Завдяки чому Кабмін планує піднімати українську економіку, якщо не робить навіть елементарних речей?

Завдяки чому Кабмін планує піднімати українську економіку, якщо не робить навіть елементарних речей?
Украинское фото

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Тепер тільки ледачий не співає стару пісню про головне. Нагадаю, Кабмін Володимира Гройсмана підвищив стелю державного боргу на трохи більше 60 млрд грн (на 31 грудня 2019 року граничний обсяг держборгу України визначено на рівні 2 трлн 60 млрд грн, а на кінець 2018 року він склав 1 трлн 999 млрд грн)! Ну, і вже традиційно аналітики Міжнародного валютного фонду на цей рік погіршили прогноз для нашої економіки (2,7% ВВП) і держборгу України. До речі, у 2019 році тільки одному МВФ ми маємо виплатити понад 1,8 млрд дол. США. І в цих важких умовах запустити українську економіку на повну потужність?

Новини за темою

На жаль, треба визнати, наш ринок дуже нервово реагує на боргові проблеми країни. Зрозуміло, якщо нічого не змінювати, то все найгірше ще попереду. У зв'язку з цим, думаю, останніми словами прем'єр-міністра, як і сапера, льотчика, парашутиста, дресирувальника левів та альпініста, будуть: "Не заважайте, я знаю, що роблю!", не помічаючи високої концентрації в повітрі ненависті до Кабміну і до олігархів. Але що сьогодні в самому початку 2019 року ми маємо? Керівна еліта України розколота, соціальна напруженість і протестні настрої зростають, рішення з реформування української економіки не ухвалюються. На довершення до цього фінансовий удар, який у 2019 році варто очікувати від Китаю і США по ринках, що розвиваються, буде істотним. Він вплине на всі економіки, включаючи, звичайно, Україну.

Але ж як січень мине на біржах, таким буде і весь рік. Так, уже багато років саме це твердження поширюють досвідчені американські фондові брокери. До речі, у четвер, 3 січня, 2019 року в США фондовий індекс Dow Jones і Nasdaq впав на понад 1%, акції Apple подешевшали на 8,8% (до мінімуму з липня 2017 року)! Обвал ринків в Америці стався на тлі погіршення прогнозів Apple, побоювань щодо гальмування китайської економіки та припинення роботи американського уряду, яке триває вже кілька тижнів. Переконаний, падіння американських фондових індексів — справа тимчасова. Ну, а в Україні доларові активи досі є найбільш надійними. Тому в 2019 році, не сумніваюся, відновиться втеча капіталів у "тиху гавань", тобто в долари США.

Новини за темою

Ось і наступного дня після падіння американських фондових індексів - у п'ятницю, 4 січня, - у нас котирування гривні до "американця" обвалилися одразу на 31 коп. і на закритті міжбанку встановилися на рівні 27,79-27,81 грн/дол. США. Закономірність? Однак не вірю, що Гройсман і в 2019 році зуміє скористатися слабкою гривнею в інтересах піднесення національної економіки. Адже якби Кабмін хотів скористатися низьким валютним курсом гривні для побудови експортоорієнтованої економіки України, як це робив свого часу Китай, то він би різко змінював економічну політику, створюючи всі умови та сприятливе середовище для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Правда і те, що тепер у передвиборчу Україну будуть заходити тільки ті валютні спекулянти, у кого зовсім залізні яйця. Так, знову почнуться старі нові ігри з валютою. Але дивно, що прем'єр-міністр, наприклад, не бачить унікальні можливості для слабкої гривні, навіть не намагається розпочати будівництво осі Брюссель – Київ – Пекін і Міжнародного інвестиційного хаба в Києві. При цьому, якщо в ретроспективі подивитися на останні п'ять років, то жодну серйозну фінансово-економічну проблему в Україні за цей період так і не було вирішено. Навпаки, вони лише посилилися. І зовсім мало з того, що обіцяла нинішня влада в 2014 році, насправді здійснилося.

