Життя на маржі: Як можна врятувати транзит газу через Україну

Життя на маржі: Як можна врятувати транзит газу через Україну
Экономическая правда

Олексій Кущ

економіст

Якщо ви думаєте, що виплачуючи високі заробітні плати топ-менеджерам "Нафтогазу", зокрема й бонуси за неотриманий виграш у суді, країна може очікувати від них чітких стратегій розвитку енергетичного сектору та ще й реальну концепцію майбутнього транзиту газу до Європи, то ваш рівень довіри з лишком перекриває аналогічний "поріг" полінезійських тубільців, які наївно вважали, що скляні "намистинки" набагато цінніше від справжнього золота. Хоча на практиці в Україні саме так і сталося. Маючи "золото" у вигляді власного газовидобутку та унікальну систему ГТС разом із підземними сховищами газу, ми не замислюючись обміняли все це добро на "намистинки" у вигляді "реформ" і так званої "незалежності", коли російський газ заходить до країни "із Заходу" через численні люксембурзькі та швейцарські "прокладки".

За "гамбурзьким рахунком" "Нафтогаз" крім вічного страждання на анбандлинг і технологічні "гази", які "випускаються" в невідомому напрямку на 1,5 млрд куб. м, повинен відповісти на кілька базових "проклятих" запитань нашої сучасності: 1) як збільшити видобуток українського газу; 2) як конвертувати в доходи населення економічний ефект від використання природних ресурсів та транзитного потенціалу; 3) як зберегти параметри щорічного транзиту газу до Європи на рівні 90-100 млрд куб. м після 1 січня 2020 року, коли закінчується базовий контракт із "Газпромом".

Новини за темою

Замість згаданих вище нагальних і цілком відчутних для кожного українця "стратагем", НАК в особі свого перепризначеного керівника перейнявся куди більш цікавими для нього питаннями корпоративного буття: як "відв'язатися" від населення і соціальних зобов'язань компанії в системі ПСО і яким чином забезпечити збільшення ціни на газ для українців і підприємств теплокомуненерго до обумовленої з МВФ цифри, тобто до рівня вище 10 тис. грн/тис. куб. м, починаючи вже із січня наступного року. Останній "таргет" взагалі сьогодні видається, як відомий "херасков": коли ринкові ціни на газ в ЄС падають, то говорити про зростання цінових показників в Україні начебто не комільфо. Доводиться хоч і зі "скреготом зубовним", але й для "фізиків" знижувати ціну на газ, нехай і чайною ложкою. Але це зовсім не означає, що вже в травні цього року, як це і прописано в меморандумі з МВФ, ціну на газ для населення не буде підвищено знову. І ще раз у грудні, з виходом до травня 2020-го на рівень заповітного "імпортного паритету".

Щоправда, періодично у нас у країні з'являються емісари, які зондують ґрунт щодо можливої приватизації "Укргазвидобування" і передачі 49% газотранспортної системи "в управління", але тут дивізіонального функціоналу в керівника "Нафтогазу" замало. Молоді реформатори хоч і взяли на озброєння "національну ідею" Леся Подерв'янського "від…біться від нас" і сповідують казковий принцип "стали вони жити-поживати і всіх посилати далеко", але не настільки, щоб зазіхнути на головний "символ" української політики – "трубу".

Але, мабуть, необхідність у генеруванні нових смислів в історичний момент продовження персонального контракту зіграла свою роль, і Андрій Коболєв вирішив на мить стати газовим візіонером, зазирнувши, як "дідусь Каліостро", "у майбутнє". За словами глави НАК: "Гадаю, що рішення стосовно транзиту російського газу по українській території з 2020 року ухвалюватиме людина, ім'я якої всім відомо, – Володимир Путін. Гадаю, він матиме декілька сценаріїв, які зможе використовувати... Як Путін зазвичай домагається своїх цілей? Або пряником, або батогом. У цій ситуації пряників він вже роздав багато, час діставати батіг. Це означає повністю припинити транзит газу по території України. Тобто повторити ситуацію 2009 року і подивитися, що станеться".

Аналізувати, що "дістане" Путін, це, звісно, коштує тих мільйонів гривень, які записано в особистому контракті Коболєва. Але нам нецікаво щодо цих "ролевух", нас хвилює, що ж насправді відбувається з українською ГТС і чи не настане у 2020 році новий льодовиковий період.

Тим паче що після оцінки ймовірності "пряника" і "батога" керівник найбільшої державної компанії приблизно в такому самому стилі оцінив і можливі варіанти "що робити". Тут все бідно. Знову традиційні "дві таблетки". "Синя" таблетка газової ілюзії за Коболєвим звучить так: "Лідери європейських країн скажуть російському президенту: до нас їде американський скраплений газ. Він, звісно, коштуватиме дещо дорожче, ніж ваш газ, але ми впораємося". Друга, "червона", таблетка – болісної реальності: "Європейці кажуть, що "все пропало", "у нас немає газу" і нумо пресувати українців (як це, до речі, було у 2009 році), щоб вони погодилися на будь-які умови транзиту. І швидко дадуть дозвіл не тільки на будівництво "Північного потоку – 2", але й усіх відвідних газопроводів, необхідних для його функціонування".

Хоча, як на мене, обидві таблетки "сині".

