Як залучити українців до перспективного бізнесу?

Як залучити українців до перспективного бізнесу?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Основні проблеми економіки України та її бюджету полягають не в тому, що нам вкрай потрібен п'ятий транш кредиту Міжнародного валютного фонду у розмірі 1,9 млрд дол. Це не зовсім так. Головна проблема в тому, що економіка, яка виробляє, скорочується, і нам потрібно дедалі більше й більше закупівель за імпортом. На підтвердження цього ще й доходи держбюджету за підсумками I півріччя цього року склали лише 463,18 млрд грн, відповідно відставання від планових показників, як повідомили цього тижня в Державній казначейській службі, досягло 14,3 млрд грн, або 3,1%.

Тому для збереження стабільності Мінфіну потрібне постійне зростання запозичень, а ось це тепер буде зробити дуже нелегко. Хоча НБУ очікує розміщення єврооблігацій на 2,5 млрд дол. цьогоріч і 1,5 млрд дол. наступного, 2019 року. Однак вже зараз достатньо підстав вважати, що обсяги запозичень на світових фінансових ринках в найближчій і середньостроковій перспективі будуть падати, а значить, ми маємо їх заміщати доходами реального сектора і приватними інвестиціями на українському ринку спільного інвестування. Але як це робити, в Кабміні явно не знають, відповідно поза економіки країни на руках у населення й надалі перебуватиме понад 360 млрд грн готівки.

Новини за темою

За даними НБУ, в середньому на одного українця припадає 66 банкнот і 293 монети. Тому чимало громадян проводять час у роздумах, як розпорядитися цими грошима за нинішньої двозначної цифри інфляції. Поки українці щиро вірять у те, що в перспективі золото коштуватиме дорожче, і відтак воно залишається предметом віри. Схоже відбувається і з доларом США, позаяк ще дуже сильна віра в надійність "американця", адже у світі найпотужнішою є американська економіка, де можуть надрукувати скільки завгодно доларів. Але при цьому фінансові аналітики прекрасно знають, що ані золото, ані "американець" не працюватимуть у довгостроковій перспективі.

Тоді що працюватиме в довгостроковій перспективі з отриманням доходу? На моє особисте переконання, працюватиме і приноситиме прибуток перспективний бізнес. Тому треба терміново в Україні розвивати ринок спільного інвестування, де б громадяни могли купувати інвестсертифікати пайових інвестиційних фондів та акції корпоративних інвестфондів з дивідендними виплатами. При цьому не можна на чомусь одному концентруватися, важливо диверсифікувати свої вкладення, тобто розкладати придбані активи в різні "кошики". Щоправда, якщо говорити про інвестування в те, що приносить дохід, то не можна однозначно говорити, що зараз краще для збереження заощаджень – акції чи облігації.

Тому якщо немає власного бізнесу, то раджу купувати корпоративні облігації прибуткових і зростальних українських компаній. Нарешті ще раз хочу підкреслити: не має значення, скільки грошей у вас на рахунку, важливо, щоб ви вміли його поповнювати, а значить, найважливіше для захисту заощаджень від високої інфляції – це створення і розвиток перспективного бізнесу. І все ж, кажучи відверто, вивести в ці дні наших людей зі стану соціальної апатії буде дуже нелегко, як і підвищити їхню ділову активність. Особливо в умовах, коли країна за крок від дефолту, а власті не можуть придумати нічого витонченого і сильного для стимулювання малого і середнього бізнесу.

Новини за темою

Точніше, Кабмін вибере те, що простіше і легше для виконання: це знижувати реальні зарплати і перекладати вартість податків на ціни. Адже коли немає можливостей для збільшення доходів населення, то, відповідно, оподаткована база неминуче падатиме. Як із цього важкого положення виходити? Переконаний, насамперед треба формувати базу для довгих інвестиційних грошей: розвивати ринок спільного інвестування, страховий бізнес та недержавне пенсійне забезпечення.

Але, відверто кажучи, вже набридло чекати, коли прем'єр-міністр зволить сказати конкретику: мовляв, за такого й такого набору умов і показників буде запропоновано виграшну стратегію для розвитку внутрішнього ринку спільного інвестування і загалом для стимулювання малого і середнього бізнесу в Україні. І тому Кабмін буде реалізовувати саме такі й такі найбільш раціональні рішення. Крапка! Для бізнесу і громадян все зрозуміло, куди бігти і що робити. А зараз чим займаються Мінекономрозвитку і Мінфін? Вони готують різні прогнози, які потім постійно переглядають і коректують. Все! Головних соціально-економічних цілей немає. Ну, і народ спину гне, терпить. Мовляв, вийшло те, що вийшло.

Але, мабуть, ще не так сильно притисло "низи", щоб зважитися змусити "верхи" відмовитися від монопольки і в економіці, і в політиці. Не вимагають ще "низи" пояснень від політичних лідерів, мовляв, хіба мізерні пенсії та бідність населення – це для блага українського народу?! Тоді як у жодній країні Євросоюзу немає такої високої інфляції через те, що зарплати у них на кілька порядків вище наших. А чи є такі заходи, які потрібні для стримування негативних наслідків економічної кризи в Україні та підвищення життєвого рівня людей? Так, є, і ці заходи є добре відомими. Це координація фіскальних стимулів, збереження кредитного ринку для малого і середнього бізнесу, скорочення обсягів проблемних активів банків, зміцнення регулювання і підтримка найбільш вразливих верств нашого суспільства.

І, як на мене, вже не тільки економістам зрозуміло, що коли гривня зміцнюється, люди відразу заспокоюються. Є ще багато слушних, перевірених практикою сильних економічних рішень. Але хто в Кабміні їх буде виконувати, чи не забракне компетенції, якщо навіть у курортний сезон ніяк не можуть вирішити масові проблеми з українськими туристами? Ну, добре, уявімо, що Верховна Рада проголосує за відставку прем'єр-міністра Гройсмана. Замість нього зайде знову представник влади, який почне по-новому нарікати, мовляв, немає фінансування на проведення реформ, а Захід допомагає лише порадами. Але якщо не змінюється соціально-економічний вектор розвитку України, на чому наполягають наші партнери, чому США, ЄС і МВФ мають допомагати?

Отже, що робити, як залучити українців до перспективного бізнесу? Особисто я очікую політичних та економічних ініціатив від свіжих, без гир горезвісного минулого, партій і громадських рухів для обговорення на більш широкій і збалансованій основі шляхів вирішення соціально-економічних проблем з обов'язковим залученням до цього процесу бізнес-співтовариств. Як не крути, а ця тема є надзвичайно цікавою і важливою напередодні президентських змагань і виборів до Верховної Ради наступного, 2019 року.

Олександр Гончаров,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів