Західні партнери попереджають – час грає проти України

Західні партнери попереджають – час грає проти України
AFP

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

В умовах глобального світу все більше факторів впливає на формування економічної моделі нашої країни, одночасно впливаючи на товарний, фондовий і ринок праці України. І всі ці ринки дуже динамічні, перебувають у постійній тісній взаємодії. Тому все складніше і складніше аналізувати сформовані ситуації, приймати правильні рішення і прогнозувати нові тенденції розвитку. У цьому зв'язку для Кабміну і Верховної Ради особливо цінними стають досвід і знання західних колег і, перш за все, технічна допомога Києву з боку Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Європейського банку реконструкції та розвитку (EBRD).

При цьому різко зростає ціна помилок і корупційних дій топ-чиновників і законодавців, про що все частіше стали попереджати представники Міжнародного валютного фонду. Так, наприклад, створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) стало ключовою вимогою МВФ, яка безпосередньо пов'язана з виділенням Україні п'ятого траншу в 1,9 млрд дол. США до кінця поточного 2018 року. Також Світовий банк регулярно заявляє про те, що мораторій на продаж землі сільгосппризначення обходиться економіці України в мільярди доларів втраченої продуктивності та відрахувань до держбюджету. Ну і наші західні експерти добре розуміють і бачать, як прибуток від девальвації гривні йде в конкретні приватні руки, які дуже добре знають у високих кабінетах української влади.

Новини за темою

До всього цього у ці травневі дні невдало стартують після тривалих свят наші фінансовий і товарний ринки; судячи з усього, поточний 2018 рік буде укладатися в ту лінійку негативних фінансово-економічних показників, яку нам дали Мінекономрозвитку і НБУ, а саме слабкого економічного зростання. У свою чергу, після тривалого 9-річного зростання фондового ринку в США, американські провідні аналітики стали активно попереджати міжнародні ринки про насування нової і більш потужної кризи, мовляв, ризики дуже великі і держрегулятори вже не зможуть їх мінімізувати.

І найголовніше: продовжують надуватися так звані "бульки" – яскравий приклад цьому Україна, оскільки український фондовий ринок минулого 2017 року показав найбільше зростання у світі (за цей період індекс UX зріс з 790 пунктів до рівня 1360)! Адже насправді у нас реальної ліквідності немає, куди не кинь – лишень примітивні схематози й картельні змови. Плюс якщо в схематозах беруть участь ще й чиновники, то будьте ласкаві, панове платники податків, розплатитися за всіма рахунками. Це наша основна проблема – ніби й зростає ліквідність, зростають ціни на українському ринку, а в емітентів грошей немає, відповідно, надувається "булька".

Про це не так давно повідомляли, а також популярно пояснювали основні механізми і способи управління ризиками і дефолтом у Києві в рамках Проекту USAID "Трансформація фінансового сектора" представники Комісії з торгівлі товарними ф'ючерсами США Кріста Лакенмайр, Кевін Пікколі, Трейсі Вінгейт. Проте досі в Україні відсутня законодавча база для хеджування ризиків та вільного обігу капіталу через те, що народні депутати навіть під тиском американських і європейських партнерів відмовляються голосувати за проекти законів "Про ринки капіталу і регульовані ринки" і "Про валюту"; до речі, технічну допомогу в підготовці цих законопроектів нам традиційно надали USAID та EBRD.

Новини за темою

На додачу до цього у нас є ще більш драматичне явище – це те, що зниження витрат поряд з відтоком капіталу з України веде до зростання еміграції найбільш кваліфікованих і працездатних фахівців і працівників. Так, зараз національний ринок праці та фінансова система дуже нестійкі. І, судячи з усього, в Кабміні немає розуміння і знань щодо цих дуже серйозних ризиків, тим більше немає й інтелектуальної підтримки. Тому роздути у нас потужну фінансову кризу досить легко, а фінансовий удар у глобальному світі може виявитися набагато небезпечнішим і більш руйнівним за будь-який інший. 

Політикам час серйозно замислитися над такою ключовою проблемою: при виході з кризи проблема управління фінансами первинна щодо структурних змін у реальному секторі країни. Чи все-таки ця проблема вторинна, мовляв, спочатку реформується реальний сектор української економіки, а потім змінюється фондовий ринок і ринок праці? Переконаний, ці сфери міцно взаємопов'язані, і вирішувати ці проблеми треба обов'язково в комплексі. З чого починати? Звичайно, з прямих інвестицій, адже за рахунок довгих інвестиційних грошей зростають економіки всіх без винятку країн. Але у мене таке відчуття, що тіньова економіка в Україні давно адаптувалася і навіть потоваришувала з новою старою владою.

І я би ще більше огрубив цю тему, вважаючи просто відволікаючим маневром заклик голови Міністерства соціальної політики Андрія Реви боротися з детінізацією української економіки, яка, на його думку, на даному етапі дасть грошей більше, ніж результати економічного зростання. Кому дасть більше грошей? Так, всім відомо, занадто дорого для нас, платників податків, обходиться ця боротьба української влади з детінізацією економіки. В першу голову виявились безправними перед обличчям ДФС і особливо фінмоніторингу представники середнього і малого бізнесу; на жаль, все частіше чиновники присвячують свою роботу примітивному і моторошному полюванню на відьом. Що ж, як і населенню, так і бізнесу треба запасатися терпінням?

Дійсно, все дуже складно. Питання непрості, так, треба вміти правильно рахувати і вчитися у досвідчених провідних західних фахівців. І все ж, що робити? Перш за все, бути послідовними і в обумовлені терміни виконувати взяті зобов'язання за Договором про Асоціацію з ЄС. По-друге, орієнтуватися на більш розвинені й просунуті ринки США, країн Євросоюзу та Азії, створюючи в Україні відповідну сучасну законодавчу та нормативно-правову базу для ринків капіталу і регульованих ринків. По-третє, стимулювати іноземних інвесторів ліберальним і дешевим входом на український ринок, роблячи його професійним і ефективним. 

По-четверте, Кабміну і Верховній Раді треба глибоко замислитися над таким показовим фактом: 70% ВВП США створюється споживчими витратами. І по-п'яте, що найбільш тривожне чекає в найближчій перспективі наші ринки і весь світ – це підвищення процентних ставок Федеральної резервної системи Америки. До останньої найочікуванішої події потрібно дуже серйозно готуватися. Адже, як показує практика, якщо щось небезпечне відбувається на глобальному ринку, це б'є відразу по всіх регіональних ринках. Наприклад, якщо на 600 млрд дол. ФРС США скоротить баланс, то з ринків "зникне" до 3,0 трлн дол., бо грошовий мультиплікатор – близько 5. Українському ринку точно не поздоровиться.

На завершення хочеться сподіватися, що спільними зусиллями із західними партнерами ми все-таки доб'ємося вдосконалення наших маленьких і дуже складних ринків, розширюючи занадто вузькі горлечка для входу. Удачі!

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

Новини партнерів

Загрузка...