banner banner banner banner

Закон Надії Савченко: Про спекуляції на імені Героя України

Просуваючи "Закон Савченко", влада зробила неможливе: жінка-Герой України була фактично використана з метою задоволення інтересів колишніх корупціонерів та інших злочинців, "помазаників" як попереднім, так і діючим режимом

Закон Надії Савченко: Про спекуляції на імені Героя України
Надія Савченко Фото з відкритих джерел

Просуваючи "Закон Савченко", влада зробила неможливе: жінка-Герой України була фактично використана з метою задоволення інтересів колишніх корупціонерів та інших злочинців, "помазаників" як попереднім, так і діючим режимом

Надія Савченко, яка вже понад півтора роки неправомірно утримується у СІЗО в Росії за надуманими звинуваченнями, разом зі співавторами внесла до Верховної Ради України свій перший законопроект - проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)". Його уже охрестили "Законом Савченко". І має цей документ на меті зменшити строки утримання у слідчих ізоляторах осіб, які перебувають під слідством чи судом. А ще - економію бюджетних коштів за рахунок зменшення кількості громадян, які утримуються у СІЗО.

Наміри наче і благі, тож 26 листопада 2015 року Верховна Рада 255-ма голосами прийняла законопроект в першому читанні і в цілому, а 22 грудня закон підписав президент.

Та уже в перший місяць після набуття чинності "Закону Савченко", виявилися його системні прорахунки, які яскраво підкреслили низький професійний рівень і його авторів, і тих, хто за нього голосував. Це при тому, що на стадії підготовки даний документ був жорстко і не безпідставно розкритикований експертами – у тому числі, і Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради.

Збоку складається враження, що у вітчизняних законотворців є традиція плодити проблемні закони, щоб у майбутньому було чим зайнятися, безкінечно їх удосконалюючи і виправляючи помилки.

Принцип "день за два" - шанс для рецидивістів?

Основна новація закону – пропозиція рахувати день, проведений у СІЗО, за два дні відбування покарання у колонії. Враховуючи, що умови перебування у більшості вітчизняних слідчих ізоляторів межують з людськими можливостями виживання, сама ідея "розвантажити" ці заклади видається досить розумною. Але це – ложка меду у діжці дьогтю. Адже створюються умови для пришвидшення виходу на свободу небезпечних злочинців.

Власне, дні, проведені у СІЗО, і до цього враховувалися у строк відбування покарання, проте, у співвідношенні "день за день". Тобто, якщо особа чекала на вирок суду у СІЗО 6 місяців, а їй присудили 2 роки позбавлення волі, відсидіти лишалося півтора роки. А за новим законом – взагалі тільки рік.

Це одразу створило неабиякі ризики для правосуддя і для правопорядку взагалі. Адже право вийти на волю за результатами такого "перерахунку" теоретично отримали близько 10 тисяч осіб, більшість з яких є вкрай небезпечними для суспільства. Адже, відповідно до чинного Кримінального процесуального кодексу, запобіжний захід у вигляді арешту застосовують здебільшого саме до осіб, які вчинили насильницькі злочини – умисне вбивство, бандитизм, тероризм та ін.

За даними Державної пенітенціарної служби, за станом на 1 листопада 2015 в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 70 873 осіб, з яких:

8,1 тис. засуджені на термін більш ніж 10 років,

10,6 тис. - за умисне вбивство,

4,7 тис. - за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження,

14,7 тис. - за розбій, грабіж і здирництво,

1,4 тис. - за зґвалтування,

28 - за захоплення заручників,

6,9 тис. - за злочини у сфері незаконного обігу наркотиків та інші злочини проти здоров'я населення.

Водночас, у СІЗО утримуються  9350 осіб,  щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту (2185 осіб – на стадії досудового розслідування, 7165 – на стадії судового розгляду до винесення вироку).

І тепер юридична недолугість "Закону Савченко" успішно використовується найодіознішими злочинцями для уникнення справедливого покарання. На волю уже вийшов "суддя-колядувальник" з Львівщини І. Зварич. А шахрай А. Слючарчук, знаний більше як "Доктор Пі", подав документи на перерахунок і має всі шанси ось-ось опинитися на свободі.

На слуху і історія 25-річної сепаратистки з Харківщини, яка у 2014-2015 роках агітувала у соцмережах за створення всіляких "ХНР", "ДНР" і "ЛНР", була визнана судом винною у замаху на територіальну цілісність України і отримала покарання у вигляді 1 року 10 місяців позбавлення волі. Завдяки "Закону Савченко" її звільнили з-під варти прямо в залі суду.

