Євробачення-2018: Головні скандали, перемоги, поразки і висновки пісенного конкурсу

Телевізійне шоу, схоже, переживає своє відродження

Євробачення-2018: Головні скандали, перемоги, поразки і висновки пісенного конкурсу
Переможниця Євробачення-2018, представниця Ізраїлю Нетта https://eurovision.tv/

Юлія Потерянко

Журналіст, 112.ua

Телевізійне шоу, схоже, переживає своє відродження

У португальському Лісабоні щойно завершився 63-й пісенний конкурс "Євробачення", і ми вже можемо підбити його підсумки. Перемогу в змаганні здобула ізраїльтянка Нетта Барзілай зі своїм гімном бодіпозитиву Toy (“Іграшка”). Український конкурсант Melovin, якого проігнорували майже всі національні журі, у глядачів посів високе сьоме місце, фінішувавши сімнадцятим. А сам конкурс несподівано виявився досить цікавим. Принаймні помітно більш захопливим, ніж минулорічне київське Євробачення. І справа зовсім не в організації. Київ провів все на досить високому рівні. Справа в тому, що змагання, схоже, переживає свій ренесанс завдяки розширенню рамок шоу далеко за межі травневого тижня, коли визначають переможця, і більш цікавою системою оцінювання конкурсантів.

Рецептів гарантованої перемоги більше не існує

Фінальна частина пісенного змагання в колі його шанувальників та преси в останні роки дістала неофіційну назву “велике Євробачення”. Чому? Та тому що шоу вийшло за межі масштабного телевізійного концерту, який транслюють по всьому світу для розваги глядачів протягом трьох травневих вечорів. Тепер воно обросла цілою мережею “малих” змагань. Йдеться про національні відбори. Виявилося, що обирати учасника від країни за допомогою схожого за системою організації телевізійного шоу і комерційно вигідно для телеканалів, які співпрацюють з Європейським мовним союзом (EBU), і незмінно привертає увагу глядачів. Цього року із 43 країн-учасниць аж три десятки проводили нацвідбори. Зважилося навіть карликове Сан-Маріно. А в Україні для його організації знову об'єдналися відразу два телеканали – UA:Перший і СТБ.

Що стосується самого “великого” Євробачення, то часом непередбачувані результати відбіркових етапів почали хвацько закручувати інтригу довкола фінальної частини турніру. Свідчення тому – безумство, яке творилося зі ставками букмекерів на учасників цьогоріч. Протягом одного дня конкурсант міг зрушитися на десяток позицій в один або інший бік. Наприклад, представниця Кіпру Елені Фурейра, яку в останні дні вважали головною фавориткою (але фінішувала другою), аж до самого кінця квітня скніла у третьому десятку зведеної таблиці ставок.

Не працюють більше й штампи, які раніше успішно експлуатувалися конкурсантами. В останні роки переможця Євробачення визначає абсолютно випадковий набір ознак, ні передбачити, ні спрогнозувати який не видається можливим. Якщо б йшлося про конкурс пісні, як заявлено в назві заходу, тоді чому не переміг чех Міколас Йозеф з його модним електросвінгом в аранжуванні? Чи не німець Міхаель Шульте з дуже зворушливою і цілком осмисленою історією про рано померлого батька?

Якщо б Євробачення було конкурсом вокалістів, у фіналі цього разу залишилося би тільки двоє учасників: бездоганні естонка Еліна Нечаєва і албанець Еугент Бушпепа. Жоден з них навіть не скривився, коли йшов на найвищі ноти. Та що там не скривився – шию не напружив.

Все вирішує політика? Тоді Нетта Барзілай з Ізраїлю зі своїм веселим бодіпозитивом, напевно б, програла французам Madame Monsieur, які на повному серйозі відстоюють права біженців, або італійцям з їхнім антитерористичним треком. Але вона не залишила їм жодних шансів.

Фрик-шоу? У такому разі навряд чи хтось зміг би обійти номер українця Melovin’а. Інфернальний різноокий співак повстає, як міфічний вампір, з випотрошеного рояля, а потім із серйозним обличчям старанно робить вигляд, що грає на ньому. А навколо все горить, уздовж периметра - язики полум'я і безпосередньо під п'ятою точкою музиканта вогонь. Один лише опис неймовірно ефектної постановки звучить дико. Але й захоплює.

Тиск букмекерів? Можливо. Цьогоріч вони майже вгадали, але як тоді бути з Райаном О’Шонесси з Ірландії, на якого до прямих ефірів майже ніхто не ставив, а він не тільки пройшов свій півфінал, але й увійшов до підсумкового топ-3 у букмекерів? Щоправда, фінішував на 16-му місці.

Авторитетом Євробачення вже давно не задушиш. Звідси провали локальних суперзірок Джесіки Маубой з Австралії та Саари Аальто із Фінляндії, а також нікчемний результат переможця 2009 року, норвежця Олександра Рибака. Судячи з виразу обличчя, Сашко неабияк зіпсував собі день народження, який відзначає наступного дня після фіналу Євробачення. Сподіваємося, вітання і привіти з різних куточків світу (до яких ми щиро приєднуємося) виправлять ситуацію.

Євробачення – конкурс скандалів

Євробачення не було б Євробаченням, якби під час нього не сталося кілька скандалів різного ступеню некрасивості. Мабуть, найбільш неприємним із них, стало висловлювання торішнього переможця Сальвадора Собрала, який образив свою майбутню наступницю Нетту Барзілай, назвавши її пісню буквально “жахливою”. Через це момент передачі головного призу Євробачення – кришталевого мікрофона – вийшов таким незграбним. Сальвадор швидко чмокнув Нетту в обидві щоки і ретирувався зі сцени. Ізраїльтянка ж відповіла своєму кривдникові витончено, двічі (у твіттері та під час переможної прес-конференції) заявивши, що не посилає Собралу нічого, крім любові.

Найбільш кошмарним моментом конкурсу став інцидент з британською співачкою SuRie. Під час її номера на сцену прорвався якийсь чоловік, вихопив з її рук мікрофон і до того, як його було схоплено охороною, встиг прокричати: “All the Nazis of the UK media, we demand freedom”. Його слова можна перекласти так: “Агов, нацисти з британських медіа, ми вимагаємо свободи”. Ось вам і конкурс без політики. Вже краще б показав свій зад, як Віталій Седюк перед Джамалою минулого року. Ц хоча б виставляє самого пранкера на посміховисько, а не перетворюється на дрібний тероризм.

До честі SuRie, вона опанувала себе і нехай зі злим обличчям, неприродньо різкими жестами і зривами в голосі, довела свій виступ до кінця. І тільки після цього розплакалася. Використовувати передбачений правилами другий шанс на виступ співачка не стала. Тільки написала у себе на сторінці у Facebook: “Що ж, я завжди говорила: на Євробаченні може трапитися що завгодно”.

На тлі всіх цих драматичних перипетій сварка Італії та Сан-Марино має вигляд не міжнародного скандалу, а дрібних розбірок. Нагадаємо, італійські коментатори в першому півфіналі ні з того ні з сього заявили, що торішній конкурсант і головний фаворит букмекерів Франческо Габбані програв через те, що Сан-Марино не проголосувало за нього. У відповідь мовник карликової держави нагадав, що національне журі віддало Габбані 12 балів, а Італія ніколи не ставила своєму мініатюрному анклаву більше шістки. Помірялися образами.

Набагато серйозніше проштрафився китайський телеканал Mango TV, який порушив правила трансляції пісенного конкурсу під тиском чинної в країні цензури, за що поплатився негайним розривом контракту з EBU. Під час першого півфіналу китайці вирізали з трансляції два невгодних номери. Першим під ніж цензора пішов татуйований албанець – в Китаї не можна показувати натільні малюнки через ЗМІ. Услід за ним із трансляції зник ірландець, постановку якого було побудовано на милому і досить невинному танці двох чоловіків, які зображували романтичну закоханість. У Китаї це розцінили як пропаганду гомосексуалізму.

До речі, подейкували, що півторагодинна затримка трансляції першого півфіналу у Росії також була пов'язана з номером Ірландії. Мовляв, показ Євробачення зрушили глибше в ніч, щоб не бентежити глядачів і виконати закон про заборону гей-пропаганди (визнаний у світі дискримінаційним).

