Жінки і розбійники: 5 книг сучасної класики

Відомо, що час з будь-чого здатен зробити історичну цінність, і чим давніша річ, тим більше вона має шансів стати раритетом. Але в літературі так не буває, і навіть ті з книжок, які були популярними свого часу, іноді просто забуваються, втрачають актуальність, художню цінність і вагу. Проте якщо їх читають сьогодні, то це вже точно визначає їхній "класичний" статус

Жінки і розбійники: 5 книг сучасної класики
Фото з відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Відомо, що час з будь-чого здатен зробити історичну цінність, і чим давніша річ, тим більше вона має шансів стати раритетом. Але в літературі так не буває, і навіть ті з книжок, які були популярними свого часу, іноді просто забуваються, втрачають актуальність, художню цінність і вагу. Проте якщо їх читають сьогодні, то це вже точно визначає їхній "класичний" статус

Хуліо Кортасар. Усі вогні – вогонь. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018

Фото з відкритих джерел

Автора цієї збірки завжди вважали культовим письменником ХХ століття поряд з рештою представників латиноамериканського "магічного реалізму" - колумбійцем Габріелем Гарсіа Маркесом, мексиканцем Карлосом Фуентесом, парагвайцем Аугусто Роа Бастосом, перуанцем Маріо Варгасом Льосою. Що ж до цієї його збірки, то варто згадати, що в Україні виходило лише три книжки Хуліо Кортасара, але "вогняну" справедливо вважають одним із взірцевих видань його малої прози, в якій буденна реальність змішується з романтичною давниною, як-от в оповіданні, що дало назву книжці, в якому історія кохання розгортається на тлі бою гладіаторів. "Швидше, поки не заповнили нижню галерею!" — кричить Лікас, випереджаючи свою дружину. Ірена перша чує запах киплячої оливкової олії — спалахнули підземні склади. Полотняний дах спадає на плечі сплутаної маси людських тіл, яка в боротьбі за вихід забила надто вузькі галереї. Сотні людей стрибають на арену, шукаючи інших виходів, але все застеляє оливковий дим, шмат полотна падає на плечі проконсула в ту хвилину, коли той майже дістався проходу, що веде до імператорської галереї". Загалом до цього видання, присвяченого пам’яті Юрка Покальчука (1941–2008), першого перекладача Хуліо Кортасара українською, увійшли п’ять перекладених ним і вперше випущених 1983 року видавництвом "Дніпро" оповідань у новій редакції Сергія Борщевського. Також спеціально для цієї книги Сергій Борщевський переклав три оповідання зі збірки "Усі вогні – вогонь", яких немає у виданні 1983 року.

Вінстон Ґрем. Демельза. – Х.: Фабула, 2018

Фото з відкритих джерел

Дівчина з бідної шахтарської родини, яку мужній Росс Полдарк одного разу врятував на ярмарку від зграї розлючених підлітків, виросла і вийшла за нього заміж. Спроби пристосуватися до життя дворян і чоловіка часом ставлять її в смішні та незручні положення, в яких вона дедалі більше набуває впевненості, витончених манер і чарівності, а народження первістка приносить їй досі небачену радість. Таким чином, важкі, багаті на трагічні події роки стали для їхнього шлюбу суворим випробуванням на міцність. Тоді як Росс бореться за права громади, Демельза приміряє на себе образ життя джентрі, дрібнопомісного дворянства, до якого належить її чоловік, але її необережні вчинки призводять до трагедії. "Демельза мовчала. Радість від того, що Росс повернувся, можливо, навіть здоровий, але принаймні удома, жаль за Джимом та Джині змішувалися із глибокою печаллю, що її власні плани тепер обернулися пилом. Вона б, може, й почала сперечатися, але не мала на це ані слів, ані звичного нахабства". У 1975-1976 рр. за мотивами саги про Полдарків BBC зняла відомий телесеріал. Нова екранізація англо-американського виробництва вийшла у 2015 році. У головних ролях: Ейдан Тернер ("Гоббіт", "Скрижалі долі", "Клініка") і Елеонор Томлінсон ( "Пуаро", "Джек - підкорювач велетнів", "Аліса у Країні Чудес").

