banner banner banner banner banner

Що чекає світ після пандемії: Прогнози відомих мислителів

Як падіння Берлінської стіни і крах "Леман Бразерс", пандемія коронавірусу вразила весь світ, і ми тільки зараз починаємо усвідомлювати її далекосяжні наслідки. Одне можна сказати напевно: хвороба руйнує життя, вносить сум'яття в роботу ринків і демонструє компетентність урядів (або відсутність такої). Це призведе до перманентних змін у політичній та економічній владі, хоча ці зміни стануть зрозумілі лише через якийсь час. Щоб розібратися в тому, як і чому в умовах кризи попливла в очах земля, видання Foreign Policy попросило 12 провідних світових мислителів з різних країн поділитися своїми прогнозами про той світовий порядок, який сформується після пандемії

Що чекає світ після пандемії: Прогнози відомих мислителів
Фото: Foreign Policy

Foreign Policy

Журнал

Як падіння Берлінської стіни і крах "Леман Бразерс", пандемія коронавірусу вразила весь світ, і ми тільки зараз починаємо усвідомлювати її далекосяжні наслідки. Одне можна сказати напевно: хвороба руйнує життя, вносить сум'яття в роботу ринків і демонструє компетентність урядів (або відсутність такої). Це призведе до перманентних змін у політичній та економічній владі, хоча ці зміни стануть зрозумілі лише через якийсь час. Щоб розібратися в тому, як і чому в умовах кризи попливла в очах земля, видання Foreign Policy попросило 12 провідних світових мислителів з різних країн поділитися своїми прогнозами про той світовий порядок, який сформується після пандемії

Оригінал на сайті Foreign Policy 

Світ стане менш відкритим, успішним і вільним

Стівен Волт - професор міжнародних відносин Гарвардського університету.

Пандемія посилить державну владу і зміцнить націоналізм. Держави всіх типів будуть вживати надзвичайні заходи з подолання кризи, і багато хто не захоче відмовлятися від своїх нових повноважень після її закінчення.

Covid-19 прискорить процес переміщення влади і впливу із заходу на схід. Південна Корея та Сингапур відреагували на спалах найкращим чином, а Китай почав відповідні дії вже після того, як на початку допустив низку помилок. Європа й Америка порівняно з ними реагували повільно і непродумано, ще більше заплямувавши хвалений західний "бренд".

Що не зазнає змін, то це конфліктний у своїй основі характер світової політики. Колишні епідемії не призводили до припинення суперництва між великими державами і не передбачали нову епоху глобальної співпраці.

Новини за темою

Не буде цього і після Covid-19. Ми станемо свідками подальшого відступу від гіперглобалізації, оскільки громадяни сподіваються на те, що їх захистять національні уряди, а держави і компанії прагнуть ліквідувати майбутню уразливість.

Коротше кажучи, Covid-19 створить такий світ, який буде менш відкритим, успішним і вільним. Все могло бути інакше, але поєднання смертоносного вірусу, слабкого планування і некомпетентного керівництва поставило людство на новий і дуже тривожний шлях.

Кінець глобалізації у відомому нам вигляді

Робін Ніблетт — директор Чатем-Гауса.

Пандемія коронавірусу може стати тією соломинкою, яка зламає хребет верблюдові економічної глобалізації. Посилена економічна і військова міць Китаю вже призвела до того, що обидві провідні партії в США твердо вирішили усунути китайців від американських високих технологій та інтелектуальної власності і спробувати домогтися того ж від союзників.

Посилюється громадський і політичний тиск, що має метою домогтися виконання цільових показників щодо вуглецевих викидів. Це може призвести до того, що багато компаній відмовляться від своїх наддалеких ланцюжків постачань. Covid-19 змушує держави, компанії і товариства посилювати свій потенціал виживання в умовах тривалої самоізоляції.

У такій ситуації світ навряд чи повернеться до ідеї взаємовигідної глобалізації, яка стала визначальною рисою початку 21 століття. Не маючи стимулів захищати спільні досягнення глобальної економічної інтеграції, сформована в 20 столітті архітектура глобального економічного управління дуже швидко атрофується.

