Як змінився рівень тіньової економіки в Україні впродовж останнього року

Як змінився рівень тіньової економіки в Україні впродовж останнього року
kyiveuromarathon

Оригінал на сторінці Богдана Данилишина у Facebook

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України здійснило нові розрахунки рівня тіньової економіки нашої держави. Звісно, тіньова економічна діяльність негативно впливає на галузеву структуру господарства країни та економічне зростання.

Крім того, вона чинить негативний вплив на грошово-кредитну систему України. Невраховані державною статистикою грошові потоки, неможливість контролю за їх надходженням та структурою, тіньовий обіг боргового капіталу створюють додаткові труднощі. Деформація грошово-кредитної системи спотворює структуру платіжного обороту, сприяє збільшенню інвестиційних ризиків, стимулює інфляційні процеси, деформує грошово-кредитні відносини, може негативно впливати на курс національної валюти. Через це порушуються права кредиторів при зловживанні позиковим капіталом, оголошуються штучні банкрутства підприємств і навіть банків.

Тіньова економічна активність завдає серйозної шкоди екології нашої країни. Оскільки тіньові виробництва офіційно не враховуються, то не враховуються й негативні наслідки, які створює тіньовий бізнес, а це відбивається на довкіллі. Заходи щодо захисту довкілля від забруднення тіньовими підприємствами ігноруються, необхідні платежі до бюджетів і позабюджетних фондів за користування природними ресурсами не вносяться.

Отже, за даними МЕРТ, у І кварталі 2018 року рівень тіньової економіки був на 4% менше, ніж за аналогічний період 2017 року. За перші три місяці 2018 року рівень тіньової економіки складав 33% від офіційного ВВП, тоді як на початку 2017-го ця цифра становила 37%, протягом року поступово знижуючись. У міністерстві вказують на те, що зниження рівня тіньової економіки стало можливим завдяки наявності головних ознак макроекономічної стабільності. У звіті відзначається, що на період з лютого по березень 2018 року припало помірне уповільнення споживчої інфляції та зміцнення курсу гривні після січневої девальвації.

Позитивним є те, що зусилля владних структур щодо детінізації та дерегуляції економіки приносять результати. Значний поштовх цьому процесу має надати ухвалення Верховною Радою закону "Про валюту і валютні операції" та майбутнє ухвалення закону "Про податок на виведений капітал", який також внесено президентом України.

Також детінізації економіки сприяло зміцнення інвестиційної складової. Проте подальшому виведенню економіки з тіні перешкоджає наявність значних викликів для стабільності фінансової системи (зокрема, значного державного боргу), а також військовий конфлікт на сході країни.

Інтегрований показник розміру тіньової економіки, за даними МЕРТ, останнім часом поступово знижується (наприклад, за підсумками 2014 року він становив 41% від ВВП, у 2015 році - 43,5%, у 2016 році - 38%), але продовжує залишатися високим.

Поряд з тим тіньова економіка є проблемою глобального масштабу. Якщо в 1980 році питома вага тіньової економіки становила 5,6% світового ВВП, то станом на 2017 рік - 33% (цікавий збіг з оцінкою МЕРТ питомої ваги тіньової економіки у ВВП України; виходить, що наша ситуація аналогічна до середньосвітової). При цьому абсолютна цифра вражає - обсяг світової тіньової економіки становить близько 39 трлн доларів!

Новини за темою

Є думка, що тіньова економіка має й позитивні сторони в період економічних криз: вона бере участь у створенні доданої вартості, у ній виробляються товари і надаються послуги, у процесі чого формується попит на фактори виробництва в легальній частині економіки. Також тіньова економіка створює умови праці для певної кількості людей. Але водночас вона спотворює картину соціально-економічного становища у країні, ускладнює до неможливості оцінку структурних зрушень в економіці. А коли складно зрозуміти, в якому реальному стані перебуває країна, то і прогнозувати, планувати важко. Отже, складно виконувати і функції управління.

Для виведення економіки з тіні необхідно визначити причини її відходу в тінь. Вони універсальні - підходять для будь-якої країни, в тому числі й для України:

- порівняно високе податкове навантаження, особливо з податків на працю (включаючи соціальні внески) та зайва складність адміністрування податків;

- "зарегульованість" економічної діяльності, велика кількість адміністративних бар'єрів для відкриття і ведення бізнесу;

- слабкість захисту прав власності, неефективність роботи судових органів;

- низька якість державних послуг і відсутність видимого для платника податків зв'язку між рівнем отримуваних ним державних послуг і обсягом його податкових зобов'язань.

Зроблю важливе пояснення: останній пункт говорить про високе номінальне податкове навантаження. Самі по собі ставки корпоративних податків у нас менші, ніж в Європі, але рівень ефективності використання зібраних коштів у вигляді податків набагато нижчий. Чому це важливо? А тому, що чимала частина підприємців, які працюють у тіні, міркує (і небезпідставно) приблизно так: "Навіщо мені "світитися" і платити податки, якщо все одно значну частину грошей буде використано державою неефективно". У нашому суспільстві склалася ситуація, коли не цілком законні форми ведення підприємницької діяльності схвалюються чималою кількістю бізнесменів та звичайних громадян.

Ще один цікавий нюанс. Часом вважається, що основною частиною тіньової економіки є малі підприємства та приватні підприємці, які працюють за спрощеною схемою (вони просто не повідомляють про реальний розмір свого обігу і не доплачують до держбюджету). Чи обґрунтованою є така думка? Не повною мірою. Так, згідно з даними міжнародної дослідницької організації Global Financial Integrity, в деякі роки з України в офшори виводилися суми, що становили в середньому до 10% ВВП. Можна сумніватися в точності подібних розрахунків, але навряд чи гроші в офшорні території виводять власники автомийок або перукарень. Тобто значною мірою тіньові гроші - це гроші великого українського бізнесу, серед якого також склалася негласна установка, що робота "в тіні" - це нормально.

Розглянемо і проблему нелегального працевлаштування, яке є поширеним у нашій країні. Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала рейтинг Taxing Wages 2018, що оцінює рівень податкового навантаження на працю. Чиста середня ставка податку із зарплати у 35 країнах - членах ОЕСР складає 25,5% (у тому числі 15,7% - податок з доходів фізичних осіб, 9,8% - внески соціального страхування). Як на цьому тлі виглядає Україна з 41,5% фактичного податку на працю (18% - ПДФО, 1,5% - військовий збір, крім того - 22% ЄСВ)? Ми є неконкурентними внаслідок надмірного податкового навантаження на фонд оплати праці. Очевидно, що багатьом роботодавцям вигідніше здійснювати діяльність неофіційно - економія на податках і відрахуваннях виходить істотна.

Як знизити рівень тіньової економіки? Без політичної волі тут не обійтися. Потрібно поступово, але неухильно боротися зі способами, за допомогою яких українські бізнесмени уникають податків у "промислових масштабах". Поряд з виходом економіки з тіні потрібно знижувати податкове навантаження, що стимулюватиме працювати легально. Професор Ф. Шнейдер писав: "Країни з відносно низькими податковими ставками, меншою кількістю регуляцій, а також реальним верховенством права, як правило, мають менші масштаби тіньової економіки". Причому саме так він ранжував значимість факторів. На мій погляд, в Україні на першому місці стоїть проблема верховенства права.

Богдан Данилишин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>