Як Україні не стати Венесуелою

Влітку нинішнього року агентство Bloomberg випустило вкрай невтішний для України прогноз: експерти агентства зазначили, що ймовірність дефолту в Україні в найближчі три роки оцінюється в 17,8%, беручи до уваги такі фактори, як стан економіки, непогашену заборгованість і політичні ризики. Це третій за величиною показник у світі після Венесуели та Греції

Як Україні не стати Венесуелою
BBC

Михайло Поживанов

голова Фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право"

Влітку нинішнього року агентство Bloomberg випустило вкрай невтішний для України прогноз: експерти агентства зазначили, що ймовірність дефолту в Україні в найближчі три роки оцінюється в 17,8%, беручи до уваги такі фактори, як стан економіки, непогашену заборгованість і політичні ризики. Це третій за величиною показник у світі після Венесуели та Греції

Кажуть, що Венесуела – це країна, де за гроші можна купити тільки гроші (абсолютно даремні при тому), а за туалетним папером доводиться їздити до сусідньої Колумбії. Цікаво, що про можливе перетворення України на Венесуелу попереджала ще в далекому 2005-му (тобто без малого 12 років тому) колишня держсекретар США Малден Олбрайт. Дефіциту товарів у нас, правда, немає, але гроші все активніше перетворюються на простий папір – туалетний чи ні, це вже вирішувати кожному індивідуально.

"Демократія на короткий час з'явилася і в такій країні, як Венесуела, але сьогодні ми свідки того, як все там повертається на свої місця. Причина – відсутність економічних реформ. Наслідок – невдоволення суспільства демократичними змінами, – говорила Олбрайт. - Якщо народ побачить, що, крім свободи слова, нічого від демократії немає, він злитиметься і перш за все буде звинувачувати носіїв ідеї – демократів". "Українцям варто пам'ятати, що демократія – не доконаний факт, а процес, і що демократія вимагає багато чого, а більш всього – самовідданої роботи", – попереджала Олбрайт.

Новини за темою

У 2005-му, в посткучмівську еру, слова про те, що демократію (яку уособлював тоді Ющенко) не намажеш на хліб, були куди менш актуальні, ніж зараз, коли з хлібом – фігурально і буквально – для багатьох настали перебої. Згідно з даними групи "Рейтинг", кожен п'ятий українець сьогодні недоїдає. Кожен третій – відчуває брак коштів для придбання одягу і взуття. Кожен другий – лише мріє про придбання смартфона або іншої побутової техніки.

При цьому пара "Порошенко/Янукович" стала таким же символом антагонізму, як у свій час "Ющенко/Кучма". Як і у випадку з обранням Ющенка, після дворічного правління Петра Порошенка стало надто очевидним те, що замінити антидемократа на його протилежність явно недостатньо. У зв'язку з відсутністю реформ Україна впевнено крокує шляхом зубожіння й економічної деградації.

Влітку нинішнього року агентство Bloomberg випустило вкрай невтішний для України прогноз: експерти агентства зазначили, що ймовірність дефолту в Україні в найближчі три роки оцінюється в 17,8%, беручи до уваги такі фактори, як стан економіки, непогашену заборгованість і політичні ризики. Це третій за величиною показник у світі після Венесуели та Греції.

Питання про те, як вийшло так, що Україна наздогнала Венесуели – символ зубожіння і втрачених можливостей, віднесемо до розряду риторичних. Найсвіжіші новини з цієї південноамериканської країни (які, звичайно ж, застарівають до моменту виходу статті) досить невтішні. Станом на сьогодні національна валюта країни, болівар, настільки знецінилася, що купюри в магазинах вже ніхто не рахує, а просто зважують. При цьому щомісяця рівень інфляції в цій країні зростає на 25-30%. Криза набуває масштабів гуманітарної катастрофи.

За підрахунками експертів з МВФ, у 2016 році інфляція в Венесуелі складе 700%. Інші пророкують ще більш катастрофічні наслідки: так, наприклад, місцевий економіст Орландо прогнозує інфляцію за підсумками року до 2200%. Одна з найбільш багатих нафтою країн Південної Америки опинилася на межі голодної революції значним чином через падіння цін на паливо. Втім, надбанням Венесуели є не тільки нафта, але і багаті природні ресурси та родючі землі, проте 70% її багатств знаходяться в руках вузького соціального прошарку бізнесменів і олігархів.

Новини за темою

Ситуація до болю знайома, чи не так? В Україні також енергетичний (наприклад) сектор знаходиться в руках олігархату (і не тільки "місцевого", але і російського зокрема). Що ж стосується того, чим природа обдарувала Україну, то тут ми, як і Венесуела, щільно сидимо на ресурсній "голці", не тільки нафтовій, а, так би мовити, сільськогосподарській.

Найбагатші землі України дають багатющий урожай. І цьогоріч він "вдався" як ніколи. Тільки картоплі в 2016-му зібрано на 31% більше, ніж у минулому році. Цукрових буряків – на 54%, бобових і зернобобових – на 63%. При цьому, однак, має місце абсолютно дика річ: при вкрай низьких закупівельних цінах фермери воліють залишити урожай на полях, які згодом буде переорано, або ж у крайньому випадку згодувати частину зібраних овочів і фруктів худобі.

Сам процес збору врожаю (витрати на бензин для прибиральної техніки та її амортизація) стає нерентабельним, враховуючи неокупність його виручкою від проданої с/г продукції. А враховуючи те, що інфраструктура великих аграрних складів, де можна було б зберігати настільки ніжний товар, відсутня як така, не дивно, що взимку Україна докуповує фрукти й овочі з "теплих країв". Імпорт продукції з Греції, Туреччини та Іспанії компенсує те, що ми свідомо згноїли на полях. Не маючи можливості (або бажання) продати за вигідними цінами або зберегти належним чином.

Ставка лише на власну сировину – як доводить досвід Венесуели! – рано чи пізно обертається проти власника сировини. Адже останнє, по-перше, може природним чином вичерпатися, а, по-друге, різко впасти в ціні на світових ринках. Або не витримати там конкуренцію. Вихід полягає в тому, щоб – як мінімум – розвивати свою переробну промисловість, адже готова продукція завжди котирується вище, ніж сировина, з якої вона зроблена.

Новини за темою

Але це лише один варіант алгоритму дій. Просто вирватися з сировинного полону недостатньо. Необхідно думати про розвиток економіки іншими методами – наприклад, шляхом залучення інвестицій. Але для реалізації цього сценарію необхідно стати економічно привабливою країною, зруйнувавши, зокрема, "гегемонію" олігархату і подолавши корупцію.

Протестні настрої, що охопили нині Венесуели, якнайкраще ілюструють ту безрадісну перспективу голодних бунтів, які, можливо, чекають і Україну. У нас до цього ще не дійшло, адже ми лише на третьому місці за ступенем наближення до дефолту. Втім, Україна невпинно прагне до першості за найбільш сумними показниками. Ми – країна з найнижчою в Європі мінімальною зарплатою і найвищим рівнем смертності та еміграції. Так що простір для операції "наздогнати і перегнати Венесуелу" у нас є.

Або ми все-таки зупинимося і спробуємо вижити, не ставлячи нових антирекордів?..

Михайло Поживанов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>