З входженням сільгоспземель до товарно-грошових відносин економіка підніметься?

У повітрі вже стала висіти загроза глобальної фінансово-економічної кризи, а наші законодавці ухвалюють історичне рішення щодо землі. І хтось вже зараз дуже розумно й системно почав розгойдувати у нас протестні настрої під гаслами "Ми милості не просимо, віддайте наші гроші". Судячи з усього, йде підготовка до бунтів, а не до третього Майдану. Саме зараз законодавці ухвалюють антисоціальний держбюджет на 2020 рік, а в Кабміні Олексія Гончарука одні міністри спішно намагаються зрозуміти, хто стоїть за координацією та організацією очікуваних бунтарських проектів, інші топ-чиновники, нічого не боячись, продовжують затягувати Україну в боргову трясовину і діють за принципом "як використати іншого, поки він не використав тебе".

З входженням сільгоспземель до товарно-грошових відносин економіка підніметься?
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

У повітрі вже стала висіти загроза глобальної фінансово-економічної кризи, а наші законодавці ухвалюють історичне рішення щодо землі. І хтось вже зараз дуже розумно й системно почав розгойдувати у нас протестні настрої під гаслами "Ми милості не просимо, віддайте наші гроші". Судячи з усього, йде підготовка до бунтів, а не до третього Майдану. Саме зараз законодавці ухвалюють антисоціальний держбюджет на 2020 рік, а в Кабміні Олексія Гончарука одні міністри спішно намагаються зрозуміти, хто стоїть за координацією та організацією очікуваних бунтарських проектів, інші топ-чиновники, нічого не боячись, продовжують затягувати Україну в боргову трясовину і діють за принципом "як використати іншого, поки він не використав тебе".

І головне, всім стало зрозуміло, що "слуги народу", як і їхні попередники, знову на перше місце поставили розв'язання проблем олігархів, а не простих смертних. Знову в останньому ряду виявилися інтереси й добробут мільйонів і мільйонів пересічних українців.

Так, усе в нас у країні вимірюється фінансово-економічними показниками держбюджету, але якими будуть наслідки цього разу? Адже вперше в історії нашої держави народні депутати наважилися ухвалити закон про землю! "Ми - не старі політики, які вже 8 скликань поспіль з року в рік продовжували мораторій, заохочуючи за безцінь продавати через "сірі" схеми землю і здавати її в оренду за копійки", - заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

З входженням сільськогосподарських земель до товарно-грошових відносин наша економіка підніметься? І кому в Україні жити стане краще?

Відразу треба визнати, що лікті кусають зараз власники великих земельних банків, які вони сформували на умовах оренди та інших "схем" із земельних паїв. Безсумнівне "досягнення" попередньої влади – це те, що за останні 4 роки орендна вартість аграрної землі впала на 25%! Тепер, як запевняють в Мінекономрозвитку, з відкриттям ринку землі її гектар буде продаватися на рівні 2200 доларів.

Дай Боже! До речі, зауважте, наразі найвища орендна плата за паї зафіксована в Черкаській (3 524,7 грн/га) і Полтавській (2 970,1 грн/га) областях. Дешевше користування землею обходиться в Запорізькій (878 грн/га) і Херсонській (926,9 грн/га) областях.

Новини за темою

Однак голосування у Верховній Раді показало: народні депутати продовжують сподіватися на те, що їхнє рішення щодо землі нарешті розвіє сумну інвестиційну тугу і пожвавить український ринок. Відповідно, зацікавлені особи почнуть послаблювати гривню, щоб подешевше закривати свої операції.

Правда, щоб досягти середньорічної позначки у 27,2 грн/долар (показник держбюджету-2019), потрібно йти до девальвації десь на 27,5 грн/долар на кінець 2019 року, що завершується. Виходить, нам треба готуватися до чергових "американських гірок" на валютному ринку України?

Вирішуйте самі, а я нагадаю лише кілька показових цифр. Отже, за 2015 рік гривня знецінилася в 1,5 раза, за 2016 рік   девальвувала на 12,9%, а у 2017 році її курс послабився лише на 3%. Зате у 2018 році курс гривні зміцнився на 1,4%.

У цьому, 2019 році наша національна валюта могла б зміцніти ще більше. Хоча прогнози аналітиків на цей рахунок через голосування нардепів за законом про землю тепер сильно відрізняються. Найбільш оптимістично майбутнє гривні оцінює наше Міністерство фінансів, припускаючи, що до кінця 2019 року курс гривні досягне 27,4 грн за 1 долар, у 2020 році - 28,2 грн за долар, у 2021 році - 29,4 грн відповідно.

