"Зелені лібертаріанці" проти ФОПів: В Україні заведено "доїти" дрібний бізнес, а не великі ФПГ

"Зелені лібертаріанці" проти ФОПів: В Україні заведено "доїти" дрібний бізнес, а не великі ФПГ
Цензор.нет

Олексій Кущ

економіст

Кожна законодавча новація нової влади має "валідольний" характер. Особливо для фізичних осіб – підприємців. У розумінні нинішнього уряду саме ФОПи, а не ФПГ, є головними "ухильниками" і "шкідниками", яких потрібно обчухрати донехочу і пообскубувати як худу синю птицю, яку ріжуть на "закусь" під "фанфурики" сільські жителі зі зниженою соціальною відповідальністю. Але ж та "птиця" могла і нести яйця. Може, не золоті, а звичайні рябі в крапочку, і навіть не так і багато, по одному на день, але це краще, ніж задовольнятися пір'ям після того, як похмілля пройде і знову захочеться їсти.

Робота в "турборежимі" почала давати зовсім не ті результати, яких чекали від нового парламенту звичайні українці. Заявлена ера "лібертаріанства, що перемоглоо" на ділі виявилася новою "азірівщиною", в стилі "досить скігліті". От тільки ніхто поки не йде до підприємців "попити чайку". Втім, і часи вже не ті. Це раніше у відповідь на дії влади починався "податковий майдан". Зараз набагато простіше і дешевше просто купити квиток на літак до Варшави. А нашим людям зібратися – лише підперезатися.

Новини за темою

Ліберальні моделі стимулювання економіки ще ніколи не спиралися на однобоку фіскалізацію. У цьому плані ми знову попереду планети всієї. Хто читав правки до Податкового кодексу, той у цирку не сміється і не плаче на сеансі індійського фільму. Сміх і сльози закінчилися. А може, у них лібертаріанство не тієї системи?

Нинішній уряд більше схожий на команду-хіпстерів, які вирішили пройтися по Троєщині і навчити тамтешню публіку дотримуватися нічної тиші після 22:00. Без "особистого Авакова" такі понти зазвичай закінчувалися дуже швидко в найближчому ЛШМД. Як сказав би Верещагін із відомого фільму, "ось що, хлопці, кулемету (податків) я вам не дам".

Безперечно, фіскалізація – річ потрібна. Держава повинна навчитися збирати податки, перш ніж проводити стимулювальну податкову політику, "граючи ставками". Інакше будь-який податковий маневр буде "повз" і економіки, і бюджету. Той, хто не платив 20%, той не заплатить і 10%. А той, хто платив 20%, а почав платити 10%, все одно програє конкурентну боротьбу тому, хто не платив і не платить. І практика "зашивання" в Фопи великого бізнесу істотно знижує базу оподаткування. Це коли торговельні та ювелірні компанії з обігом у мільярд гривень і вище насправді являють собою порожню оболонку у вигляді торгового знаку та конгломерат із декількох сотень ФОПів, оформлених на касирів, водіїв і їхніх кумів. Ось і виходить, що замість сплати ПДВ у розмірі 20% та податку на прибуток у 18%, такий бізнес платить державі всього 5% у вигляді фіксованого податку.

Але кожна реформа повинна бути: до місця, на часі й мати цільовий характер, а не бити "килимовим методом", коли в запалі боротьби з тарганами підривають всю кухню разом з тими, хто "обідає".

Щодо "місця". Будь-яку фіскалізацію в Україні треба починати з так званих "еліт" і великого бізнесу у вигляді фінансово-промислових груп. Депутат, який голосує за посилення заходів по боротьбі з контрабандою й одночасно есемесить з контрабандного 11-го айфону, якого апріорі не може бути в Україні, видається не дуже вдалим прикладом "нового обличчя". Точнісінько так само "щемління" ФОПів на тлі появи нових фінансових лазівок для окремих ФПГ вижається дещо ходульним і протиприроднім.

Стосовно цільового принципу. Замість того щоб ухвалювати законопроекти про застосування реєстраторів розрахункових операцій у галузі торгівлі, громадського харчування та послуг, про податкове стукацтво і фіскальний кешбек можна було просто розробити системний закон із протидії роботі великого бізнесу за допомогою фіктивної системи юридичного дроблення. У такому випадку цільова фіскалізація досягла би максимального ефекту, не торкнувшись основних плат підприємництва.

Натомість фіскальний апетит влади спалахнув з новою силою. Тепер хочуть відсікти ФОПи від сектора послуг. На підставі збільшення максимального ліміту за річними доходами для підприємців на "третій групі". Як заявив глава комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, "якщо говорити про третю групу, я не розумію, в чому проблема підняти поріг. Якщо люди платять 5% від податкового навантаження, бізнес на загальній системі платить менш ніж 5%, платить 2−3% від обігу. Ясна річ, що є нюанс з ухиленням від податків при виплаті зарплат через ФОПи. Але якщо поєднати ці речі, щоб це не можна було використовувати при виплаті зарплат (наприклад, прибрати послуги, залишити тільки торгівлю і виробництво), то я не бачу проблем для держави в цьому". Це і є той самий метод боротьби з тарганами, коли на "хрущовськійї" кухні вибухає двійко каністр із бензином. 

Новини за темою

А тепер про "час реформ". Хороший приклад у контексті цілісності реформ дає Естонія. Програма ліберальних змін базується там на моделях австрійської і чиказької шкіл економіки (Фрідріх фон Хаєк і Мілтон Фрідман).

Хаєк, як відомо, розглядав ринкову систему, і насамперед механізм ринкових цін, не як штучний механізм, який можна регулювати за допомогою держави, а як мимовільний порядок, що виник під впливом людей, але не як їхній винахід. Цим він, до речі, передбачив появу теорії нейронних мереж у процесі навчання (автор Дональд Хебб, канадський нейропсихолог). Хебб вважав, що внаслідок стимуляції нервової системи людини формуються скоординовані нейронні структури або ансамблі клітин, які відповідають за процес навчання індивіда. При цьому зовнішні події, які супроводжують кожну людину, формують ієрархію цих нейронних ансамблів.

Ліберальну модель стимулювання економіки, що застосовується в Естонії, таким чином, зведено саме до формування цієї самої ієрархії здорових клітин економічної системи та побудови автоматичного "розумового процесу, в якому роль держави зведено лише до рівня простої стимуляції, але в жодному разі не трепанації черепа" (а в Україні ця сама "трепанація" економіки відбувалася не один раз упродовж останніх 28 років).

Простими словами, Україні потрібно ще кількадесят років копітко відновлювати втрачені ринкові "нейронні зв'язки", відновлюючи тонкий "озоновий" шар зниклого протягом попередніх десятиліть підприємництва, який, на жаль, періодично хочуть "підрізати" за допомогою фіскального "фріону" або "лібертаріанської" лоботомії, щоб трохи знизити "активність та агресивність" ФОПів. Щоб були як всі. Тільки раніше це робили "консерватори", а нині – "лібертаріанці". Назви різні – результат приблизно один і той самий.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>