На мою думку, "гуманізація" пенітенціарної системи не повинна передбачати можливостей уникнення злочинцями належного покарання. Відтак, залишається цілком незрозумілим, в чиїх інтересах цей закон написано та проголосовано?

Ласкаво просимо до…СІЗО?

Запропонований законом перерахунок часу ув’язнення фактично заохочує особу затягувати своє перебування у СІЗО, щоб зменшити строк відбування покарання у тюрмі. Створюються підґрунтя для корупції, наприклад, "платного" попереднього ув’язнення, коли потенційні в’язні колоній намагатимуться зменшити свій термін. 

Більш того, проектом, по-суті, закладено ще й алогічний "преференційний" режим саме для небезпечних злочинців. Адже особа, яка опинилась в колонії за менш тяжкий злочин і не перебувала в СІЗО, права скоротити свій строк завдяки перерахунку за принципом "день у СІЗО за два в колонії" не матиме.

Всі в суд

Закон передбачає, що реалізовувати своє право засуджений буде через суд – він, його адвокат або члени сім'ї повинні звернутися з відповідним клопотанням. Хоча і не визначено чітко, в який саме суд. На практиці вже маємо ситуації, коли клопотання успішно подаються і до суду, який виносив обвинувальний вирок, і до суду за місцем відбування покарання. Таке неоднозначне тлумачення закону судами (які приймають або не приймають клопотання до розгляду) підриває саму суть правозастосування в унітарній державі.

Більше того, оскільки йдеться про пом’якшення покарання або навіть про звільнення від нього, не зрозуміло, на що має спиратися суд? За звичайних обставин, при розгляді аналогічних питань, судді враховували б психологічний портрет засудженого, ступінь його виправлення, перевиховання, суспільної небезпечності тощо. У випадку клопотання на підставі "Закону Савченко" це питання так і не отримує відповіді.

Законотворці або законоборці?

У сухому підсумку…

По-перше, мета закону і досі залишається поза межами логіки. Якщо це було полегшення долі засуджених та гуманізація пенітенціарної системи, то потрібно було подавати інший за змістом проект – наприклад, прописати належні умови утримання під вартою.

По-друге, при всій повазі до Надії Савченко, є підозри, що ім’ям Героя України лише прикрилися, щоб надати ваги цьому законопроекту і набрати більше "за".

Нарешті, сам процес розгляду проекту в сесійній залі Верховної Ради виглядав як проста формальність: 10 хвилин, всі - "за", а головний аргумент – "у СІЗО жахливі умови, тому треба підтримати".

І при цьому жодних застережень, жодного слова критики, для яких, повторюся, очевидних підстав більш ніж достатньо, адже йдеться про вихід на свободу значної кількості засуджених злочинців. Жоден депутат не поцікавився ані розрахунками щодо кількості потенційних "бенефіціаріїв" проекту, ані статистичними даними по темі, ані думкою суддів.

Тим часом, за офіційними даними тільки на Полтавщині рівень злочинності за 2015 рік зріс на 42%. На Житомирщині за минулий рік зросла кількість умисних вбивств на 25,9%, умисних тяжких тілесних ушкоджень – на 27,4%, крадіжок – на 63,9%, грабежів – на 26,5%, розбоїв – на 23,3%, шахрайств – на 69,6%. Аналогічна ситуація і в інших областях.

Натомість, на контрольованому Україною Донбасі рівень злочинності суттєво впав. Вочевидь, насичення регіону силовиками сприяло "перекочуванню" злочинних кіл на мирну території.

Проте ані автори "Закону Савченко", ані органи виконавчої влади не вважали і досі не вважають за доцільне проінформувати громадськість про перспективи його реалізації, потенціальний вплив на криміногенну ситуацію та очікувані темпи розвантаження СІЗО.

Прийняття та підписання "Закону Надії Савченко", засвідчує не лише низький рівень законотворчої культури, але і кризу правосвідомості на Банковій.

Більше того, і це, певно, турбує найбільше, просуваючи "Закон Савченко", влада вчинила ницо: жінку-Героя України фактично використали для відбілювання корупціонерів та інших злочинців, "помазаних" як попереднім, так і нинішнім режимом. Таким чином, вкотре проявляється цинізм та безсоромність популістів при владі.

На жаль, цей закон – чергова "перемога" політичного бравування над цінностями правової держави. Сподіватимемось, що програно лише битву, а не війну...   

Володимир Пилипенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>