Зараз якийсь передгрозовий стан перед 31 березня

Зараз якийсь передгрозовий стан перед 31 березня
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Американці перед розвилкою, яку їм в Україні допомагати будувати економічну модель? Якщо нову, то з ким із місцевого істеблішменту? І навіщо раптом в Києві політики у владі почали ці "ігри" навколо американського посла Марі Йованович?

Наївно вважати, що генеральний прокурор Юрій Луценко просто так зробив заяву про те, що посол США в Україні давала йому список людей, яких не можна переслідувати, а він зайняв безкомпромісну позицію, зазначивши: "Ніхто в цій країні – ні наш президент, ні наш парламент, ні наш посол не завадять мені з'ясовувати, чи був злочин".

У відповідь Держдепартамент США лаконічно назвав заяву Луценка "відвертою вигадкою".

Справедливості заради, треба чесно визнати, що у нас в країні жодного великого економічного чиновника за корупцію і казнокрадство ще не посадили.

Тому сьогодні Захід і стоїть перед розвилкою: продовжувати далі фінансувати корупціонерів чи зупинитися? Швидше за все, ситуація буде розвиватися за другим сценарієм.

Правда, не хочеться вірити в те, що це сигнал – ні Сполучені Штати, ні Євросоюз більше не будуть служити нам тим локомотивом, причепившись за який ми змогли б виїхати з цієї великої кризи.

Новини за темою

Думаю, також не випадково в американському відомстві підкреслили, що поки не допомагають Генпрокуратурі України, але раніше намагалися "підтримати фундаментальну реформу сфери юстиції, в тому числі після Революції гідності 2014 року".

Далеко не в мене одного таке відчуття, що зараз влада лише спостерігає, як корупціонери і недалекоглядні політики руйнують нашу економіку, що виробляє. Судіть самі.

Практично все, що ми виробляли (за дуже рідкісним винятком), швидко закривалося або зупинявся випуск національної товарної продукції, відповідно, більшість приватизованих підприємств перетворені на склади або торгові центри, або розчищені під будмайданчики для зведення офісних будівель або ще чогось подібного.

В підтвердження цього черговий яскравий приклад, коли нині відомий банкір, а в недалекому минулому віце-прем'єр-міністр Сергій Тігіпко заявив після покупки київського заводу "Кузня на Рибальському", що тепер він планує побудувати на території цього підприємства житловий масив і великий торгово-офісний центр.

Хоча при цьому він зробив застереження, мовляв, виробництво заводу, який був створений ще в далекому 1862 році, переноситися не буде, тим не менше, підкреслив: "Плануємо розпочати найближчим часом масштабний будівельний проект, швидше за все, це буде житловий масив - зі школами, дитячими садками, комерційною нерухомістю.

Що ж стосується ділянки в 9 га біля залізничного вокзалу, то на ній плануємо побудувати великий торгово-офісний центр". Все це добре – будівництво житлового масиву та комерційної нерухомості, а хто і коли буде запускати нові виробничі потужності і сучасні промислові об'єкти?

І до чого з такою економічною політикою ми прийшли? А прийшли до того, що тепер змушені підтримувати життєдіяльність нашого суспільства переважно за рахунок імпорту, а також кредитних і позикових коштів.

Ось і у вівторок, 19 березня, міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що в цьому році нам треба ще позичити до 4 млрд доларів, так як на погашення та обслуговування державного боргу потрібно витратити 418 млрд гривень! Також і для імпорту потрібні гроші. При цьому у нас скорочується експорт в фізичному вираженні.

Плюс зростають витрати на "оборонку", і вже за січень 2019 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 2,9% порівняно з січнем минулого 2018 року, а в лютому падіння промвиробництва склало 3,3%. Так, це та важка ситуація, в якій ми опинилися.

Чи станеться крах цієї моделі економіки через шість місяців або через рік, півтора року - не знаю. Але точно всім ясно, що у нас дуже дефіцитний бюджет, який становить понад 2,5%, або не менше 3 млрд доларів, до того ж в поточному 2019 році нам належить виплатити ще до 14 млрд доларів за зовнішніми боргами!