Після цього кантрі-аналізу рука якось мимоволі тягнеться до "сокири" - в сенсі терміново піти до лісу нарубати дров на зиму. Щоправда, що ними "топити"? Батареї?!

Новини за темою

Розуміючи, що народ не готовий до такої правду-матінки, "добрий Андрій" тут же видав на-гора чергові два варіанти, але вже з приставкою "лайт". Перший, "м'який", варіант свідчить: "Газпром" бронюватиме наші газотранспортні потужності на короткий термін, наприклад на півроку". І другий: "Газпром" віддаватиме газ на східному кордоні України". У цьому випадку у нас буде все гуд, позаяк навіть у піковому варіанті "Україна буде з газом" (в усякому разі ніхто не скасував можливості його "відбирання" із системи).

Загалом, "пересічний директор" української компанії в короткому інтерв'ю роздав "кожній свашці по ковбасці": оцінивши, що "діставатиме" Путін, він одразу перейшов до роздачі ЦУ лідерам європейських країн, точно визначивши, що вони повинні робити і що вони при цьому говоритимуть. Зокрема, ЄС пропонується посилити закупівлю зрідженого природного газу (треба гадати, в США). Але в цій технології "перемоги" над "Газпромом" дуже мало було сказано, що ж при цьому для мінімізації транзитних ризиків повинна робити наша країна і, зокрема, профільна компанія "Нафтогаз".

Єдина дебютна ідея, яка прозвучала в цьому контексті, – це закачати в наші підземні сховища газу додатково 3 млрд куб. м і чекати, що Польща, Словаччина та Угорщина з любові до демократії не прикрутять реверсний кран. "Три ярди" газу, як заповітні "три хвилини", це, на думку Коболєва, "не багато і не мало", це якась страховка, яка "застрахує" "Газпром" до старечої немочі, коли знесилившись від протистояння з НАК протягом кількох зимових місяців, російський газовий "змій" впаде від весняного авітамінозу.

Ця ідея так сподобалася зацікавленим особам, що її одразу розширили: в "Нафтогазі" і його дочірній компанії "Укртрансгаз" запропонували європейцям взяти участь у закачуванні газу в наші ПСГ в обсязі до 12 млрд куб. м, наголосивши на Угорщині, хоч їй стільки й не треба. Мовляв, у випадку газового блекаута ображайтеся лише на себе, ми пропонували свої "схрони". У цьому варіанті все взагалі чудово виходить: ми будемо з газом і за угорські гроші. Хоча хто довірить газ тим, хто замерзає? Це все одно, що дати потримати буханець хліба голодному.

Варто зауважити, що всі ці шаманські танці довкола підземних сховищ газу повинні стати надійним обґрунтуванням для виділення грошей, можливо кредитних, на зазначений вище бізнес-"прожект". Але навіть якщо закачати в наші ПСГ всі 30 млрд куб. м, то це жодним чином не вирішує проблеми з транзитом російського газу по нашій ГТС. Адже саме транзит приносить НАК до 3 млрд дол. на рік, причому цей кеш-фло вирівнює всі внутрішні дисбаланси компанії, зокрема й зростальну заборгованість за поставлений на внутрішньому ринку газ.

112.ua

А з транзитом може бути приблизно таке. Тут математика проста і не вимагає застосування складних математичних моделей. Плановий обсяг поставок російського газу до Європи оцінимо на рівні 200 млрд куб. м на рік. Після запуску "Північного потоку – 2" разом з такими газопроводами, як "Ямал-Європа", "Турецький потік" і "Блакитний потік", обхідні транспортні маршрути дозволять РФ постачати європейським споживачам до 165 млрд куб. м. Україні залишається лише 35-40 млрд куб. м, тобто рівень прокачування – на межі рентабельності функціонування нашої ГТС.

У зв'язку з цим ні про які три мільярди доходів від транзиту говорити не доводиться.

Серед всього словесного "білого шуму" все-таки прозвучала одна слушна думка. Йдеться про перенесення комерційних вузлів обліку постачання російського газу на східний кордон України. Щоправда, ця ідея абсолютно безглузда без створення в Україні східно-європейського газового хаба, географічно прив'язаного до наших підземних сховищ. У такому разі з часом український хаб міг би за кілька років перейти в зрілу фазу розвитку і стати ціновим бенчмарком, а також механізмом для хеджування ризиків, пов'язаних з газовими портфелями. Та й прив'язувати ціну до імпортного паритету нам би вже не довелося, коли з'явився би свій прозорий та ефективний ринковий механізм ціноутворення. У такому випадку з "Газпромом" про постачання газу домовлялися би системні західні газові трейдери, а не політики. Що стосується "Укртрансгазу", то йому в такій моделі можна було би залишити лише частину плати за транзит у вигляді собівартості й прибутку, що забезпечує рентабельність на рівні 10-15%. А всю решту логістичну маржу держава могла би акумулювати в спеціальному резервному фонді, кошти якого можна було би використовувати на програми енергозбереження та розвиток базової інфраструктури. Жити за рахунок транзитної маржі – це модель всіх благополучних країн, які мають вигідне географічне положення на стику сировинних ринків і ринків споживання. Проста істина, але водночас і така, що важко дається "головам", які звикли роздавати "вбрання" лідерам європейських країн.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>