Замість проблем людей постала проблема цифр: Що не так із "зеленою" системою оцінки ефективності чиновників?

Замість проблем людей постала проблема цифр: Що не так із "зеленою" системою оцінки ефективності чиновників?
Пресс-служба Кабмина

Олексій Кущ

економіст

Програма нового Кабміну стала черговим камінг-аутом нової влади, або сеансом "одночасного зривання масок". Вакуум реальних смислів було замінено "інноваційною" формою подачі. Головна мета - щоб "хворма" не була схожою на попередні програми. Для цього застосували матрицю ключових показників ефективності (Key Performance Indicators, KPI) за напрямами і відповідальними за них міністерствами.

Відтепер є чіткий набір KPI – показників, які даватимуть точну оцінку ефективності того чи іншого відомства. Щоправда, з точністю можуть бути проблеми. Ряд індикаторів написано явно непродумано або в поспіху, але натомість з прицілом на майбутнє". Точніше, в розрахунку на те, що контролювати їх виконання буде вельми проблематично. Читаючи "новели" програми, складається враження, що йдеться про нове когнітивне відхилення, коли замість чітких параметрів прогнозування закладається або зростання вдвічі, або дворазове скорочення.

Новини за темою

Судіть самі:

  1. Індекс Герфіндаля – Гіршмана повинен знизитися вдвічі. До речі, незважаючи на бурю "захвату" цим показником у соцмережах (українців, мабуть, розпалив звукопис цього індексу), це дійсно непоганий показник для оцінки рівня монополізації тієї чи іншої галузі та визначення рівня економічної концентрації. Він визначається як сума квадратів часток кожної компанії в галузі. От тільки обіцянка "знизити вдвічі" ні про що не говорить. Приміром, у галузі є одна компанія, отже індекс дорівнює: сто (частка ринку) у квадраті, або 10000 (максимальне значення індексу). Зменшення вдвічі означає, що цей показник скоротиться до 5000. Начебто непогано, а насправді це дві компанії з часткою ринку по 50%... Тобто замість одноосібної монополії - жорстка олігополія. Як кажуть, що дідько печений, що варений… Без чітких параметрів "зниження" такий KPI не вартий навіть паперу, на якому написаний.
  2. Рівень оплати роялті власникам інтелектуальних прав, навпаки, збільшиться вдвічі.
  3. Експорт має зрости вдвічі (як це відбуватиметься в аграрно-сировинний економічній парадигмі й за відсутності системної промислової політики – залишається загадкою; напевно, засіємо ріпаком навіть клумби у містах і лібералізуємо услід за ринком землі ринок "органів"). По суті, йдеться про середньорічні темпи зростання експорту на 15-20% на рік, і це в умовах стагнації світової торгівлі та глобальних ринків, тим паче що своє місце у світових ланцюжках додаткової вартості ми вже втратили й опустилися до того, що замість літаків і вертолітних двигунів продаємо саудитам і китайцям готові заводи і технічну документацію.
  4. Зростання перевезень пасажирів водним транспортом збільшиться щонайменше вдвічі (мабуть, народ піде сплавом на плотах і байдарках).
  5. Зростання вантажних перевезень водними шляхами сполучення - знову ж зростання вдвічі.

Спроба перетворити невдалу "країну-смартфонію" на "країну-корпорацію", де все вимірюється чіткими числовими рядами, це лише підтвердження того сумного факту, що "занадто далекі вони від народу". Тільки йдеться не про декабристів, а про пінні хвилі "нових осіб".

Новини за темою

Так, у приватних структурах індикатори KPI часто використовують для досягнення стратегічних і тактичних цілей, а також для виявлення точок ефективності та прихованих "слабких ланок". Апологети методу KPI вважають, що оцінювати можна лише те, що чітко визначено в цифрах: план випуску готової продукції, обсяги продажів. У радянські часи також існував подібний індикатор оцінки, але тільки в технічній іпостасі – ККД, або коефіцієнт корисної дії. У футболі великий Лобановський застосовував філософію раціональної організації гри, заснованої на підрахунку ТТД, або тактико-тактичних дій одного гравця.

Скільки повинно бути базових KPI або цілей? На цей момент найбільш застосовується так звана система Хоупа і Фрейзера: правило "10/80/10", яке передбачає, що кожна система може мати 10 ключових показників результативності, 80 системних виробничих показників і 10 ключових показників ефективності.

Програма дій Кабміну встановлює жорсткий перелік KPI для кожного міністерства. Спробуємо відповісти, чи справді державу можна "запхати" в корпоративні стандарти управління.

Одним з активних прихильників методу KPI був Пітер Друкер, який ранжирував базові цілі за групами залежно від рівня менеджменту. Хоча згодом він ґрунтовно розчарувався в цій методиці, дійшовши висновку, що "корпорації, які будувалися, щоб стояти як піраміди, тепер схожі на намети". Стосовно програми нашого Кабміну можна сказати, що внаслідок сліпого тиражування методу KPI в масштабах цілої країни можна зрештою одержати аж ніяк не "державу в смартфоні" і не "державу-корпорацію", а "державу-намет".