Ось і виходить, що ми зараз живемо переважно за рахунок кредитних грошей Міжнародного валютного фонду і позик від розміщення держоблігацій (ОВДП). І, безумовно, вони рано чи пізно закінчаться, а дорогі позикові гроші та кредити доведеться віддавати. І що далі ми будемо робити?

Поки не знаю, тобто ніякого очевидного виходу з цієї важкої економічної ситуації немає. Насамперед тому, що у нас в Україні немає надефективних політиків, а кількість корупціонерів стрімко зростає. Все більше повз бюджету грошей залітає в тіньову економіку.

І це при тому, що вже вичерпані не тільки ресурси підтримки економіки з боку Національного банку України та Кабміну, але і бюджетні можливості країни виявилися виснажені набагато швидше, ніж передбачалося.

До речі, Греція вже показала, що боргова діра в бюджеті робить з країною, а побоюючись розвитку України за грецьким сценарієм, що наші малоосвічені корупціонери і недалекоглядні політики будуть робити вже в поточному 2019 році?

Далі девальвувати гривню, підстьобуючи експорт і ще більше ускладнюючи життя бізнесу на внутрішньому ринку, або зміцнювати гривню, борючись з високою інфляцією? Та й без запуску на повну потужність друкарського верстата і збільшення податкового навантаження навряд чи вдасться вирішити наші соціально-економічні проблеми.

І це при тому, що всі ми розуміємо: куди не кинь, усюди ризик соціальних заворушень. Плюс МВФ нам нагадує про наближення світової фінансової кризи.

Ніщо вже не говорить на користь того, що якимось дивним чином прем'єр-міністру Володимиру Гройсману та голові НБУ Якову Смолію вдасться утримати інфляцію і зупинити економічний спад. Наші політики у владі вживають заходів, які, як не дивно, але спрямовані саме на подорожчання продукції товаровиробників.

Ще раз нагадаю ці заходи - зростання вартості енергоресурсів, підвищення податків, дуже висока 18% облікова ставка НБУ, яка також закладається в ціну продукції та послуг.

Якщо б Володимир Гройсман та Яків Смолій дивилися хоча б на кілька місяців вперед, то вони задіяли б саму головну міру боротьби з інфляцією – тримали б і не піднімали так високо ціни на газ і електроенергію.

І тут нічого нового немає, просто треба уряду утримувати ціни саме на самому початку технологічного ланцюжка.

У минулому 2018 році, коли різко підвищувалися ціни на енергоносії, відповідно, у нас стрімко зростали вартість бензину, дизпалива, тарифи та комунальні послуги.

Новини за темою

А слід було б спочатку запустити програми енергозбереження та енергоефективності, лише потім піднімати ціни, частково компенсуючи це підвищення зменшенням витрат енергії.

Але, розігнавши ціни на початку технологічного ланцюжка, подальші спроби чиновників заморозити їх, особливо на фініші, звичайно, приречені стати марними і безуспішними.

Домогтися бажаного результату, в принципі, можна, але тільки дуже жорсткими адміністративними заходами і лише за дуже обмеженого переліку продуктів, наприклад, на хліб, молоко та інше.

Проте, такі заходи досить складні для виконання в організаційному плані, а, як ми знаємо, наш Кабмін такі складні заходи реалізовувати не вміє.

Немає в уряду для цього кваліфікованих кадрів з хорошими організаторськими навичками та знаннями.

Тому не помилюся, якщо скажу, що зараз якийсь передгрозовий стан перед 31 березня. Ніхто нікому не хоче поступатися і тим більше йти на компроміс.

Одні лише гучні заяви, неабиякі загрози і несподівані викриття. Думаю, технічний дефолт в таких умовах до кінця 2019 року просто неминучий. Це, власне, не тільки моя думка.

І що далі? Знову друкувати гроші? А це означає новий, більш потужний виток інфляції. Про конкретну боротьбу з корупцією і "посадки" взагалі перестали говорити. І що з цим робити?

Ніхто не знає, політики не передбачили навіть захисту в цьому випадку.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>