Земле, земле, до чиїх рук ти пливеш?

Земле, земле, до чиїх рук ти пливеш?
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Новини за темою

На вулицях Києва черговий температурний рекорд. У парламенті також рекорд – пробивання чергового смислового "дна". Ще вранці середи тринадцятого вся провладна коаліція розташувалася біля парламентської трибуни у вигляді тевтонської "моносвині". Подібне дійство виникає завжди, коли депутати передчувають солодкий куш і не хочуть нікого підпускати до уявного корита. А тому, хто ризикне, готові з люттю "базарного лібертаріанця" надавати під дихало. "Великий куш" на екранах Ради, дивіться тільки в листопаді. Йшлося про таку токсичну тему, як-от "відкриття" ринку землі. Картина вимальовувалася майже за Висоцьким, з невеликими корективами: "Замість щоб поїсти, помитися, там це, вколотися і забутися, вся божевільна лікарня біля трибуни зібралася". Полум'яну промову про користь земельної реформи від імені президентської фракції виголосив "товариш зі слідами достатку на обличчі".  Хоча "товариші" і "пани" - хто зараз у Лондоні, хто в Москві, тому назвемо його краще - "слуга двох панів" або новоявлений Труффальдіно, який одночасно "слуга" ніби народу, але при цьому і "кращих людей міста". Вийшло істерично, тупо, але як завжди останнім часом – смішно. Переходячи на пубертатний фальцет, промовець від фракції "Слуги народу" без найменшого вагання назвав супротивників "земельної реформи" нащадками Берії, Єжова і навіть самого Сталіна. А розпродаж українських земель порівняв із остаточною декомунізацією і цвяхом у скляну труну Леніна. Від такого повороту "історичної петлі" Ілліч, напевно, зробив у мавзолеї потрійний тулуп. До цього дня декомунізація проявлялася як у зовнішніх ефектах у вигляді зносу часто невигадливих пам'яток, покритих золотянкою, а на ділі – у вигляді деіндустріалізації економіки, коли промислове серце країни перетворюється на іржаву купу металобрухту, а також у форматі десоціалізації функцій держави. Останній акорд декомунізації – це, виявляється, "залізне болеро" тотального розпродажу землі.

У цьому плані уряд Гончарука був навіть чесніший за депутатів. При складанні бюджету на 2020-й рік інвестиції, які планується отримати від лібералізації ринку землі, не були враховані у прогнозних бюджетних показниках, оскільки "мають разовий ефект", і їхній вплив на динаміку ВВП і бюджетні доходи вельми умовний. У такому випадку, якщо у нас немає моделі ринку землі, за якої інвестиції корелюють зі зростанням доходів населення, в чому тоді весь цимес тотального земельного розпродажу? Хто замовник цього аукціону нечуваної щедрості і космічної дурості, особливо напередодні світової економічної рецесії, коли всі базові активи будуть знецінюватися і продаватися із дисконтом.

Фото з відкритих джерел

Земля сільськогосподарського призначення – це унікальний рентний вид бізнесу, коли працюють одні, а дохід отримують інші. Нині понад 17 млн га землі передано в оренду, в тому числі близько 6 млн га – в користуванні великих аграрних корпорацій. Понад 6 млн пайовиків землі і приблизно 1,5 млн спадкоємців сьогодні отримують орендні платежі в середньому 1,5-2 тис. грн за гектар. Сумарно це еквівалент одного мільярда доларів на рік, і ці гроші входять до структури подушного доходу і формують не тільки внутрішній платоспроможний попит та фінансові інвестиції/інвестиції населення, але і є стимулом економічного зростання.

