонтарєву. Невже зрозуміли, щоб вижити, час уже перестати нишком по кишенях тирити бюджетні гроші. І давно треба було всім усвідомити, що протягом останніх майже 30 років штучного відбору наше суспільство отримало такого собі стандартного громадянина без хребта. Дай Боже, щоб цей хребет став стрімко зростати після цих президентських перегонів. Правда, на що тепер нам, виборцям, спертися? Де ця опора для України?

Нарешті, чому ми, освічений і креативний український народ, не можемо зробити економічне диво, як, наприклад, це зробили свого часу китайці, корейці, німці? І найголовніше, не треба йти вже проторованими іншими доріжками, не треба шукати щось нове в уже відомих сферах. Але хто зможе нас привести до цих якісних змін? Хто в нас у країні запропонує нові та більш досконалі механізми управління? Коли в українській економіці з'являться сучасні гроші? Звичайно, простіше поставити протестні намети хоч у кожному селі та місті, але без відповідей на ці запитання ми не станемо жити краще, не наблизимося до рівня життя громадян країн Євросоюзу. Тому що потрібен не абстрактний, а конкретний і поетапний план оновлення економіки України від нової президентської команди.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>