Прощавай, сусідське голосування

Що ми цьогоріч виразно відчули під час Євробачення, так це остаточний відхід від системи сусідських голосувань. Раніше інтригу конкурсу значною мірою вбивала тенденція країн, пов'язаних за етнічною, геополітичною і мовною ознакою, голосувати одна за одну. Так, до 2014 року Україна з Росією щоразу галантно обмінювалися високими балами, прихоплюючи за компанію Білорусь, якщо вона виставляла на конкурс гідного виконавця. Аналогічним чином чинили балканські держави і деякі сусідні європейські країни. Через це конкурс постійно піддавали критиці, і він потроху втрачав аудиторію.

У 2016 році Європейський мовний союз пішов на революційний крок і відмовив країнам у праві обирати, за якою схемою їм оцінювати конкурсантів: з допомогою професійного журі, глядацького голосування або використовувати обидва варіанти одночасно. Тепер всі на рівних правах використовують змішану систему для залучення аудиторії та збереження інтриги.

А вже інтрига цього року вдалася на славу! Одна історія українського конкурсанта чого варта. Melovin набрав у журі всього 11 балів (6 від Азербайджану і 5 від Молдови), посівши останнє місце. Натомість глядачам він сподобався, ставши за підсумком їхнього голосування аж сьомим з результатом у 119 балів. Це принесло співакові 17-ту позицію у загальному заліку.

До речі, фанати Євробачення прийняли і схвалили цю систему голосування. Це підтвердила реакція залу на оцінки грецького та чорногорського журі. Перші присудили 12 балів Кіпру, другі – сусідній Сербії, за що їх було голосно освистано. І якщо кіпрська конкурсантка була у фіналі головною фавориткою, то сербів цілком об'єктивно вважали головними аутсайдерами, і думка журі Чорногорії сприймалася як однозначний реверанс на адресу сусідів.

Хто виграє за підсумками Євробачення-2018

Цілком імовірно, що в середньостроковій перспективі відчутну вигоду від проведення Євробачення нарешті отримає Португалія, яка вперше приймала конкурс на своїй землі. В останні роки економіка країни почувається не дуже впевнено, і така туристична промокампанія, як Євробачення, може вже цього літа дати країні додатковий прибуток.

Не виключено, що це позначиться і на сусідній Іспанії, яка останнім часом, навпаки, захлинається в потоці туристів. Нагадаємо, місцева влада змушена вводити обмеження для гостей країни, тому що громадянам стає некомфортно через їхню кількість. У країні спеціально ухвалюють закони, які підвищують вартість оренди житла для туристів, і ведуться дискусії щодо обмеження доступу до деяких популярних пам'яток.

А ось туристичному Ізраїлю майбутнє Євробачення-2019 навряд чи принесе якісь відчутні дивіденди. Країна і так не знає браку в зарубіжних гостях. Доведеться дивувати красою організації. Що, втім, має позначитися на якості шоу. Час покаже.

У плані кар'єрних досягнень головним переможцем пісенного конкурсу можна назвати зовсім не Нетту Барзілай, якій дістався кришталевий мікрофон, а угорських рокерів AWS, які фінішували лише 21-ми. Вони отримали запрошення на авторитетний фестиваль важкої музики Wacken Open Air у Німеччині. Масштаби цього заходу такі, що в поля, де відбувається фестиваль, довелося протягнути справжнісінький пивопровід – фури з кегами не справлялися з навантаженням і сильно псували сільськогосподарські землі. Прокласти трубу, яка жене пінний напій зі швидкістю 6 келихів на секунду, виявилося дешевше і простіше.

Втім, найбільшу віддачу все одно отримали від Євробачення-2018 його віддані фанати. До пісенного конкурсу нарешті повернулася інтрига – до останніх секунд не було зрозуміло не те що, кому дістанеться перемога, а навіть на чиєму боці максимум симпатій глядачів і журі. Крім того, конкурс нарешті потішив музичною складовою. Ми побачили дуже широкий діапазон жанрів – від опери до хардкору, від кантрі-року до госпел-попу і від традиційної балканщини до просунутої електроніки. Якщо країни-учасниці не зменшать обертів, Євробачення може нарешті позбутися зневажливих характеристик на кшталт “конкурсу для домогосподарок” і “огляду однотипної форматної попси”. Збережеться тенденція чи ні, ми дізнаємося вже наступного травня на ізраїльській землі.

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...