Загроза нової гонки ядерних озброєнь між Москвою і Вашингтоном – реальність нашого часу

В обох країнах чимало зацікавлених осіб і груп, які можуть виграти від нової холодної війни. Військово-промисловий комплекс, до якого першим привернув увагу президент Ейзенхауер у своїй прощальній промові в січні 1961 року, напевно помітив, що протидія Росії (і Китаю) приносить набагато більший (і стабільний) прибуток, ніж боротьба з тероризмом

Загроза нової гонки ядерних озброєнь між Москвою і Вашингтоном – реальність нашого часу
Фото з відкритих джерел

В обох країнах чимало зацікавлених осіб і груп, які можуть виграти від нової холодної війни. Військово-промисловий комплекс, до якого першим привернув увагу президент Ейзенхауер у своїй прощальній промові в січні 1961 року, напевно помітив, що протидія Росії (і Китаю) приносить набагато більший (і стабільний) прибуток, ніж боротьба з тероризмом

Оригінал на сайті The National Interest

"Супутній збиток" від розслідування дій Росії стає все очевиднішим. Росія намагалася розколоти законодавчу і виконавчу владу в США, розхитати інституційні норми, посіяти недовіру до правоохоронних органів і спецслужб у питаннях регіональних криз, наприклад, у Сирії, де ситуація все більше виходить з-під контролю. Це розслідування привело американську зовнішню і внутрішню політику до кризової точки. Але за всіма цими бідами, які переважно допомагають газетам збільшувати тиражі, а кабельному телебаченню — підвищувати свої рейтинги, приховується більш глибока і серйозна загроза: прискорення темпів гонки ядерних озброєнь між Москвою і Вашингтоном.

Навіть у доволі спокійні та безхмарні 1990-ті роки Кремль завжди тримав палець на ядерній кнопці. Частково це було обумовлено слабкістю його неядерних сил, але з іншого боку, це була реакція на пробуджений у НАТО інтерес до проведення операцій за межами зони своєї відповідальності. Послідовні хвилі натовської експансії, що розпочалися в 1999 році, цілком передбачувано призвели до значного посилення стратегічної напруженості, а програми протиракетної оборони ще більше погіршили й без того вибухонебезпечну ситуацію. Таким чином, коли адміністрація Обами стала говорити про "перезавантаження" російсько-американських відносин, Кремль уже розпочав масштабну модернізацію своїх ядерних сил. Але остаточно цю греблю прорвала українська криза, що виникла навесні 2014 року. Холодна війна повернулася з новою силою, а розслідування дій Росії триває, вступивши в нову фазу, і воно мертвою хваткою утримує Вашингтон і вкрай негативно позначається на російсько-американських відносинах. Численні антиросійські яструби на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні сьогодні голосніше й пронизливіше кричать з лівого, ніж з правого флангу. І результатом цього войовничого марення можна вважати появу в Росії справді страхітливої військово-морської ядерної зброї під назвою "Статус-6".

Новини за темою

Цей ядерний боєприпас мегатонного класу, як його називає одне російське джерело, доправляють до мети безпілотним підводним човном, і він здатний знищити значну частину населення США одним апокаліптичним ударом, завданим по східному узбережжю Америки. Це джерело пояснює: "Основним завданням безпілотного підводного апарату "Статус-6" є ураження важливих прибережних елементів економіки противника і завдання гарантованого неприйнятного збитку території країни шляхом створення великих зон радіоактивного забруднення, непридатних для здійснення в цих зонах військової, господарсько-економічної та іншої діяльності протягом тривалого часу". До того ж джерело пояснює, що цей апарат здатний знищувати бази ВМС, авіаносні ударні групи, авіаційні наземні бази. Видання "Бер Кейв" наводить короткий аналіз того, що російські коментатори розповідають про "Статус-6".

Але насамперед треба сказати, що The National Interest вже опублікував кілька статей, в яких зроблено непоганий аналіз цієї нової зброї. Зокрема, прекрасний дослідний матеріал на цю тему підготував Дейв Маджумдар. Він наводить слова експерта з підводної війни з аналітичного Центру стратегічних і бюджетних оцінок Брайана Кларка, який пояснює, що цей апарат — далека від досконалості зброя, на шляху створення якої можуть виникнути цілком реальні технічні труднощі, оскільки боєприпас потужністю 100 мегатонн може виявитися надзвичайно важким, а керувати такою зброєю буде важко. Експерт з ядерної зброї Монтерея Джеффрі Льюїс каже: "Думаю, ми зможемо створити оборонну систему для захисту від нього. Це буде простіше, ніж здійснити перехоплення ракети, напевно". Треба сказати очевидне з самого початку: головна перевага російського апарату полягає в тому, що він обходить всю систему протиракетної оборони. Звичайно, це грізний симптом, що свідчить про наближення і постійне прискорення холодної війни.