Політичним лідерам знадобиться колосальна самодисципліна, щоб зберегти міжнародне співробітництво і не сповзти в болото геополітичного суперництва.

Якщо лідери доведуть громадянам свою здатність подолати кризу Covid-19, це дасть їм певний політичний капітал. Але тим, кому не вдасться це довести, буде дуже важко встояти перед спокусою звинуватити в своєму провалі інших.

Глобалізація, орієнтована на Китай

Кішор Махбубані - заслужений науковий співробітник Національного університету Сингапуру, автор книги "Виграв Китай? Китайський виклик американській першості" (Has China Won? The Chinese Challenge to American Primacy).

Пандемія Covid-19 кардинально не змінить напрям глобального економічного розвитку. Вона лише прискорить ті зміни, які вже почалися. Йдеться про відхід від глобалізації, орієнтованої на США, і про перехід до глобалізації, орієнтованої на Китай.

Чому збережеться ця тенденція? Населення США втратило віру в глобалізацію й у міжнародну торгівлю. Угоди про вільну торгівлю завдають шкоди як з президентом Трампом, так і без нього. А Китай, на відміну від Америки, віру не втратив. Чому? На те є глибокі історичні причини.

Керівники цієї країни зараз добре розуміють, що століття приниження Китаю з 1842 по 1949 роки стало результатом його власної самовпевненості і марних спроб самоізолюватися від зовнішнього світу. А останні десятиліття бурхливого економічного зростання є результатом міжнародного співробітництва.

Новини за темою

У китайського народу також з'явилася і міцно зміцнилася культурна впевненість у собі. Китайці вважають, що можуть конкурувати скрізь й у всьому.

Отже (я пишу про це у своїй новій книзі "Китай переміг?" (Has China Won?), у Сполучених Штатів вибір невеликий. Якщо головна мета Америки полягає в збереженні світового панування, то їй доведеться продовжувати це антагоністичну геополітичне суперництво з Китаєм у політичній та економічній сферах.

Але якщо мета США полягає в підвищенні добробуту американського народу, умови життя якого погіршуються, тоді вони повинні співпрацювати з КНР. Здоровий глузд говорить про те, що співпраця — це найкращий вибір. Але через вороже ставлення США до Китаю (йдеться в основному про політиків) здоровий глузд у цьому випадку навряд чи візьме гору.

Демократії виберуться зі своєї шкаралупи

Р. Джон Айкенберрі - професор політики та міжнародних відносин у Принстонському університеті, є автором книги "Після перемоги і ліберального левіафана" (After Victory and Liberal Leviathan).

У найближчій перспективі ця криза посилить всі табори, які беруть участь у дебатах про велику стратегію Заходу. Націоналісти й антиглобалісти, войовничі противники Китаю і навіть ліберальні інтернаціоналісти - всі вони знайдуть нові свідчення актуальності своїх поглядів.

А з урахуванням економічного збитку та суспільного колапсу ми, напевно, станемо свідками зростального руху в бік націоналізму, суперництва великих держав, стратегічної роз'єднаності і тому подібного.

Але як і в 1930-х, і в 1940-х роках, зараз може поступово з'явитися зустрічна течія, якийсь тверезий і впертий інтернаціоналізм, аналогічний до того, який перед війною і під час неї почали формулювати і пропагувати Франклін Рузвельт та інші державні діячі.

Крах світової економіки в 1930-ті роки показав, наскільки взаємопов'язане сучасне міжнародне суспільство, і воно схильне до того, що Франклін Рузвельт називав ланцюговою реакцією. Сполученим Штатам на той час меншою мірою погрожували інші великі держави і більшою — глибинні сили сучасності та їхній дволикий характер (згадайте доктора Джекіла і містера Хайда).

Рузвельт та інші інтернаціоналісти уявляли собі післявоєнний порядок, який перебудує відкриту систему, збагативши її новими формами захисту і новим потенціалом взаємозалежності. Сполучені Штати просто не могли сховатися за своїми кордонами. Їм треба було діяти у відкритому повоєнному порядку, але для цього потрібно побудувати глобальну інфраструктуру і механізм багатостороннього співробітництва.

