Якими будуть наслідки вбивства Захарченка для України? Три сценарії

Якими будуть наслідки вбивства Захарченка для України? Три сценарії
kyiveuromarathon

Никита Синіцин

Журналіст

Після 4 років управління самопроголошеною "Донецькою народною республікою" 31 серпня її "глава" Олександр Захарченко загинув унаслідок замаху біля кафе "Сепар".

Ця загибель одразу ж порушила два питання: з якого боку настала смерть головного "республіканця" і що тепер зміниться (якщо зміниться взагалі) в непідконтрольній Україні частині Донбасу.

Як показує практика останніх років, довкола людей, пов'язаних з окупацією Криму або створенням на Донбасі "народних республік", майорить ніби якийсь злий рок або ж чиясь зла воля. Ми спостерігали вбивства польових командирів Дрьомова, "Мотороли", "Гіві" і творця організації "Оплот" Євгенія Жиліна; смерть "засновника" і першого "очільника ЛНР" Валерія Болотова, смерті батьків другого "глави ЛНР" Ігоря Плотницького (вони отруїлися грибами), а також смерть постійного представника РФ в ООН Віталія Чуркіна, що читав лист екс-президента Віктора Януковича, на який посилалися в РФ при окупації Криму і який потім зник.

Новини за темою

Подібна тенденція демонструє, що посада очільника "Донецької народної республіки" якщо не розстрільна, то як мінімум вкрай небезпечна. У цій ситуації було складно передбачити, з якої, власне, сторони буде завдано удар.

Смерть наздогнала "очільника ДНР" після вибуху в кафе "Сепар", його улюбленому місці відпочинку, що належало одному з "депутатів парламенту ДНР", який раніше був  охоронцем ватажка сепаратистів.

Менш ніж через годину після вибуху на "офіційному" рівні повідомили про загибель голови "ДНР" і про тяжке поранення іншого одіозного ватажка – "віце-прем'єр-міністра, міністра податків і зборів ДНР" Олександра Тимофєєва.

Новини за темою

З дивовижною оперативністю знайдено винних, у всякому було зроблено заяву, що затримано диверсантів, а замовником є Україна. Останнє твердження також підтримали в МЗС РФ, чий представник Марія Захарова заявила, що "є всі підстави вважати, що за вбивством стоїть київський режим, який не раз використовував такі методи усунення інакомислячих і неугодних".

В Україні до цього припущенням поставилися з точністю до навпаки: СБУ вустами прес-секретаря Олени Гітлянської відкинула свою причетність, списуючи подію на розбірки всередині "ДНР". Низка експертів прямо звинуватили у вбивстві Кремль. Загалом, для такого твердження вистачає підстав:

Новини за темою

1) Згідно з офіційною версією, з місця замаху зник охоронець Захарченка, який, найімовірніше, і заклав вибухівку. За іншими даними, з особистої охорони зникло відразу троє охоронців. Завербувати таку кількість зрадників для СБУ видається складним завданням, куди простіше це для місцевих елементів.

2) З початку літа Захарченко і його права рука Олександр Тимофєєв зазнавали чималої критики, з'являлися численні розмови про плани щодо заміни "очільника республіки". Тобто в РФ ними були явно незадоволені.

3) Проблему зміни влади можна було вирішити декількома шляхами - від тихої відставки за станом здоров'я до силової зміни влади, як у Луганську. Перший варіант був найбільш прийнятним, хоча далеко не всі б у нього повірили. А ось у варіанта з героїчною загибеллю була незаперечна перевага: можна було, звинувативши Україну, надати героїчний ореол "відставці" Захарченка, якого раніше звинувачували у доведенні неконтрольованої частини Донбасу до зубожіння.

Новини за темою

4) Підозріло вдалим виявився збіг, при якому обоє одіозних ватажків, яких нещадно критикували влітку, опинилися в одному місці та були усунені.

Втім, як і в багатьох інших убивств, тут існує чимало версій, однак куди важливіші політичні наслідки загибелі ватажка "ДНР". Їх можна розділити умовно на погані, хороші і нейтральні.

До умовно поганих наслідків можна віднести активізацію бойових дій на передовій, викликану як певним бажанням помститися за смерть Захарченка, так і, на думку РФ, бажанням України розірвати мінські угоди.

Непрямим підтвердженням поганого сценарію стало запровадження режиму надзвичайного стану в "ДНР", перекриття "кордонів" "ДНР" з РФ, "ЛНР" та Україною, план "Перехоплення" з пошуку вбивць. Нарешті, пересування бойової техніки, зафіксоване після вбивства.

