Зайшли не з того боку. Чому реформу правопису поставлено на паузу

Зайшли не з того боку. Чому реформу правопису поставлено на паузу
Лілія Гриневич 112.ua

Андрій Кокотюха

Письменник

"Люди лякаються, що їм заборонять говорити якось так, а змусять говорити якось інакше", - так міністр освіти Лілія Гриневич пояснила, чому анонсовану реформу чинного українського правопису пригальмовано. А фактично – поставлено на тривалу паузу без перспектив прискорення найближчим часом.

Навіть далекі від мовознавства українці знають значення слова "евфемізм" - вираз, який пом`якшує те, чого не хочеться чути. Тобто димова завіса правди, реального стану справ та речей. У Росії таким евфемізмом є мем імені Дмитра Медведєва: "Грошей нема, але ви тримайтеся". Український аналог: "Потрібен суспільно узгоджений варіант". Що пропонується узгодити із суспільством – не є важливим. Адже наше суспільство перебуває на протилежному до авторитарного полюсі – воно є анархічним. Там, де працює відома приказка про три гетьмани на двох українців, не може бути жодного варіанту суспільного договору.

Новини за темою

На п`ятому році фактичної війни значна частина українських громадян вперто, навіть агресивно вперто, заперечує необхідність декомунізації та дерадянізації. У маршрутках і таксі слухають "Русское радио" та неотюремні пісні. На "піратських" розкладках запитують нові російські серіали про подвиги Червоної армії, НКВС, ФСБ та спецпризначенців ГРУ. У дорогу купують російські книжки аналогічного змісту. З подібних дрібних фактів складається цілісне уявлення про відсутність в Україні єдиної державної інформаційної політики. Мовне питання є його складовою, причому однією з дражливих та болючих. Тому анонсувати радикальні зміни у правописі, поки в темі не опиниться реальна спільнота, є передчасним.

Пересічні українці, навіть носії української в побуті, не розуміють, що з мовою не так. Пані Гриневич посилається на якусь помітну лише їм та певній кількості причетних, цитата, "бурхливу дискусію" довкола пропонованих правописних змін. Але все це – лише у Facebook. Куди, до речі, нинішні діти й підлітки, тобто покоління, для чийого блага багатостраждальний правопис намагаються поміняти, не ходять. Отже, йдеться насправді про доволі обмежене коло зацікавлених. Причому більшість учасників фейсбучних баталій проекту нової редакції правопису не сприймають.

Лілія Гриневич помиляється, кажучи: критики не читали правопису та не вивчали пропозиції. Тому потрібна широка наукова дискусія. Насправді реальність протилежна. Саме критики наміру повернути українську мову на сто років назад і ще більше відділити її від народних мас проект прочитали уважно. І наголошують: звісно, щось треба робити. Проте не з чинним правописом, а з українською мовою взагалі. Нею, як інструментарієм, в Україні обмежено користуються навіть на офіційному рівні. Державні службовці елементарного іспиту з української не складуть, старшокласники валять ЗНО. Розворот до впровадження так званої "скрипниківки" ситуацію не покращить.

Прихильники змін, ухвалених мовознавцями в Харкові 1926 року і затвердженим тодішним головним освітянином радянської України Миколою Скрипником, говорять про реабілітацію репресованої української мови. Так, "скрипниківку" скасували рішенням з Кремля як "націоналістичну". Сам товариш Скрипник наклав на себе руки, щоб уникнути арешту. Між тим український поет Павло Тичина арешту не уникнув, у тюремній камері його зламали і він боявся все подальше життя. Але це не є підставою для повернення вірша Тичини "Партія веде!" до шкільної програми. Не варто вчити неактуальний за змістом твір лиш через те, що від режиму постраждав його автор. За аналогією, факт репресії правопису сторічної давнини та його авторів зовсім не означає його актуальності нині. Мовну реформу почали не з того боку. Спершу слід упорядкувати найширше використання тієї української, яка поступово приймається суспільством і довкола якої таки можна домовитися спільно. А вже потім виносити на обговорення правописні зміни. 

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів