Захистити суверенітет популізмом не вдасться: Що робити Україні з тиском РФ в Азовському морі

Росія посилює свою військову присутність в Азовському морі. Експерти попереджають: наша територія може стати новим плацдармом для агресивних дій Кремля

Захистити суверенітет популізмом не вдасться: Що робити Україні з тиском РФ в Азовському морі
kyiveuromarathon

Росія посилює свою військову присутність в Азовському морі. Експерти попереджають: наша територія може стати новим плацдармом для агресивних дій Кремля

Зона підвищеного економічного тиску

Після анексії Криму Україна автоматично втратила контроль над сотнями кілометрів морського державного кордону та берегової лінії. Зокрема, у нас забрали місто Керч, а з ним і "ключі", завдяки яким портово-індустріальні комплекси Приазов'я (Бердянськ і Маріуполь) з'єднуються із Середземним морем та  Атлантикою.

Однак цього агресору виявилось замало. Сьогодні прикордонники РФ активізували адміністративний тиск на іноземні судна, які прямують до українських портів. Парадокс, але роблять вони це без формального порушення Договору між Україною і РФ про співпрацю у використанні Азовського моря та Керченської протоки (далі – Договір). Адже Договір надає свободу судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці торговельним судам та військовим кораблям під прапором України або Російської Федерації, а судна під іноземним прапорами такої свободи не мають. Тобто прикордонники обох держав-сторін Договору мають право зупиняти їх для огляду та перевірки.

Новини за темою

Зрозуміло, що поки місто Керч було підконтрольне Києву, взаємне сприяння якнайшвидшому проходженню суден було вигідним як нам, так і Москві. Але з моменту анексії Криму Росія відчула себе вправі одноосібно регулювати "потоки" морського транспорту. Зокрема почала проводити тривалі та позбавлені практичного сенсу перевірки суден третіх держав, які прямують до українських портів.

Логіка зрозуміла: затримки завдають збитки як для місцевої економіки, так і для держави загалом.

На початку червня провокації з боку РФ майже призвели до зупинки роботи Маріупольського морського торговельного порту. Простої теплоходів з вини російських прикордонників можуть тривати від 10 до 30 годин. Судновласники втрачають десятки тисяч доларів. Не кажучи про втрати, яких зазнають інші контрагенти: замовники, постачальники, вантажні компанії, експедитори тощо.

Новини за темою

У небезпеці опинилися і риболови. Роками через відсутність кордону в Азовському морі та у Керченській протоці рибопромислові судна обох держав працювали в межах всієї акваторії цих об'єктів. Після анексії Криму обидва береги Керченської протоки стали "російськими", внаслідок чого Москва фактично реалізує свою юрисдикцію над об'єктом. Відповідно, влада РФ вважає, що оскільки там немає українських вод, то і українським рибалкам там не місце.

З точки зору росіян, захоплення Кримського півострова майже не позначилось на статусі Азовського моря. Москва цинічно вважає, що оскільки у цьому водному об'єкті наявні морські води, які перебувають під юрисдикцією обох держав, то користувачі обох держав повинні мати право продовжувати працювати в межах всієї морської акваторії.

Це виглядає десь так: "Нічого, що ми у вас вкрали Крим, нічого, що фінансуємо терористів та вбиваємо вас – давайте ж по-братськи рибалити в Азовському морі, воно ж спільне". Думаю, нам вже досить "спільного" з Росією. Уже сьогодні необхідно посилити охорону державного кордону в Азовському морі. Тим паче, що відомо чимало випадків порушення кордонів з обох боків.

Новини за темою

Зауважу, що окрім економічного тиску, агресор успішно здійснює політико-психологічний тиск на Україну, посилюючи військову присутність в Азовському морі. За даними, які з’явилися влітку цього року, у Приазовському регіоні вчетверо більше прикордонників РФ, аніж аналогічних українських підрозділів. Катери, бронекатери, літаки, вертольоти – все це, вочевидь, має засвідчити рішучі наміри Путіна перетворити Україну на континентальну державу.

За таких обставин сценарій морської блокади - не такий уже й фантастичний. Москві зовсім нескладно створити відповідні умови.

Як реагувати Києву? Готуватись до юридичного протистояння у міжнародних судових інстанціях. Для цього необхідно залучитись підтримкою міжнародних організацій та усвідомити правовий контекст ситуації. Адже розуміння цього контексту дає змогу оцінити якість зовнішньої політики України щодо делімітації державного кордону з РФ.

Неподільне море

Проблема розмежування, або делімітації морських просторів недарма вважається чи не найскладнішою у міжнародному морському праві. Йдеться про серйозні політичні та економічні інтереси, реалізація яких часто виходить за рамки двосторонніх відносин, впливаючи на регіональний статус-кво.

За часів СРСР Азовське море і Керченська протока мали правовий статус внутрішніх морських вод Союзу. Після його розпаду повторне визначення статусу цих об'єктів залежало безпосередньо від домовленості між Україною та РФ.

