Зе-команда обіцяє зростання економіки: А що там з виплатами кредиторам за реструктуризацію держборгу?

Зе-команда обіцяє зростання економіки: А що там з виплатами кредиторам за реструктуризацію держборгу?
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Українська економіка продовжує рости не завдяки, а всупереч. Якщо не брати до уваги структуру базису зростання, все виглядає благополучно: якщо в першому кварталі 2019-го темпи зростання валового продукту склали 2,5%, то в другому динаміка ВВП зросла до 4,6%.

В третьому кварталі показники скромніші, але в цілому теж непогано – 4,2%. З іншого боку, базис зростання не викликає особливого оптимізму: драйверами економіки стали торгівля, сільське господарство і банківський сектор.

Почнемо з першої: високі темпи зростання роздрібної торгівлі викликані ефектом часткового відновлення платоспроможності населення після ями в 2014-2015. Роботодавці протягом 2016-2018 років майже вивели середній розмір заробітної плати в доларовому еквіваленті на рівень 2013-го.

Також відбулося і частковий зростання соціальних стандартів. Фактором розігріву сектора торгівлі стали і кошти трудових мігрантів, які вони відсилають на батьківщину.

Що стосується банківського сегмента, то тут зростання відбувається на тлі погіршення всіх системних елементів банківської трансмісії, тобто моделі взаємозв'язку банків із реальним сектором економіки через кредитні механізми.

Показник проникнення кредитів, який розраховується як відношення кредитного портфеля до ВВП, постійно знижується: якщо до кризи 2008-го він перебував на рівні 75%, то до 2013-го знизився до 60%.

Новини за темою

Зараз цей індикатор і зовсім впав до позначки 27%, що є не тільки нашим внутрішнім антирекордом, але і найменшим показником серед країн – регіональних і торгових конкурентів. У структурі капітальних інвестицій кредитні інструменти складають всього 5-6%, понад 70% - це внутрішні джерела підприємств, їх обігові кошти.

Більше половини прибутків банків – це внесок державних фінансових установ. Враховуючи, що приблизно третина доходів банків – це гроші, зароблені ними на ринку ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ, стає ясно, що внесок банків у зростання ВВП відбувається не за рахунок збільшення кредитно-інвестиційного портфеля, а лише з допомогою фінансових спекуляцій.

Це герметична замкнута система, майже "річ у собі" по Канту: держава платить доходи банкам, ті показують зростання прибутку і платять податки державі. ВВП "зростає".

Що стосується зміни питомої ваги сільського господарства, з одного боку – це відрадний факт, якщо не враховувати, що аграрний сектор належить до первинного сегмента економіки і доіндустріального укладу господарювання.

Роль сільського господарства в загальній податковій базі формування бюджету непропорційно мала, а в контексті відшкодування ПДВ експортерам аграрної сировини – навіть негативна. Те ж саме можна сказати і про рівень зайнятості в цій галузі.

У той же час, індустріальне ядро економіки – промисловість, знаходиться на нульовому темпі зростання і ось-ось зісковзне в негативну зону, у всякому разі про майбутні проблеми, пов'язані із зовнішніми ринками збуту, вже повідомили металурги.

По суті, ми маємо гібридне зростання економіки, яке спирається на непродуктивні фактори і слабшає базис. Резистентність такого зростання до зовнішніх і внутрішніх шоків надзвичайно слабка, а саме зростання носить нестійкий і нестабільний характер.

Але як казав класик, не важливо, як проходять ті чи інші процеси, важливо, хто рахує. А сенс правильно "рахувати" вже з'явився. Зовнішні кредитори завмерли в позі лотоса, адже Україна може занурити їх у "фінансову нірвану" на найближчі кілька десятків років. Мова йде про так звані VRI або бонуси за "зростання" нашого ВВП.

У 2015-му році відбулася так звана реструктуризація, яка на перевірку виявилася самим масштабним фінансовим блефом останніх десятиліть: ніхто нам і не думав списувати 20% боргу, просто п'яту частину заборгованості замінили варантами або "інструментами відновлення вартості" (VRI) на суму понад 3,239 млрд доларів, які ще називають "ВВП-залежними облігаціями.

Суть цієї заміни полягає в наступному: кредитори "прощають" нам частину боргу, але натомість отримують інструменти відновлення втраченої вартості у вигляді VRI і Україна зобов'язана платити по них протягом двадцяти років (!) виплати, розмір яких залежить від темпів зростання нашого ВВП.