Тому США й інші західні демократії можуть пройти через ту ж саму послідовність реакцій, приведених у дію потужним відчуттям уразливості. Спочатку реакція може бути націоналістичною, але згодом демократії виберуться зі своєї шкаралупи, щоб знайти прагматичний і протекціоністський інтернаціоналізм нового типу.

Прибутків менше, але стабільності більше

Шеннон К. О'Ніл - старший науковий співробітник з досліджень Латинської Америки в Раді з міжнародних відносин та автор книги "Дві нації нероздільні: Мексика, Сполучені Штати та „Дорога вперед" (Two Nations Indivisible: Mexico, the United States, and the Road Ahead).

Covid-19 підриває основні засади світового виробництва. Тепер компанії мають переосмислити свою стратегію і зменшити багатоступінчасті і багатонаціональні ланцюжки постачань, які сьогодні переважають на виробництві.

Глобальні постачальницькі ланцюжки вже потрапили під вогонь економічної критики через зростання вартості робочої сили в Китаї, торговельної війни Трампа і нових досягнень у галузі робототехніки, автоматизації і 3D-друку, а також вогонь політичної критики через реальну й уявну втрату робочих місць, особливо в зрілих економіках.

Covid-19 розірвав багато з цих зв'язків. У постраждалих від епідемії районах закрилися заводи і фабрики, а інші виробники, а також лікарні, аптеки, супермаркети підприємства роздрібної торгівлі позбулися своїх запасів і продукції.

Але є й інша сторона пандемії. Зараз все більше компаній, які захочуть докладно дізнатися, звідки до них йде постачання, і вирішать підвищити запас міцності навіть на шкоду ефективності. Держави теж будуть втручатися, змушуючи стратегічні галузі розробляти додаткові плани і створювати резерви. Прибутковість підприємств знизиться, але стабільність постачання має зрости.

Ця пандемія може принести користь

Шившанкар Менон - заслужений науковий співробітник Інституту Брукінгса (індійське відділення), колишній радник з національної безпеки індійського прем'єр-міністра Манмогана Сінгха.

Поки ще рано судити про наслідки, але три речі очевидні. По-перше, пандемія коронавірусу змінить нашу політику, як внутрішню, так і зовнішню. Суспільства, навіть лібертаріанське, звертаються до влади держави. Успіхи держав у подоланні пандемії і її економічних наслідків (або їхні провали) будуть впливати на питання безпеки і на поляризацію всередині суспільств.

Хай там як, державна влада повертається. Досвід показує, що диктатори й популісти нітрохи не краще за інших справляються з епідемією. Ті країни, які почали реагувати від початку і діють досить успішно (Південна Корея, Тайвань), є демократіями, і ними керують не популісти і не авторитарні лідери.

Новини за темою

Але до кінця взаємопов'язаного світу поки ще далеко. Сама пандемія стала доказом нашої взаємозалежності.

Але в усіх державах вже почався процес згортання всередину, пошук автономії і самостійності, спроби самостійно визначати свою долю. Світ майбутнього буде біднішим, злішим і меншим.

Але нарешті з'явилися ознаки надії і здорового глузду. Індія взяла на себе ініціативу скликати відеоконференцію лідерів усіх південноазійських країн, щоб виробити загальні регіональні відповідні заходи на загрозу пандемії. Якщо Covid-19 розбудить нас досить сильно і змусить зрозуміти вигоди багатостороннього співробітництва щодо важливих глобальних питань, які стоять перед нами, він принесе користь.

Американській владі знадобиться нова стратегія

Джозеф Най - заслужений професор Гарвардського університету, автор книги "А чи важлива мораль? Президенти і зовнішня політика від Франкліна Рузвельта до Трампа" (Do Morals Matter? Presidents and Foreign Policy from FDR to Trump).

У 2017 році президент Дональд Трамп проголосив нову стратегію національної безпеки, в якій велика увага приділяється суперництву великих держав. Covid-19 продемонстрував недоліки такої стратегії.