У 1990-ті та на початку 2000-х у професійних колах багато говорилося про необхідність невідклад­ного встановлення кордонів суверенітету і сфери компетенції кожної з держав в Азовському морі і Керченській протоці. Але потребу такого розмежування реально усвідомлювала лише українська сторона. Росія ж імітувала зацікавленість і грала в довгу.

Новини за темою

У Договорі між Україною і РФ про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 р. було досягнуто домовленості щодо делімітації сухопутної ділянки українсько-російського кордону від стику України, Росії та Білорусі до Азовського моря. Тоді ж вперше офіційно зафіксували положення про внутрішні води, а саме у ст. 5: "…ніщо в цьому Договорі не завдає шкоди позиціям України і Російської Федерації щодо статусу Азовського моря і Керченської протоки як внутрішніх вод двох держав".

Цю норму можна вважати першою помилкою української дипломатії в контексті боротьби за Азов, оскільки, згідно з Конвенцією ООН з морського права від 10.12.1982 р., кожна держава може самостійно визначати зовнішню межу свого територіального моря до 12 морських миль від крайніх точок берега.

Якби Україна домоглася для Азовського моря статусу міжнародних вод, в його акваторії була б дозволена присутність суден третіх держав. Згідно з Конвенцією, допускалося також визнання державами, що мають протилежні або суміжні узбережжя, статусу внутрішніх вод за Азовським морем. Тоді б делімітація морського кордону здійснювалася б на основі проведення серединної лінії по водній поверхні.

Ключовим стратегічним питанням, яке і зумовлювало розбіжності між делегаціями, була приналежність Керч-Єнікальського каналу та острова Тузла, які до анексії Криму перебували у юрисдикції України. Вже тоді, 15 років тому, РФ категорично відмовлялася визнавати фарватер Керч-Єнікальського каналу українською територією, просуваючи ідею його "спільного використання" та погоджуючись встановити кордон лише по дну. Водні простори та континентальний шельф Азовської акваторії пропонувалося використовувати спільно.

Новини за темою

Справа в тому, що володіння Керч-Єнікальським каналом означає володіння єдиним водним шляхом для великих вантажних суден з Чорного моря у порти Азовського моря та Волго-Донського басейну. Це вигідно з економічної точки зору.

На початок 2000-х років каналом проходило понад 8,5 тис. суден щорічно, приносячи в українську казну понад 150 млн доларів, з яких близько 10% - від російських користувачів. А ще в Азовському морі виявили перспективні родовища: за попередніми оцінками, у континентальному шельфі чекають на видобуток 50 млн тон нафти і близько 200 млрд м куб. природного газу.

Агресор домігся свого у 2003 році. Тоді було підписано Договір між Україною і РФ про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який досі є чинним. У документі  закладено низку норм, які грають на руку винятково Москві. По суті, Договір дозволяє в ручному режимі встановлювати спосіб використання Азовського моря. Зокрема, питання про делімітацію морського кордону винесли за межі нової угоди.

Мало би бути зрозуміло, що Москва не збирається нічого ділити. Важко сказати, чи планувалася уже тоді анексія Криму, але такі дії Росії тепер важко розцінювати інакше, аніж підготовку до зазіхань на суверенну територію нашої держави.

Україна без кордонів

РФ вдалося юридично закріпити, що води Азовського моря і Керченської протоки після розпаду СРСР не змінили свого статусу, а залишилися внутрішніми водами – тільки вже України і Росії. Не став аргументом і той факт, що обидві держави здійснювали і продовжують здійснювати самостійне володіння відповідними морськими просторами.

Новини за темою

На жаль, жоден з наших урядів з 2003 року так і не спромігся на те, щоб Україна як цивілізована європейська держава мала загальноприйняті у світі делiмiтованi і демарковані кордони з усіма сусідами. Зокрема, у відносинах з РФ наші лідери хибно, хоча і традиційно погоджувалися на правове вирішення проблеми на рівні двосторонніх домовленостей.

Тим часом відсутність кордону призвела до катастрофічних наслідків: несанкціоноване виловлювання риби, контрабанда, забруднення, знищення біорізноманіття.

Роками правовий режим користування Азовським морем та Керченською протокою визначався за допомогою неофіційних чи напівофіційних домовленостей без оформлення кордону згідно з міжнародними стандартами. Це стало наслідком як агресивної політики РФ, так і відсутності стратегічного мислення у вітчизняних державних керманичів.

До чого це призвело, ми всі бачимо.

Азовська криза – як її попередити?

Одним зі сценаріїв реагування України на чергові імперські зазіхання Путіна експерти називають денонсацію Договору, оголошення в Азовському морі 12-мильної зони територіальних вод і їхню охорону відповідно до законів України.

З іншого боку, такий крок вимагає значної підготовки, зокрема економічної та військової, зважаючи на ризик ескалації ситуації з боку агресора у регіоні.

Новини за темою

Було би дуже добре почути стратегію уряду в цьому питанні. Адже захистити суверенітет популізмом точно не вдасться.

Володимир Пилипенко

Редакция может не соглашаться с мнением автора. Если вы хотите написать в рубрику "Мнение", ознакомьтесь с правилами публикаций и пишите на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів