banner banner banner banner

Як змінювалися коронавірусні тенденції всупереч очікуванням

Як змінювалися коронавірусні тенденції всупереч очікуванням
З відкритих джерел

Ольга Голубовська

головний позаштатний інфекціоніст МОЗ України

Оригінал на сторінці Ольги Голубовської у Facebook

Перебіг коронавірусної хвороби з моменту її появи в Україні (а сталося це, зрозуміло, раніше офіційно підтвердженого випадку 3 березня, думаю, саме після повернення наших співвітчизників зі знаменитого матчу в Італії (Бергамо), названого згодом "біологічною бомбою") кілька разів зазнало деяких змін.

Новини за темою

Перша хвиля (березень-квітень, куршавельський рейс), що супроводжується панікою, штурмами нашого інфекційного відділення в Олександрівській лікарні, відсутністю нормативних документів на державному рівні (протоколів, стандартів надання меддопомоги) характеризувалася великою кількістю госпіталізацій хворих із легким перебігом, помірною летальністю у віковій групі 45-70 років, класичною клінічною картиною і середньою тривалістю перебування в стаціонарі до 10 днів. Ми лікували як могли, виходячи з інтересів пацієнтів, ґрунтуючись на рекомендаціях, перш за все, Китаю. Застосування ГКС (основного сьогодні препарату для лікування важких форм), різко обмежувалося рекомендаціями ВООЗ, що поряд з відсутністю нормативних документів країни, що регламентують підходи до терапії, не могло не відбитися глобально на якості надання медичної допомоги.

З травня-червня ми бачили зростання захворюваності з великою кількістю важких форм серед вікових пацієнтів (70-80 років і більше), кількість надходжень різко зросла, зросла смертність у цій віковій групі, опорні стаціонари перебували буквально в колапсі. Тоді вже відчувалася нестача ресурсів, кисню, персонал був напівживий, але з'явилися нормативні документи, протокол, що явно полегшило лікувальний процес у масштабах країни, вже більш відточеними були призначення різним групам пацієнтів. Також було розроблено EVMS CRITICAL CARE COVID-19 MANAGEMENT PROTOCOL, що до сьогодні зазнав безлічі оновлень і добре зарекомендував себе в клініці. Я дуже рада, що в Україні він прижився і вдячна Полу Мареку і його команді, який створив цей документ всупереч "доказам", точніше, їх відсутності, чим врятував величезну кількість людей. Наші т. зв. державні діячі з-поміж активістів нічого не могли з цим вдіяти, бо його написано не в нашій країні. Ми з вами позбавлені такого права, як і права голосу взагалі. Можу собі уявити, що зробили б з нашим будь-яким професором, що дозволив би вимовити слова кверцетин, вітамін С у протоколі і навіть мелатонін...

З середини літа кількість хворих залишалася колишньою, були випадки бурхливого перебігу захворювання у порівняно молодих осіб (до 55 років), з дихальною недостатністю, але ми вже успішніше їх лікували, і загалом захворювання дещо втратило свою агресивність. Відкриваються дедалі нові і нові стаціонари, хворих лікують лікарі різних, зокрема нетерапевтичних спеціальностей, але у нас є протокол.

З середини вересня поступово збільшується кількість важких хворих, серед яких дедалі частіше з'являються т. зв. завислі пацієнти у віковій групі 40-65 років, що перебувають понад 4 тижні в стаціонарі, що вимагають активної респіраторної підтримки і величезного ресурсу. До цього часу наш протокол оновлювався 4 рази, розписано антикоагулянтну й антибактеріальну терапію, прочитано безліч лекцій, проведено чимало консультацій, але виклики досить нові, що вимагають нестандартного, часто - "непротокольного" підходу. FDA затверджує дедалі нові і нові схеми для екстреного, "співчутливого" лікування, бо доказів немає, а ефективність є. Особливо у цієї конкретної людини, що перебуває в критичному стані, особливо - "якщо втрапив". Вчимося.

Десь із середини листопада і до сьогодні на тлі реального поступового зниження кількості хворих у стаціонарах з'являється непомірно велика кількість важких, "завислих" пацієнтів у віці 50-65 років, які важко піддаються терапії, з частими тромбемболічними подіями. Також зростає кількість рецидивів після виписки зі стаціонару, що вимагають повторної госпіталізації і відновлення терапії. З іншого боку, кількість хворих у віці 75-85 років, які одужують (не без наших зусиль),  і більше зростає.

Наостанок скажу наступне. Звичайно, ми ніколи з таким не стикалися. Звичайно, це ніякий не грип ні за захворюваністю, ні за смертністю, ні за навантаженнями на системи охорони здоров'я, ні за масовістю надання меддопомоги важким хворим. Як на війні, на полі найжорстокішого бою.

Facebook Ольги Голубовської

Маленька ілюстрація, загальна летальність в одному відділенні інфекційної реанімації за останні кілька років, 98% за минулий рік, починаючи з березня (!) - це Covid-19. Тому проблема є, м'яко кажучи.

Тому, любі друзі, вірус продовжує адаптуватися до нас, а ми - до нього. Будуть виникати дедалі нові й нові варіанти, зміна клінічного перебігу захворювання, на нас чекають різні сюрпризи, але ми все ж таки більш підготовлені і досвідчені, ніж рік тому. Не вражайтеся напливу всіляких "сенсацій", мутацій, лякалок, бережіть нерви і пам'ятайте слова мудрого царя Соломона, який, за переказами, після сходження на престол відмовився від багатства на користь мудрості: "Все минає, і це мине".

Ольга Голубовська

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>