Роберт Вальзер. Розбійник. – К.: Видавництво Жупанського, 2017

Фото з відкритих джерел

Останній роман відомого швейцарського письменника, який кінець свого життя провів у божевільні і творчістю якого захоплювалися Гессе і Музіль, даремно називають химерним. Написаний 1925 року, він через нерозбірливий почерк вийшов друком лише у 1972-му, та й то завдяки титанічній праці чотирьох фахівців-філологів. Що ж до химерності, то це радще абсолютно не складне чтиво, аніж герметичний текст. Утім, за життя автор не мав широкого читача, його стиль нагадував суміш канцеляризму з поезією дрібниць. Прості речі він описував із завзятістю поета, при цьому ані стиль, ані сюжет, ані герої для нього не були важливими. По суті, автобіографічна сага про будні загадкового персонажа, оповідача, літератора, якого лише редактори, що розуміли, з ким насправді мають справу, а також дрібні меценати рятували від голодної смерті. "Саме завдяки дядькові й далі тривало його таке своєрід­не існування, і саме завдяки цьому його існуванню, не­буденному й усе ж водночас і буденному, я й пишу цю сповнену роздумів книжку, з якої навчитися геть нічого не можна, - зневіряється герой роману. - Є ж бо люди, яким так хочеться знайти в кожній книжці опору собі у житті. Але для цього ґатун­ку вельми шанованих мною людей я, на превеликий мій жаль, не пишу. Шкода, кажете? Звісно. О, найхолодніша із холодних, найсерйозніша із серйозних, найчесніша із чесних, найбільш обивательська з обивательських, най­миліша із милих, найспокійніша з-поміж усіх спокійних пригод, ти наразі тихо-мирно собі спочивай".

Дейкр Стокер, Айєн Голт. Дракула: повстання мерців. – Х.; Клуб сімейного дозвілля, 2017

Фото з відкритих джерел

Цей містичний роман є сучасним продовженням класичного роману "Дракула" Брема Стокера, виданого в Лондоні в 1897 році. Невідомо, чи планував автор дописувати свою історію, проте невизначеність її фіналу (головний упир був убитий не за класичною процедурою знищення вампірів) свідчила про можливе продовження кривавої епопеї. У новому форматі Дракула дуже відрізняється від свого класичного попередника. Нібито знищений в далекій Трансільванії групою сміливців, легендарний вампір через 25 років знову з'являється в Європі, але вже для того, щоб здолати ще страшніше зло в образі угорської графині Єлизавети Баторі, що купається в крові своїх жертв. Хто ж він, цей самий Влад Дракула: син Диявола, нащадок Дракона чи Господній воїн, що бореться із силами Зла? Таким чином, наголошуючи на відомій істині про те, що Зло нікуди не зникає, а лише трансформується в більш витончені форми, автори роману-продовження переносять дію на початок ХХ століття, в епоху суцільних експериментів у галузі науки й техніки. І якщо герої "старого Дракули" лише зрідка використовували фонограф, телеграф і вогнепальну зброю, то нині старозавітна історія оповита флером найновіших досягнень цивілізації. Ба більше, сповнена історичними "збігами": в романі діє персонаж на ім'я Брем Стокер, чий "Дракула", за сюжетом, конкурує з "Портретом Доріана Грея" Оскара Вайльда і "Франкенштейном" Мері Шеллі.

Хуан Рамон Хіменес. Платеро і я. – Брустурів: Дискурсус, 2017

Фото з відкритих джерел

Нобелівську премію автор цієї "андалузької елегії" отримав за "ліричну поезію, зразок високого духу і художньої чистоти в іспанській поезії", проте відомий він саме за книжкою прози, нехай навіть ліричної, яка вийшла в 1917 році. Парадоксально також те, що всі вважали, ніби книжку написано для дітей, через що довелося навіть вставити "Застереження батькам, які читатимуть цю книгу дітям". Утім, "дорослого" в осінній лагідній історії про малого віслюка не більше, ніж у "Маленькому принці" Екзюпері чи "Джалапіті" Еми Андієвської. І навіть школа, така доречна цієї пори, згадується у ній з дитячою наївністю. "Коли б ти пішов, Платеро, як усі діти, до школи, то вчив би літери й писав би палички. Знав би стіль­ки, як осел у музеї воскових фігур, сусіда русалоньки, що виринула з води в лахмітті з квітів, висвічуючи золотаво-рожевим тілом, — знав би більше, ніж лі­кар чи палоський кюре, Платеро… Ні, Платеро, ні. Ти підеш зі мною. Я розповім тобі про квіти й про зірки. І не сміятимуться над тобою, мов над тим тупаком, якого ще й узивають віслюком і саджають за останню парту, іменовану ослячою".

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>