Навіть якщо Сполучені Штати візьмуть гору як велика держава, вони не зможуть захистити свою безпеку, діючи поодинці. Річард Данциг у 2018 році сформулював цю проблему наступним чином: "Технології 21 століття глобальні не тільки за ступенем свого поширення, але і своїми наслідками.

Патогени, системи штучного інтелекту, комп'ютерні віруси і радіація цілком можуть стати не тільки їхньою проблемою, але і нашою. Необхідно створювати узгоджені системи звітності, загальні заходи і механізми контролю та управління, загальні норми і плани дій у надзвичайній ситуації, а також укладати договори з метою зменшення наших численних загальних ризиків".

Що стосується транснаціональних загроз на зразок Covid-19 або кліматичних змін, то недостатньо думати про силу і владу США над іншими країнами. Ключ до успіху лежить також у знанні важливості сили разом з іншими. Кожна країна понад усе ставить власні національні інтереси, і важливе питання тут полягає в тому, наскільки широко або вузько вона ці інтереси визначає. Covid-19 показує, що ми не в змозі пристосувати нашу стратегію до цього нового світу.

Історію Covid-19 будуть писати переможці

Джон Аллен - президент Інституту Брукінгса, чотиризірковий генерал Корпусу морської піхоти США у відставці і колишній командувач Міжнародних сил сприяння безпеки НАТО і сил США в Афганістані.

Так було завжди, так буде і зараз. Історію буду писати "переможці" пандемії Covid-19. Кожна країна, а тепер і кожна людина все сильніше відчувають тягар і вплив цієї хвороби на суспільство. Ті країни, які виявлять наполегливість і вистоять - завдяки перевагам своїх унікальних політичних та економічних систем, а також своїх систем охорони здоров'я, будуть претендувати на успіх на шкоду тим, у кого результати будуть інші, більш згубні і руйнівні.

Для когось це буде виглядати як великий і безповоротний тріумф демократії, принципу багатосторонніх відносин і загальної охорони здоров'я. Для когось це буде демонстрація "переваг" рішучої авторитарної влади.

Хай там як, ця криза повністю переформатує структуру міжнародної влади, зробивши це так, як ми уявити собі не можемо. Covid-19 буде пригнічувати економічну активність і посилювати напруженість між державами.

У довгостроковій перспективі ця пандемія може істотно послабити виробничий потенціал глобальної економіки, особливо якщо будуть закриватися компанії і робочі місця.

Ризик економічних негараздів особливо сильний для країн, які розвиваються, і для економік, де велика кількість незахищених в економічному плані робітників. Міжнародна система своєю чергою зазнає потужного навантаження, яке викличе нестабільність і призведе до численних внутрішніх і міжнародних конфліктів.

Драматичний новий етап для глобального капіталізму

Лорі Гаррет - колишній старший науковий співробітник з питань глобальної охорони здоров'я в Раді з міжнародних відносин і письменник-лауреат Пулітцерівської премії.

Потужні потрясіння в світовій фінансовій та економічній системі є визнанням того, що глобальні ланцюжки постачання і мережі розподілу дуже сильно схильні до дестабілізації і збоїв. Тому пандемія коронавірусу не тільки викличе довготривалі економічні наслідки, але і призведе до більш фундаментальних змін.

Глобалізація дозволила компаніям розподілити виробництво в усьому світу і своєчасно доправляти продукцію на ринки, уникаючи необхідності зберігати її на складах. Якщо запаси залежувалися на полицях кілька днів, це вважалося ринковим збоєм.

Постачання доводилося ретельно готувати і здійснювати своєчасно, злагоджено, на глобальному рівні. Але Covid-19 довів, що хвороботворні мікроби не тільки заражають людину, але й отруюють усю цю систему постачання за чітким графіком.

З урахуванням масштабів втрат на фінансовому ринку, з якими світ стикається з лютого, компанії після закінчення цієї пандемії, напевно, почнуть відмовлятися від моделі за принципом "точно в термін", а також глобального розподілу виробництва.

Почнеться драматичний новий етап для глобального капіталізму, коли ланцюжки постачань почнуть наближати до дому і створювати запаси продукції, щоб захиститися від перебоїв у майбутньому. Це негативно вплине на прибутки компаній, але зробить систему більш життєздатною і витривалою.