Новини за темою

Чому відкриття ринку землі вигідно нашим лендлордам? Сьогодні вони платять орендну плату в середньому 10-12% від нормативної грошової оцінки землі. Західним фінансовим спекулянтам достатньо і 5-6%, особливо враховуючи, що вкладати зараз особливо й нікуди: пастка від'ємних відсоткових ставок, державні цінні папери розвинутих країн на рівні 0-1% або навіть у мінусі, фінансові бульбашки навколо, які можуть лопнути в будь-який момент, тотальна переоцінка базових активів, на яких збудовано піраміди похідних фінансових інструментів. Недооцінених активів не так вже і багато, і серед них – українська земля. Актив, який не можна назвати фінансовою бульбашкою, який оброблявся і приносив дохід і в 90-ті, і під час глобальної кризи 2008-го, і в період обвалу економіки в 2014-2015. І цей актив і далі буде приносити рентний дохід. Саме тому в кожної великої аграрної корпорації нині є свій фінансовий "аватар" у вигляді західного пенсійного, інвестиційного або венчурного фонду, який дуже хоче перекинути ці рентні платежі на себе. І тоді земельна рента буде "викачуватися" із нашого платіжного балансу на користь американських пенсіонерів або китайських, арабських інвесторів. А вся країна перетвориться на один великий "зелений" принтер для генерації земельних рентних доходів на користь "інвесторів", тобто остаточно стане рентним полігоном для транснаціонального капіталу. І президент у цій системі стає вже не гарантом прав і свод громадян, а "гідрантом" для викачування рентних доходів на користь фінансових спекулянтів. Не важко здогадатися, що отриманий разовий економічний ефект буде витрачений і проїдений протягом одного року. Більша частина піде на погашення боргів перед тими ж фінансовими спекулянтами, які таким чином за наші ж гроші куплять і землю. Інша – перетравиться в кишковому тракті політичних еліт і буде повернута народу у вигляді продуктів життєдіяльності, які не можна навіть використовувати у вигляді добрива на проданих полях. Власники землі в кращому випадку куплять новий холодильник, вироблений у Китаї (у китайців "ресурс" для інвестування в наш "ринок" землі). А потім десятки років роботи "на дядька", коли десятки мільярдів доларів за 20-30 років будуть просто виведені з країни у вигляді земельної ренти.

Фото з відкритих джерел

Дивно, але ніхто з депутатів так і не запропонував синхронізувати пенсійну реформу в Україні із запуском ринку землі, коли саме українські недержавні пенсійні фонди могли би купувати українську землю, і вигодонабувачами в цій системі були би українські пенсіонери, пенсії яких виплачувалися за рахунок отриманої НПФ земельної ренти. Тут є і механізм захисту пенсійних фондів від банкрутства, і механізм індексації фінансового потоку, тобто захист від інфляційних і девальваційних ризиків, і довгострокова стабільність і захищеність вкладень. Всього 5% відрахувань у структурі нинішнього ЄСВ могли би збільшити ресурсну базу недержавних пенсійних фондів на 3 млрд дол. у еквіваленті щороку. Але наші депутати і міністри вирішили потурбуватися пенсіями американських пенсіонерів, а не вітчизняних.

Фото з відкритих джерел

А що ж президент. Він же пообіцяв, що ніяких іноземців до 2024-го року не буде, і лише після референдуму. Насправді ключовий ризик "реформи" - токсична концентрація землі в одних руках - так і не знято. На одного покупця може бути оформлено понад 200 тисяч гектарів. А враховуючи, що у нас немає ефективної системи відстеження бенефіціарних зв'язків, то одна фізична особа – резидент може через мережу підставних компаній стати власником мільйонів гектарів. Враховуючи, що в команді Зе вже пообіцяли давати український паспорт "за інвестиції", виходить, що вже в наступному році громадянами країни стануть шейхи і мешканці їхніх гаремів, і вся країна перетвориться на один гарем на передпродажному перегляді. А володарі подвійних-потрійних громадянств серед наших "сильних світу цього" цілком зможуть укласти де-небудь на Кіпрі інвестиційну декларацію для оформлення "на себе" купленої за рахунок "інвесторів" української землі. Ну а що міністри і "слуги народу"? З відкритою американською візою та особистим рахунком з шістьма нулями так приємно буде згадувати про "реформаторські" роки в Україні. Завдання поставлено, треба "відпрацьовувати". А совість? У широтах "високого бізнесу" вона засинає, як скунс, який прикидається мертвим. Років через десять, коли фігуранти "забудуться", можна навіть знову надіти чорну вишиванку на День незалежності та прийти до українського посольства у Вашингтоні і запостити з нагоди пару патріотичних фоток з глибокодумними сентенціями.

Як написав один зі "слуг": "Забув вам розповісти про ідею залучити Сердючку до популяризації земельної реформи. Цю ідею Милованов озвучив інвесторам у Вашингтоні. На питання "Хто це?", він сказав: "Local lady Gaga". Сьогодні вся країна побачила своїх депутатів. І на питання, хто це, цілком можна було відповісти: "Local imbichili…"

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>