banner banner banner

З чим боролися - на те і напоролися: Суд ставить під сумнів діяльність ГПУ і Ради

Рішення Верховного Суду у справі про арешт Ігоря Мосійчука підриває "антикорупційні" зусилля Генпрокуратури і "регламентні норми Верховної Ради

З чим боролися - на те і напоролися: Суд ставить під сумнів діяльність ГПУ і Ради
112.ua

Рішення Верховного Суду у справі про арешт Ігоря Мосійчука підриває "антикорупційні" зусилля Генпрокуратури і "регламентні норми Верховної Ради

У боротьбі з корупцією в Україні виникла незручна пауза: фігурант однієї з найбільш резонансних затримань, народний депутат Ігор Мосійчук, успішно оскаржив дії парламенту у Верховному Суді. Реакція у самому парламенті, принаймні на офіційному рівні, на цю подію була надзвичайно обережною: спікер Андрій Парубій заявив, що "це юридичний процес, апарат ВР готує всі необхідні документи". Чому?

Новини за темою

Якщо взяти в дужки вузькополітичні інтереси, резонансне рішення Верховного Суду може стати визначальним для боротьби з корупцією в Україні. Де-факто відбита атака на бастіон корупції – депутатську недоторканність. І це буде мати серйозні наслідки.

Якщо повернутися до подій 17 вересня 2015 року у Верховній Раді, тодішній генеральний прокурор Віктор Шокін, реагуючи на зауваження депутатів щодо дій ГПУ 31 серпня під парламентом, здійснює контратаку – демонструє в залі оперативну відеозйомку, де фігурує депутат фракції РПЛ Ігор Мосійчук. Моментально, не давши залу схаменутися, вноситься подання Генпрокуратури про затримання та арешт Ігоря Мосійчука.

Формально, регламентні процедури були витримані до певного моменту: Володимир Гройсман, тоді ще спікер, негайно включив до порядку денного для прийняття рішення подання ГПУ на затримання та арешт Ігоря Мосійчука. 289 голосами "за" документ до порядку денного був включений. Але 262 "за" висловилися вже щодо проекту постанови ВР про притягнення до кримінальної відповідальності та арешт Ігоря Мосійчука. Між цими двома подіями, за стенограмою, пройшло не більше 1 хвилини. Природно, проект постанови ніхто не читав і не розглядав.

Новини за темою

Депутата заарештували, як ми пам'ятаємо, в той же день, після пленарного засідання (закритого достроково), на засіданні фракції РПЛ. Це стало можливим за однієї простої причини – голова парламенту публічно заявив, що негайно підпише схвалений ВР подання ГПУ, і зробив, як обіцяв. Весь поспіх в залі, за великим рахунком, був розігрітий Віктором Шокіним, який акцентував увагу, як би підозрюваний не втік (ГПУ в той період критикували за втечі "знатних" підозрюваних, зокрема Клюєва).

Ще 17 вересня 2015 рік сам Ігор Мосійчук, а також його соратники, заперечуючи звинувачення, звертають увагу громадськості на те, що проект постанови внесено в зал і проголосовано з порушеннями: документ не пройшов через Регламентний комітет, Ігор Мосійчук не отримав можливість виступити, обговорення в залі не було.

Але тоді зовнішній ефект був таким сильним, що юридичні зачіпки і процедурні шорсткості лише дратували прихильників швидкої розправи з корупціонерами.

Зараз це вилазить боком. І не тільки Верховній Раді, по авторитету якій завдано ще один відчутний удар.

10 травня Верховний Суд України підтвердив рішення Вищого адміністративного суду (ще від 17 листопада 2015 року) щодо незаконності постанови Верховної Ради про згоду на притягнення Ігоря Мосійчука до кримінальної відповідальності, затримання та арешт. Парламентарій має намір судитися далі і притягнути до відповідальності і Віктора Шокіна, і керівництво Верховної Ради. Так що історія матиме продовження. І не тільки судове.

