banner banner banner banner

Як відставка Смолія вплинула на фінансові показники України

Як відставка Смолія вплинула на фінансові показники України
З відкритих джерел

Богдан Данилишин

Екс-міністр економіки України

Оригінал на сторінці Богдана Данилишина у Facebook

Минув тиждень з дня оприлюднення головою НБУ заяви про відставку. Після короткострокового сплеску коливань на ринках, які підживлювалися змаганнями окремих експертів у прогнозуванні негативних сценаріїв, ситуація на ринках повернулася до рівноважного стану:

  • курс гривні на міжбанківському та готівковому ринках стабілізувався на рівні нижче 27 гривень за долар;
  • продаж іноземної валюти клієнтами банків на міжбанківському ринку упродовж останніх днів перевищує її купівлю;
  • обсяг міжнародних резервів НБУ, який у червні після надходження фінансування від МВФ та Європейського Союзу зріс на 12,4%, залишається на рівні близько 28,5 млрд дол.;
  • середньозважений рівень дохідності ОВДП, які були розміщені 7 липня, за 3-місячними облігаціями залишався на рівні попереднього тижня (7,24%), за 1,5-річними – знизився з 10,39 до 10,20%;
  • обсяг гривневої готівки поза банками скоротився за 02-08.07 на 6,7 млрд грн.

Водночас політика Національного банку, визначена Основними засадами грошово-кредитної політики на 2020 рік та середньострокову перспективу, які розробляє та затверджує Рада Національного банку, залишаються незмінними.

Новини за темою

10 липня Рада Національного банку розгляне проект Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу.

Вважаю, що Національним банком буде продовжено реалізацію заходів монетарної політики, яка зарекомендувала себе останніми роками, включаючи політику інфляційного таргетування, гнучкого обмінного курсу, управління міжнародними резервами.

Водночас з метою підвищення збалансованості монетарної політики НБУ має бути суттєво посилена увага до відновлення банківського кредитування та заходів з дерегуляції банківської діяльності.

Щодо висловів, що "великі світові корпорації, промислові підприємства беруть кредитні кошти для поповнення обігових коштів, а не для купівлі основних фондів".

Дійсно, банківська система, яка побудувана протягом останніх 5 років, не здатна надати кредитний ресурс на інвестиційні потреби. Однак для світової практики це нонсенс.

Так, у 2019 році лише 7,6% нових кредитів, наданих банками України нефінансовим корпораціям, були довгостроковими (понад 1 рік). Однак, ще не так давно, у 2016 році, частка довгострокових кредитів становила 21%, а в далекому 2005 році майже 30% нововиданих банківських кредитів були довгостроковими.

Натомість у Польщі станом на 1 січня 2020 року 76% кредитів, наданих польськими банками для польських підприємств, були довгостроковими (дані ЄЦБ).

Неадекватно жорстка процентна політика Національного банку призвела до того, що підприємства України активно здійснювали запозичення на міжнародних ринках.

В Україні зовнішні позики підприємств вдвічі перевищують обсяг банківських кредитів. Що знову-таки є нонсенсом з погляду міжнародної практики. Так, у Польщі частка зобов’язань нефінансових корпорацій перед зовнішнім світом (за кредитами та борговими цінними паперами) приблизно дорівнює обсягу кредитів, наданих польськими банками (91%).

Унаслідок вимушеної зовнішньоборгової експансії українських підприємств суттєво посилились ризики зовнішньої вразливості економіки. Знову маємо нонсенс.

Тоді, коли Мінфін активно переходив на внутрішні запозичення, знижуючи валютні ризики, українські підприємства залучали зовнішні позики, збільшуючи ті самі валютні ризики.

Новини за темою

Зовнішній борг українських підприємств на кінець І кварталу 2020 року становив 37% ВВП. Наприклад, у Грузії зовнішній борг нефінансових корпорацій становить 26% ВВП, у Білорусі – 24%, у Росії – 19%, у Польщі – лише 12% ВВП.

Правління НБУ не помічало і не помічає деструктивного впливу жорсткої монетарної політики на економічне зростання, деструктивного впливу політики укріплення валютного курсу на цінову конкурентоспроможність українських товаровиробників. Так само непоміченим залишилося зростання ризиків зовнішньої вразливості економіки України внаслідок неспроможності банківської системи

Сьогодні деякі кола посилено намагаються запевнити суспільство в тому, що НБУ нібито забезпечив "макроекономічну стабільність". Вибачте, але макроекономічна стабільність - це не лише одна інфляція. Ба більше, згідно з підходами ЄС для ідентифікації макроекономічних дисбалансів використовуються аж 14 індикаторів, серед яких інфляції взагалі немає (є лише індикатор для цін на житлову нерухомість)!

Проте згідно з правилами ЄС зміна реального ефективного обмінного курсу (РЕОК) на понад 11% протягом 3 років є ознакою макроекономічного дисбалансу. В Україні в 2020 році РЕОК зріс на 20%.

Богдан Данилишин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>