Своєю чергою в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України прогнозують у цьому, 2019 році середній курс гривні на рівні 28 грн за долар, у 2020-му - 29,18, у 2021-му - 30,1, у 2022-му - 30,8 гривні за долар.

Також заступник міністра Мінекономрозвитку Тарас Висоцький наголосив: "Наші розрахунки показують, що якщо ми застосовуємо запропоновану модель, яка діє, - це буде в середньому 2200 доларів в еквіваленті за гектар. Якщо виходити з обмеженої моделі, з обмеженнями, це буде максимум 1500 доларів. Ось ціна обмежень (те, що називається "тільки українці купують")".

Але не тільки курс національної валюти важливий для ухвалення рішення з операцій купівлі-продажу, а й можливість отримання кредитних коштів у товарно-грошових відносинах зі сільгоспземлями. Словом, влада має створити умови для доступного і дешевого кредитування українських фермерів.

І, перш за все, Кабмін має реформувати правила і практику земельних відносин після того, як Верховна Рада остаточно скасує тимчасовий мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення. У зв'язку з цим прем'єр-міністр Олексій Гончарук планує старт земельної реформи вже наступного, 2020 року.

Також глава уряду зазначив: "Ми розраховуємо на те, що до того часу загальне кредитування в гривнях буде значно дешевше, ніж зараз. Ми розраховуємо, що тоді можна буде взяти кредит у гривні під 14-15%.

А це значить, що нам потрібно буде дати можливість маленькому фермеру взяти кредит для купівлі землі за значно меншою кредитною ставкою, щоб він був нарівні з іноземними суб'єктами або навіть дещо вигравав.

І ми плануємо створити інструмент, який би дозволяв компенсувати цю процентну ставку. Ми взагалі знизимо ставки за кредитами у співпраці з Національним банком, щоб кредити стали дешевшими, але ще дешевшими вони мають стати для купівлі землі. Ми ще прораховуємо цифри, баланси, але поки ми не вийдемо на конкретні показники і не забезпечимо цього – відкривати ринок землі ми не будемо".

На жаль, але оптимізм прем'єр-міністра на цей рахунок мало хто поділяє в експертній спільноті. Думаю, навряд чи перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова у своєму виступі на прес-конференції 8 листопада могла знайти більш красномовне підтвердження "ефективності" керівництва тієї ж Валерії Гонтарєвої, ніж той факт, що до 2019 року комерційних банків залишилося всього лише 76!

Є над чим замислитися, адже тільки у 2013 році в Україні було зареєстровано 179 банків (у кращі періоди їхня кількість сягала до 188). І хто тепер наважиться ризикувати з видаванням кредитів під купівлю-продаж землі? Нарешті, навряд чи в нашій країні хтось забуде реальне знищення української банківської системи (так званий банкопад), яке жорстко проводила Валерія Гонтарєва з 2014 року і до свого звільнення.

Новини за темою

На інтереси вкладників, включаючи і фермерів, Гонтарєвій теж було наплювати, разом зі скороченням кількості банків впав і рівень життя населення, особливо на селі. З 2014 по 2015 роки кредити юрособам, тобто виробничій економіці і сільгоспоператорам, впали з 710 млрд грн до 458 млрд грн, а кредитування громадян – зі 144 млрд грн до 91 відповідно.

Стрімке падіння рівня життя українців і, отже, національної економіки можна показати однією цифрою - ВВП за вказаний період упав на 40%! Цей та інші показники відображені в дослідженнях USAID. Причому роль банків в економіці України скоротилася з 84,1% ВВП у 2015 році до 38,2% у 2018 році! І в цих умовах уряд разом з Радою вирішують відкривати ринок землі?!

А не забули, панове у владі, що тільки прямі фіскальні витрати коштом нас, платників податків, на подолання банківської кризи становлять, вдумайтеся, 14% ВВП! І тепер понад половина банківського ринку України належить державі.

Навіщо це було робити? Адже всі міжнародні інституції, включаючи МВФ, постійно наголошують, що такий рівень держави в банківському бізнесі є неприпустимим. І все ж у цій історії не те що крапку – кому ставити зарано, будемо стежити. Не втрачаючи, звичайно, сподівання, адже правильно ж говорить про земельну реформу прем'єр Олексій Гончарук: "Це – про відновлення справедливості та про права людини самостійно вирішувати, що робити зі своїм паєм – продати, працювати на ньому або здавати в оренду".

1,5 мільйона українців вже померли, так і не отримавши прибутку від своєї землі, вони не змогли навіть передати пай у спадок своїм дітям. Я не хочу, щоб така ж доля була і в майже 6 мільйонів пайовиків, у яких поки є земля".

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>