Новини за темою

По-перше, дискредитація колишнього керівництва ГПУ автоматично ставить під сумнів і ті рішення, які приймалися при Віктору Шокіну або самим Віктором Шокіним. Ми пам'ятаємо, що резонансний арешт Ігоря Мосійчука не був першим, до нього наручники наділи на одного з високих посадових осіб на засіданні уряду. Це відбувалося на тлі закликів громадськості і західних партнерів активізувати боротьбу з корупцією в Україні. І якщо вже тоді ініціатори або виконавці "посадок" заклали під ці арешти та затримання, то чи це лише прояв некомпетентності? Можливо, фігуранти гучних справ, надихнувшись прикладом, почнуть масово оскаржувати дії правоохоронних органів, і, ймовірно, не без успіху. Що, в свою чергу, зрикошетить по новій ГПУ і по інших правоохоронних органах.

По-друге, дії Верховної Ради також потребують уваги. Надто часто останнім часом депутати приймали рішення саме на емоціях. І якщо держбюджет або пакет законопроектів під черговий транш МВФ ще можна проголосувати за необхідності, то таке рішення, як затримання і арешт депутата, та ще й за звинуваченнями в корупції, вимагає неухильного дотримання всієї процедури. І піддаватися емоціям у будь-якому випадку було недоречно. Навіть якщо після обговорення питання голосів могло і не вистачити.

По-третє, знову набуває актуальності питання про інститут недоторканності. Президент України Петро Порошенко неодноразово закликав депутатів покінчити з цим пережитком або залишити недоторканність виключно в рамках виконання депутатом своїх обов'язків. Але вердикт Верховного Суду від 10 травня посилив інститут недоторканності для депутатів: тепер ГПУ або інші правоохоронні органи будуть змушені чекати, поки Верховна Рада розгляне питання за всією процедурою. Або очікувати, що після швидкого "за" затриманий депутат або високопоставлена особа успішно оскаржить дії ВР в суді.

Новини за темою

У підсумку, "шапкозакидництво" в боротьбі з коорупцією обернулося проти самих борців. Тому що історія з Ігорем Мосийчуком наочно демонструє, що, принаймні на старті, підшуковувалися фігуранти, зручні з точки зору зовнішнього ефекту. Це не виключено також виходячи з політичної кон'юнктури моменту. Політичні рішення дорогі в частині наслідків.

Тепер ті, хто видавав бажане за дійсне або імітував боротьбу з корупцією, можуть опинитися під слідством або, як мінімум, піддадуться звинуваченням. Наступна генерація борців з найбільшим українським злом буде сприйматися вже скептично, а в засобах впливу на підозрюваних у корупції вони будуть істотно обмежені. На противагу їм корупціонери отримують можливість і час зміцнити бастіони: перейти в контрнаступ в судах, зцементувати своє лобі у Верховній Раді (щоб наступного разу на такі рішення не вистачило голосів) і закріпити зв'язки в уряді і на місцях. Відсутність швидких і ефектних результатів підірве довіру суспільства до багатьох, якщо не всіх, антикорупційних структур і окремо до Генпрокуратури. Ті ж, хто залишиться на фронті війни з корупцією, будуть змушені вибирати: або продовжувати тренд на зовнішні ефекти, або, дотримуючись всіх процедурних моментів, в суворій відповідності з законодавством, продовжувати виявляти користолюбців. Але без підтримки суспільства і Верховної Ради ця боротьба буде йти, в кращому випадку, з перемінним успіхом, і епізодичні досягнення навряд чи викорінять корупцію як явище.

І, зрозуміло, знову зросте цінність (і ціна) депутатського мандата. Що вже позначається на сутичці навколо складу ЦВК і довиборів до Верховної Ради в декількох округах.

Лілія Брудницька, журналіст, головний редактор сайту "ЗамПоліт"

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>