Проти версії РФ про активізацію бойових дій та розірвання мінських угод говорить той факт, що один з їх підписантів, екс-глава "ЛНР" Ігор Плотницький, ще в листопаді 2017 року був усунений своїми "соратниками" від влади і втік до Росії, і те, що Плотницький був підписантом Мінська, ніяк не позначилося на виконанні договору. Як і раніше, його фактично не дотримувалися в повному обсязі.

Новини за темою

Виходячи з ситуації з мінськими угодами і Плотницьким, а також зі спокійної обстановки на передовій, у цілому негативні наслідки від смерті Олександра Захарченка малоймовірні - навряд чи хтось захоче проміняти тільки що отриману владу і нові повноваження на невідомість, яка неминуча при масштабних бойових діях. Втім, це зовсім не виключає загострень на окремих ділянках фронту.

Хороші ж наслідки смерті Олександра Захарченка для України могли би бути пов'язані з його наступником.

У самопроголошеній "ДНР" на подив швидко – всього за 3 години та у відповідності із "законодавством республіки" - вирішили питання наступника. Відповідно до статті 62 "Конституції ДНР", у разі дострокового припинення повноважень "глави ДНР" їх тимчасово виконує "перший заступник голови Ради міністрів Донецької народної республіки". Таким унаслідок поранення Олександра Тимофєєва став віце-прем'єр Дмитро Трапезников.

Останній є непублічною людиною, а тому не таким одіозним, як Олександр Захарченко, хоча в самій республіці він також має дуже погану репутацію. Так, після роботи очільником тимчасової адміністрації Тельманівського району "ДНР", з грудня 2014 року і по теперішній час він обіймав різні керівні посади в "адміністрації глави ДНР". Після роботи в структурах ФК "Шахтар" за "віце-прем'єром" і нинішнім тимчасовим "главою ДНР" закріпилася репутація "людини Ахметова", що може вплинути на курс, що проводиться новим ватажком "республіки".

Втім, хоча його і вважають людиною Ахметова, було б дуже наївно думати, що цього факту досить для різкого руху "ДНР" до реінтеграції з Україною. Тут, швидше, основна роль відводиться позиції РФ: чи готова вона до таких поворотів у політиці "народної республіки"? Чи не є їх ініціатором?

Новини за темою

Зрозуміло, про різке повернення непідконтрольних територій не може бути й мови, на думку експертів, більш імовірний варіант введення миротворців, про що говорять ще з серпня 2017 року, а після - поступова інтеграція "народних республік" з Україною.

Для останнього зовсім не обов'язково було так радикально вирішувати питання з ватажком "ДНР", оскільки його позиція в питанні введення миротворців повністю збігалася з позицією президента РФ Володимира Путіна: негативна реакція в 2015-му, аж до загрози почати бойові дії проти миротворців, і згода з їх введенням на умовах РФ восени 2017-го.

Загалом, хороші або погані сценарії залежать лише від одного: чи домовилися лідери України і РФ щодо ключових питань, що стосуються Донбасу, наприклад, про особливий статус, тобто широку автономію нині непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей при їх поверненні в Україну. Навряд чи варто сумніватися, що Російська Федерація, яка так і не включила до свого складу і не визнала "ЛДНР" незалежною державою за 4 роки, в результаті планує повернути Донбас Україні на власних умовах або ж продовжувати підтримувати самопроголошені "народні республіки", поки не буде досягнуто результату, який задовольнить Кремль.

Судячи з того, що "ДНР" знадобилося всього 3 години на те, щоб затвердити нового тимчасового ватажка "республіки", всі дії місцевої еліти, як і раніше, абсолютно підконтрольні Кремлю і саме від нього залежить вибір майбутнього сценарію.

Однак поки немає жодних передумов чекати чогось дуже хорошого або надто поганого від смерті Олександра Захарченка, та й часу минуло ще мало.

Словом, поки що ми маємо третій варіант наслідків одіозного замаху – нейтральний. При ньому сторони можуть вибирати: або почати повернення Донбасу в Україну, або почати бойові дії (вони, правда, навряд чи щось глобально змінять), або ж залишити все як є.

Здається, саме збереження статусу-кво найбільш ймовірно зараз через відсутність будь-яких серйозних сигналів для зміни ситуації в кращу або гіршу сторону.

Микита Синіцин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>