Ризики, які притаманні методу KPI, добре описав Едвард Демінг, який небезпідставно вважав, що будь-який кінцевий показник якогось цілеспрямованого процесу, по правді кажучи, є випадковою величиною. Критикуючи модель KPI, він також зазначив, що прив'язка базових цілей до випадкових величин має доволі обмежений вплив на кінцевий результат. Частину учасників процесу демотивовано, позаяк провал їхніх базових цілей відбувається з незалежних від них причин (наприклад, унаслідок різкого погіршення світової економічної кон'юнктури), а частина, навпаки, отримує незаслужену винагороду. Простий приклад: нинішнє скорочення показника "державний борг/ВВП" відбулося внаслідок не так чистого погашення заборгованості (нетто), як внаслідок ревальвації гривні (зменшила гривневий еквівалент валютного боргу) і високого дефлятора ВВП (зростання номінального показника валового продукту під впливом інфляції – збільшення знаменника формули). До зазначених вище факторів наш Мінфін мав дуже опосередкований стосунок, але саме завдяки їм цілком здатний виконувати ключові показники ефективності.

Таким чином, замість того щоб формувати "людиноцентричну" політику, міністри перебуватимуть у постійній гонці за абстрактними цифрами, позбавленими реального соціального змісту. Тобто замість оптимізації соціально-економічної системи відбуватиметься банальне зміщення акцентів з реального змісту реформ (ефективність) на побудову красивих звітів (ефектність).

У цьому плані уряду, оскільки воно виказує таку прихильність корпоративним стратагемам розвитку держави, було би корисно вивчити так званий принцип Демінга - Шухарта, або PDCA (Plan-Do-Check-Act), який являє собою постійно повторюваний цикл "планування-дія-перевірка-коригування".

А що стосується загальних засад державного менеджменту, то тут більше пасує система Демінга під назвою "модель глибинних знань" (System of Profound Knowledge). Як сказав Демінг: " Стиль управління, що склався, мусить пройти трансформацію. Система не може зрозуміти себе. Перетворення вимагає погляду ззовні. Метою цієї глави є дати погляд зовні — лупу, яку я називаю системою глибинних знань. Вона надає нам карту теорії для того, щоб зрозуміти організації, над якими ми працюємо".

Для української економіки ця система є найбільш придатною, позаяк вона побудована на теорії варіабельності – будь-яка модель складається як із загальних причин функціонування (системні відхилення), так і несистемних відхилень у вигляді особливих причин, які можуть стати джерелом появи непередбачуваної траєкторії руху (як автомобіль, який занесло на слизькій дорозі). Правильне управління системою полягає в умінні відрізнити несистемні фактори від системних. Інакше можна втрутитися в так званий стабільний процес і зруйнувати або кардинально погіршити роботу загальної системи. Простими словами, дії уряду в досягненні зростання на 40%, будівництва 24 тис. км нових доріг, 15 аеропортів і 5 портів можуть бути виключно токсичними, якщо вони відбуватимуться в ситуації, коли стабільна робота системи та набір зовнішніх факторів увійдуть у дисонанс з цими рішеннями (наприклад, у разі зміни світової економічної парадигми).

Поки ж зупинимося на основних цілях уряду:

- ВВП зросте на 40%;

- буде створено 1 млн нових робочих місць;

- залучено 50 млрд дол. ПІІ;

- всі основні дороги (24 тис. км) приведуть в гарний стан;

- побудують 5 глибоководних портів і 15 нових аеропортів;

- кожного українця буде забезпечено на рівні реального прожиткового мінімуму (нині – 4,2 тис. грн);

- приріст населення стане позитивним;

- відношення державного боргу до ВВП знизиться до 40% ВВП;

- кредитні рейтинги України зростуть до рівня інвестиційного класу "А".

Тут навіть важливі не самі цілі та ймовірність їх досягнення, а обґрунтованість цих індикаторів. Наприклад, створення 1 млн робочих місць. Всупереч заяложеним думкам чиновників і їхніх спічрайтерів, далеких від мікроекономічної проблематики, проблема України полягає не у відсутності робочих місць, а в так званій трудовій бідності, коли неможливо нормально прожити на зарплату в 6-7 тис. грн. Можна створити мільйон робочих місць з мінімальною оплатою, але якщо не буде гарантій конкурентної оплати праці, всі ці "прожекти" перетворяться на звичайні потьомкінські села.

До речі, народ у нас дуже жалісливий. Багато хто стіною став на захист уряду, мовляв, чого накинулися, " колишні" і не такі "ковбаси" в програмах "крутили". Так от нині проблема й полягає в тому, що "нинішні" йшли у владу на тотальному нігілізмі колишньої політичної системи, під прапором системного "оновлення" і з "новими обличчями" на плакатах. І тому будь-яке тиражування колишніх смислів-банкрутів (чи то проект бюджету або "нова" програма КМУ) викликає навіть не почуття розчарування, а відчуття "електорального кидка". Перефразовуючи слова відомого персонажа: "Програма — це головна хворма. Програми немає - і уряду немає".

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>