Якщо валовий продукт збільшиться в діапазоні 3-4% в рік, то доведеться заплатити 15% від суми приросту ВВП, а якщо динаміка зростання української економіки прискориться до рівня вище 4%, то 40% зростання ВВП. Лише на перші п'ять років сума виплат кредиторам обмежена планкою в 1% ВВП.

Нарахування починається з 2019-го року за умови досягнення нашим ВВП валютного еквіваленту в 125 млрд доларів (критерій вже виконано). А безпосередньо виплати стартують в 2021-му за підсумками 2019-го і закінчуються в 2040-му за підсумками 2038-го.

На даний момент зростання ВВП в Україні застигло на "прапорці": за підсумками року воно може скласти як 3,99%, так і 4,1%. Різниця в десяті частки відсотка, а фінансова розбіжність по виплатах VRI починає прискорюватися. Якщо ВВП виросте на 3,99%, кредитори отримають 15% приросту валового продукту, або до 300 млн доларів, а якщо зростання перевалить за 4% і почне рух до 5%, то сума виплат зросте більш ніж в два рази.

Якщо наша економіка, згідно з обіцянками прем'єр-міністра Гончарука, розженеться до рівня 5%+, то щорічні виплати кредиторам можуть перевищити мільярд доларів у рік. По суті, перед нами податок на економічне зростання.

І котирування на VRI на міжнародних ринках зросли у вересні-листопаді до діапазону 90%-95% від номіналу, хоча раніше котирувалися на рівні 50-60%.

Ми неодноразово писали про цю проблему, але в даному випадку нас цікавить, хто ж поставить підпис під затвердженими темпами зростання за 2019-й рік. 

В системі державного управління повинен бути орган, відповідальний за постановку діагнозу стану національної економіки. У США – це Національне бюро економічних досліджень США (NBER), яке уповноважене урядом визначати поточну ситуацію в економіці штатів.

Простими словами – це саме те відомство, яке оголошує про початок або завершення рецесії, коли реальний ВВП країни послідовно падає або зростає два квартали поспіль.

Наявність такого арбітра – це не тільки ознака прогнозованої країни, але і універсальний спосіб усунення всіляких спекуляцій на тему економічного зростання, коли на екранах телебачення численні експерти доводять, що країна успішно розвивається/котиться до краху, при чому обидва прогнози звучать одночасно.

Новини за темою

В Україні таким арбітром був Держстат. За дивним збігом обставин, інтрига зі зростанням ВВП розгортається на тлі абсолютно незрозумілого "перетрушування" державної статистики. Статус Держстату був різко знижений – його передали у відання секретаріату Кабміну, під "крило" урядового "завгоспа" - міністра Кабінету міністрів.

І буквально днями Дмитро Дубілет, який займає зазначену посаду, повідомив про "непросте рішення": скоротити 1770 посад у Державній службі статистики. Самі статистичні звіти будуть "спрощені", а фахівців замінить "статистика в смартфоні".

У часи "Помаранчевої революції" міністра Кабінету міністрів Толстоухова називали "міністром-відлюдником", так як саме йому довелося "вартувати" Кабмін і вислуховувати гру демонстрантів на залізних бочках – "товсті вуха" знадобилися.

Але ця "завхозна" статусність назавжди в минулому: відтепер міністр Кабінету міністрів буде відповідати і за те, як рахує зростання ВВП вітчизняна статистика, а "рахувати" там буде вже нікому.

Зате, знаючи теорію "великих цифр", можна намалювати темпи зростання ВВП "як у Китаї": пам'ятається, як у свій час можна було оптимізувати розмір резервів комерційного банку за рахунок застосування дробових ступенів (степеня з дробовим показником): суми варіювалися "від і до".

В умовах гібридного зростання, коли основним драйвером стає торгівля і сільське господарство, показник ВВП за "непрямими ознаками" можна буде щорічно натягувати як "сову на глобус". Кредитори будуть раді.

А ці люди вміють бути "вдячними". Ну а населенню і бізнесу доведеться забезпечувати виплату цього податку "на зростання". Зате будемо пишатися "темпами", все одно "масло" у вигляді зростання ВВП ніхто не збирається намазувати на соціальний "бутерброд". Воно піде на елегантні канапе "з ікрою" для кредиторів.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>