За ширмою ПАРЄ: Які висновки слід зробити після закінчення сесії Асамблеї

Політика мирного діалогу - це все прекрасно, хоч саме вона часто призводить до банального заговорення проблеми. Можна лише сподіватись, що у випадку з Україною так не буде. Такі доволі різні підходи в прийнятті та озвученні рішень всередині міжнародного органу - свідчить, що не все там так гладко

За ширмою ПАРЄ: Які висновки слід зробити після закінчення сесії Асамблеї
Сесія ПАРЄ 10-14 жовтня 2016 ПАСЕ

Політика мирного діалогу - це все прекрасно, хоч саме вона часто призводить до банального заговорення проблеми. Можна лише сподіватись, що у випадку з Україною так не буде. Такі доволі різні підходи в прийнятті та озвученні рішень всередині міжнародного органу - свідчить, що не все там так гладко

Закінчилась чергова сесія ПАРЄ. Можемо підсумувати її перебіг та ключові рішення. Отож Парламентська асамблея ради Європи прийняла дві резолюції щодо України та її конфлікту з Росією - про "Засоби правового захисту в разі порушення прав людини на українських територіях, що знаходяться поза контролем української влади", яку підготувала доповідач, німецький політик Марілуіза Бек і "Політичні наслідки російської агресії в Україні", доповідачем якої виступила депутат від Чехії Христина Зеленкова.

Європа закликала Москву вивести війська з території України та припинити військову підтримку бойовиків на Донбасі. Також однією із озвучених тез була вимога припинити анексію Криму. Документ підтримали 78 делегатів асамблеї із 102 присутніх учасників. Хоча це доволі незначна кількість, якщо взяти до уваги, що загальна кількість членів ПАРЄ - 318.

Новини за темою

Крім того, Парламентська асамблея Ради Європи затвердила правку в одній із резолюцій щодо України, у якій закликала європейські країни зберігати санкції до відновлення суверенітету України. Ще однією правкою ПАРЄ засудила незаконні вибори у Державну Думу РФ, проведені на території окупованого Криму 18 вересня.

Сесія ПАРЄ 10-14 жовтня 2016 ПАСЕ

Українська сторона уже "охрестила" це чи не найбільшою перемогою української делегації всіх часів. І тут її заслуг ніхто не применшує, адже я сам був п’ять років постійним членом української делегації в ПАРЄ і знаю, яку треба титанічну роботу виконати, аби ефективно лобіювати національні інтереси. Однак, завжди варто об'єктивно оцінювати ситуацію та не розкидуватись уже в звичній українській манері гучними гаслами. Тому спробуймо хоч трішки заглянути "за ширму" європейської бюрократії.

Перше, що кидається в око, - це кількість делегатів. Під час розгляду важливих для України питань ряди асамблеї не рясніли делегатами. Навіть традиційно проукраїнська Група Європейської народної партії (ЄНП) не виступила одним фронтом на підтримку української делегації. Також цікавим для роздумів є самі результати голосування.

Наприклад, по резолюції щодо політичних наслідків агресії Росії проти України. Її підтримали 78 членів, проти - 11 (Італія - п’ять представників, Німеччина – 2 представники, Туреччина, Нідерланди, Кіпр, Швейцарія), утримались від голосування - 13.

Новини за темою

Подібна тенденція зберігається і в голосуванні щодо правового захисту у випадку порушення прав людини на непідконтрольних Україні територіях. 87 делегатів проголосували - за, 6 - проти (Туреччина, Німеччина, Нідерланди, Кіпр, Італія, Великобританія), 11 – утримались.

Це викликає щонайменше здивування - яка ж причина такого доволі тенденційного голосування? Вочевидь, політичні лінії щодо українського питання не збігаються в своїй одностайності навіть всередині самих європейських партій.