Чому? Немає політичної волі та найголовніше – нема ресурсів. У цьому відношенні 2019-й рік буде дуже важливим для нас. І ось тут треба бути уважними, зокрема, до рішень китайських колег, пильно стежити за їхніми діями. Як стало відомо, китайська сторона зарезервувала до 7 млрд дол. США для реалізації інвестиційних проектів в Україні. Але чи зуміємо ми в цьому році створити, як це зробили два роки тому казахські колеги, свій Міжнародний інвестиційний хаб у Києві з Універсальною біржею? Чи проголосує нарешті Верховна Рада за законопроект "Про ринки капіталу"?

Новини за темою

Одні й ті самі питання: чому, чому консервуємо відсталість? Чому ми, маючи унікальне геополітичне положення, не забезпечуємо між Європою та Азією вільний рух капіталу, товарів і послуг? У зв'язку з цим згадую організовану мною на прохання китайських інвесторів ділову зустріч із нашими підприємцями. Тоді засновник групи компаній "Тект" Вадим Гриб з властивою йому прямотою запитав у китайських колег: "А навіщо ви заходите на наш ринок?" І так само відверто і прямо фінансовий директор китайської товарної біржі Bohai Commodity Exchange Co. Тан Вей Юн відповів: "Ви не можете увійти в Євросоюз, а з нами вам це вдасться".

Також на зустрічі з головою Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимуром Хромаєвим гендиректор китайської товарної біржі Bohai Commodity Exchange Co. Ян Доншень запевняв, що в разі ухвалення нардепами законопроекту "Про ринки капіталу" він зі своєю командою побудує в Україні найбільший у Європі ринок деривативів. Проте наші законодавці та Кабмін нікуди не поспішають, у них і так все в шоколаді; правда, все це - на тлі деградації української економіки. Адже запит на створення осі Брюссель – Київ – Пекін досі є. Чи буде його виконано в найближчій перспективі, цього нині ніхто не знає.

Не кажучи вже про песимізм в аналітичних висновках з цієї проблематики українських експертів, навіть відомий білоруський економіст Ярослав Романчук в інтерв'ю одному з наших національних видань відверто зауважив: "Аналіз програм кандидатів у президенти-2019, як і попереднього політичного циклу, показує, що в Україні досі немає чіткої ідейної політичної сили, яка знає, що таке капіталізм і пропонує його для України… Тепер, згідно з оцінкою Інституту Світового банку, Інституту Легатум, які підтверджуються опитуваннями Всесвітнього економічного форуму, якість державного управління та регулювання є критично низькою. Отже, давати в руки такій системі управління 45-50% ВВП країни - груба помилка. Регулювання фінансового ринку, валютне регулювання грубо порушують свободу вибору українця, збільшуючи транзакційні витрати. Торговельне законодавство України - це зліпок небезпечного протекціонізму з широким набором формальних бар'єрів і не менш небезпечних понять. Воно не дає можливість країні реалізувати свої порівняльні переваги в регіональній і світовій системі поділу праці".

І найгірше те, що в передвиборчій Україні роль прем'єр-міністра досі є незрозумілою.     Відповідно, пошук ворогів, а не шляхів вирішення перезрілих економічних проблем, ще більше посилиться і розшириться з активізацією передвиборчих кампаній. Водночас знайдеться сучасна мова ненависті до міністрів і великого капіталу. Ну, а це в 2019 році неминуче призведе не тільки до різкого економічного падіння, а й до дуже сильних соціальних потрясінь. Хоча, якби частіше міністри і нардепи запитували себе, чому в нас не люблять владу, можливо, швидше б у нас у країні соціально-економічна ситуація змінилася на краще.

І все ж, що тепер від Гройсмана очікувати? Чи зуміє він у 2019 році прив'язатися до якогось стабілізаційного фактора, якоїсь точки опори? Чи навчиться керувати очікуваннями українців і національного бізнесу? Нарешті, чи розпочне в 2019 році будівництво осі Брюссель – Київ – Пекін і створення в Києві Міжнародного інвестиційного хаба з Універсальною біржею? Знову одні запитання…

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>