Нові країни-банкрути

Річард Хаасс - президент Ради з міжнародних відносин та автор книги "Світ: короткий вступ" (The World: A Brief Introduction), яка буде опублікована в травні.

Мені не подобається слово "перманентний", так само як і слова "мало" і "нічого". Але я думаю, що внаслідок коронавірусу більшість країн як мінімум на кілька років згорнуться всередину, зосередившись на тому, що відбувається в межах їхніх кордонів, а не за кордоном. Я передбачаю більш активні кроки в бік виборчої самодостатності (а в результаті і до ослаблення зв'язків) з урахуванням уразливості ланцюжків постачань.

Виникне більш жорсткий опір масштабній імміграції. У країн ослабне бажання і готовність займатися регіональними і глобальними проблемами (в тому числі проблемами кліматичних змін), оскільки вони будуть постійно відчувати необхідність виділяти ресурси на відновлення своїх економік і на усунення економічних наслідків кризи.

Новини за темою

Я очікую, що багатьом країнам буде важко відновитися після кризи. Державна влада в низці країн буде слабшати, і неспроможних держав стане більше. Криза, напевно, призведе до погіршення китайсько-американських відносин і до ослаблення європейської інтеграції. Але будуть і позитивні моменти, зокрема, слід очікувати певного зміцнення глобальної системи охорони здоров'я й управління нею. Але загалом криза послабить готовність і здатність світу долати її.

Сполучені Штати не здали іспит на лідерство

Корі Шаке - заступник генерального директора Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

США більше не будуть вважати світовим лідером, тому що в уряду цієї країни вузькі, егоїстичні інтереси, і він страждає від невміння і некомпетентності. Глобальні наслідки цієї пандемії можна було серйозно послабити, якщо б міжнародні організації надавали більше інформації на ранньому її етапі.

У цьому випадку в країн було би більше часу на підготовку і мобілізацію ресурсів у тих сферах, де ці ресурси найбільше потрібні. Таку роботу цілком могли провести Сполучені Штати, показавши тим самим, що незважаючи на власні інтереси, вони керуються не тільки ними. Вашингтон провалив іспит на лідерство, і від цього буде гірше всьому світу.

У кожній країні ми бачимо силу людського духу

Ніколас Бернс - професор школи управління Гарвардського університету, колишній заступник держсекретаря з політичних питань.

Пандемія Covid-19 стала найбільшою глобальною кризою нашого століття. Її глибина та масштаби колосальні. Криза громадського здоров'я загрожує кожній із 7,8 мільярда людей, які проживають на Землі. Фінансово-економічна криза здатна перевершити за своїми наслідками Велику рецесію 2008-2009 років.

Кожна криза окремо може стати сейсмічним поштовхом, який назавжди змінить міжнародну систему і відоме співвідношення сил.

Налагодженого міжнародного співробітництва недостатньо. Якщо найсильніші країни світу, якими є Сполучені Штати і Китай, не відмовляться від своєї війни слів щодо того, хто з них несе відповідальність за кризу і хто може керувати більш ефективно, їхній авторитет у світі може серйозно постраждати.

Якщо Євросоюз не зуміє надати більш цілеспрямовану допомогу своїм 500 мільйонам громадян, національні уряди в майбутньому позбавлять Брюссель дуже багатьох повноважень. Для США ж вкрай важливо, щоб федеральний уряд вжив ефективних заходів зі стримування кризи.

Але в кожній країні є безліч прикладів того, який сильний людський дух. Лікарі, медсестри, політичні керівники і прості громадяни демонструють стійкість, результативність та лідерські якості. Це дає надію на те, що люди світу, відповідаючи на цей надзвичайний виклик, згуртуються і переможуть.

Джон Аллен, Ніколас Бернс, Лорі Гаррет, Річард Хаасс, Р. Джон Айкенберрі, Кішор Махбубані, Шившанкар Менон, Робін Ніблетт, Джозеф Най, Шеннон К. О'Ніл, Корі Шаке, Стівен Волт

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>