Сесія ПАРЄ 10-14 жовтня 2016 ПАСЕ

На тлі категоричного та різностороннього засудження дій агресора Європа закликала усі сторони конфлікту дотримуватись мінських домовленостей. При цьому, президент ПАРЄ іспанець Педро Аграмунт закликав зберігати діалог з російським парламентом. Мовляв, без Москви неможливо вирішити конфлікт ні в Сирії, ні в Україні. Якийсь когнітивний дисонанс мимоволі виникає. Чи не скидається це на політику подвійних стандартів? З одного боку, на Заході відверто підтримують Україну та визнають причетність Росії до війни на Донбасі, а з іншого - на найвищому рівні з великою приємністю закликають до дипломатичного "чаювання" з кремлівськими окупантами.

З боку української делегації вже пролунали заклики до відставки Аграмунта, у якого, на їхню думку, надто дружні стосунки з Кремлем. Профанація чи дипломатичний хід? Варто зауважити, що Аграмунта вибрали минулого року. За процедурою, його повноваження підтверджуються на кожній черговій сесії, яка проходить в січні. Тимчасовий президент відкриває, потім відбувається підтвердження повноважень всіх делегатів шляхом голосування. Другий рік на переобрання повноважень - дуже формальний. Теоретично, питання відставки президента ПАРЄ можна поставити на голосування в січні, коли розпочнеться чергова сесія. Але тут є дуже важливий момент - президента висуває певна політична група. На позаминулій сесії президентську посаду зайняв турок, нині міністр іноземних справ Туреччини, Мевлют Чавушоглу. Він займав посаду за квотою Європейських консерваторів. В минулому скликанні була представниця Люксембургу, голова групи ПАРЄ Альянс лібералів і демократів за Європу Анн Брассер. Сьогодні Аграмунт - представник ЄНП. Тобто - постійно відбувається певна ротація. Тому, аби ставити питання з боку української делегації про відставку Аграмунта, варто попередньо заручитись підтримкою політичної групи. Це все дуже складні пазли. Ключове питання у всій цій історії - чи існує така підтримка? Якщо в січні з’ясується, що такої підтримки немає, тоді це буде дуже серйозна дискредитація української делегації - як на міжнародній арені, так і всередині країни. Адже це не український парламент - тут популізм не проходить. В ПАРЄ можеш озвучувати певні вимоги лише тоді, коли точно заручився політичною підтримкою.

Сесія ПАРЄ 10-14 жовтня 2016 ПАСЕ

Також в регламенті ПАРЄ немає такого поняття як зняття санкцій з Росії. Там йдеться лише про зняття обмежень - щодо права голосу РФ, участь в засіданнях. Це не санкції, а всього лише обмеження повноважень. Аграмунт виступає за діалог і це сприймається саме так. Чи варто говорити про дружбу з Москвою? Скоріше - про взаємовигідні домовленості.

Новини за темою

Росія хоче повернутись на таких умовах, на які асамблея не піде. Навіть ті депутати, яких вважають проросійськими, не підуть на повідку Москви, яка вимагає зміну регламенту, відміну моніторингової процедури тощо. Є речі, де навіть російський лоббізм не діє.

Політика мирного діалогу - це все прекрасно, хоч саме вона часто призводить до банального заговорення проблеми. Можна лише сподіватись, що у випадку з Україною так не буде. Такі доволі різні підходи в прийнятті та озвученні рішень всередині міжнародного органу - свідчить, що не все там так гладко.

Як реагувати Україні у такі ситуації? Я б сказав - не втрачати пильності. Адже ухвалювати резолюції - це добре, але ще б побачити практичну користь з них. Адже одних резолюцій замало, аби російські війська перестали підживлювати ОРДЛО, не говорячи вже про повернення Криму в найближчій перспективі. Домагатись відставки Аграмунта - теж не найконструктивніший шлях, який можемо зайняти.

Новини за темою

Треба зрозуміти, що протистояння з Росією, - це біг на довгу дистанцію. Сьогодні у нас просто - черговий етап, який треба гідно пройти і не вичерпати всіх своїх сил, аби зуміли добігти до фінішу і повернути все те, чого нас брутально позбавили. І найкращий тут варіант - посилювати свої міжнародні позиції, залучатись підтримкою якомога більшої кількості впливових західних політиків.

Володимир Пилипенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>