Новини за темою

Слід зазначити ще кілька деталей, які наводить джерело, пов'язане з військово-промисловим комплексом. "Статус-6" приводиться в рух реактором на рідкометалічному теплоносії та має крейсерську швидкість 55 км на годину. Але не виключено, що він може розвивати спринтерську швидкість до 100-185 км на годину, що надасть можливість йому уникнути всі відомі торпеди, які є  на озброєнні у ймовірного супротивника. Цей апарат має робочу глибину занурення 1000 м, його довжина становить 26 м, а ширина 1,6 м. Слова джерела підтверджує оцінка американської розвідки, яка повідомляє про проведення успішного випробувального пуску ядерної торпеди 27 листопада 2016 року з борту підводного човна "Саров". Очевидно, розробленням цього проекту займається конструкторське бюро "Рубін", яке спеціалізується на морській техніці. "Статус-6" називають "зброєю стримування зі стовідсотковою робочою гарантією".

Розмірковуючи про коментарі Брайана Кларка, викладені у вищезазначеній статті, інше російське джерело в січні 2018 року повідомило: "На жаль, для тих, хто мріє про знищення Америки гігантським цунамі, проект "Статус-6" не такий страшний, як його малюють". Інший російський аналітик є менш фривольним у своїх висловлюваннях. Він зазначає, що "Статус-6" — це не тільки "асиметрична відповідь" на розгортання об'єктів ПРО у Східній Європі, а й реакція на "розміщення натівських батальйонів у Польщі та Прибалтиці, а також на інші агресивні дії Вашингтона проти Росії". Учасники дискусії зазначають, що вперше цей проект розробили на початку холодної війни, проте через технічні труднощі повністю реалізувати його було неможливо. Втім, "через півстоліття проблему з реактором було вирішено", і тепер цей проект цілком здійсненний.

Новини за темою

У грудні 2017 року вийшла стаття під заголовком "США готують відповідь російській ядерній торпеді". Там йдеться, що доволі новий надвеликий підводний безпілотник (XLUUV) "Косатка" (Orca) є системою, здатною "влаштувати локальний ядерний апокаліпсис". Автор статті визнає, що заявленою метою цієї американської програми є здійснення розвідки, пошук і знищення мін, а також доправлення вантажів. Однак він зазначає, що російські фахівці сумніваються у правдивості таких тверджень. Очевидно, вони вважають, що розроблення "Косатки" було активізовано після того, як американці дізналися про програму Росії зі створення підводного апарату "Статус-6". Таким чином, американська система цілком "може вплинути на стратегічний баланс сил між Росією і НАТО".

Така точка зору може змусити російських стратегів задуматися про те, що знову прискорювати гонку озброєнь безглуздо. Як мінімум в одній з вищезгаданих російських аналітичних статей йдеться про цю сумну реальність: "У такій зброї немає сенсу. Тому ми й надалі будемо лякати американців радянськими скелетами, а вони робитимуть вигляд, що злякалися. Головне:... фінансування виділено".

Новини за темою

Звичайно, обидві країни мають чимало зацікавлених осіб і груп, які можуть виграти від нової холодної війни. Військово-промисловий комплекс, до якого першим привернув увагу президент Ейзенхауер у своїй прощальній промові в січні 1961 року, напевно помітив, що протидія Росії (і Китаю) приносить набагато більший (і стабільний) прибуток, ніж боротьба з тероризмом. Усе більш агресивні ліві, принижені й роздратовані своєю поразкою в боротьбі за Білий дім, в якому сів новачок у політиці, цілком можуть стати під американський прапор і заявити, що вони більш патріотичні, оскільки відкрито говорять про "повний спектр" російської загрози. Праві навряд чи зможуть чинити опір цьому заклику повернутися до "добрих старих днів", коли країною правив Рональд Рейган і коли вона погодилася, що її головним ворогом є Кремль. Але в результаті таких обмежених і легковажних махінацій Америка і Росія будуть набагато менше процвітати, а небезпек у них з'явиться чимало, особливо якщо вони стануть заохочувати божевільні задуми військових стратегів і розробників зброї у Москві та Вашингтоні.

Лайл Голдстайн

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>