Загинув від кулі снайпера під Авдіївкою: Історія "Матроса" - бійця 72 ОМБР

Сергій казав дружині і доньці: "Я не покину Вас ніколи, мої принцеси". Проте життя розпорядилося інакше

Загинув від кулі снайпера під Авдіївкою: Історія "Матроса" - бійця 72 ОМБР
Альмужний Сергій З відкритих джерел

Михайло Ухман

Журналіст, доброволець

Сергій казав дружині і доньці: "Я не покину Вас ніколи, мої принцеси". Проте життя розпорядилося інакше

Коли Єлизавета дізналася про смерть свого коханого чоловіка Сергія, ноги самі понесли її у магазин квітів, де вона купила такі ж троянди, які він подарував їй при першій зустрічі. Однак тепер вона поклала їх йому у могилу, щоб Сергій пішов з квітами на небеса.

Альмужній Сергій (позивний Матрос) народився у селі Красилівка Київської області у 1987 році. Закінчивши школу, Сергій пішов служити строкову службу в Луцьк, потім в Ізмаїл. Був матросом у державній прикордонній службі. Мав дружину та маленьку донечку.

Новини за темою

Літом 2014 року Сергій сам пішов у військкомат, щоб мати можливість захищати Україну. Хоча дружина та матір сильно за нього переживали, Сергій був непохитний. "Хто, як не я, вас захищатиме. Ховатися за спідницями я не хочу і не буду, я там потрібен", - часто казав він.

В січні 2015 року Сергія відправили в зону проведення АТО. Там він пройшов важкі бої, був у Дебальцівському "котлі". Сергій вижив, проте отримав важке обмороження рук та ніг, а також контузію. Він пройшов лікування у військовому госпіталі міста Києва, утім, наслідки війни не давали йому спокою: навіть влітку Сергій спав під теплою ковдрою, а вночі він часом кричав, бо йому снилися жахіття.

Новини за темою

Та навіть це не зупинило Сергія: він знову повернувся на війну. У листопаді 2016 року він підписав контракт та почав служити гранатометником у 1-му взводі 3-ї роти "Донбас" 16-го окремого мотопіхотного батальйону "Полтава" 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Згодом приєднався до нового підрозділу - розвідувального взводу 3-го механізованого батальйону 72-ї ОМБР.

За свої бойові подвиги Сергій отримав 7 медалей, останню йому вручили 7 веренся 2017 року за оборону Авдіївки.

Сергій надзвичайно захоплювався рибалкою. Незалежно від погоди, він завжди вставав і йшов рибалити. Навіть коли їздив у відрядження по роботі, завжди возив з собою спінінги. І на війні Сергій примудрявся порибалити, знайшовши підходящий ставок.

Новини за темою

Сергій дуже любив свою дружину, часто дарував їй квіти, хоча і на початку стосунків соромився це робити. Напередодні трагедії він спілкувався з дружиною по відозв’язку, просив показати йому донечку.

У день смерті останнє його повідомлення дружині було: "Що робить наша доця?" Проте відповіді на нього прочитати йому вже не судилося: 14 вересня 2017 року під час бою під Авдіївкою йому в шию влучила куля снайпера.

Сергій казав дружині і доньці: "Я не покину Вас  ніколи, мої принцеси". Проте життя розпорядилося інакше.

Михайло Ухман

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>