Як Росія обходить санкції та купує іноземне обладнання для Криму

Незважаючи на санкції США та Європи, Росія вишукує способи завезти до Криму необхідне обладнання — чи то турбіни Siemens для електростанцій, чи то генератори MAN для будівництва суден. Масштаб цього імпорту, судячи з опублікованих російськими владними структурами документів, набагато ширший кількох гучних випадків, розкручених журналістами. Наприклад, на тлі скандалу з поставкою німецьких турбін на півострів Ялтинську міську лікарню продовжували оснащуватися новітнім медичним обладнанням компанії Siemens (Німеччина), а місцеві винороби закуповують сировину і техніку швейцарського, німецького і фінського виробництва

Як Росія обходить санкції та купує іноземне обладнання для Криму
"Крымский мост"

EurasiaNet

Інформаційно-аналітичне видання

Незважаючи на санкції США та Європи, Росія вишукує способи завезти до Криму необхідне обладнання — чи то турбіни Siemens для електростанцій, чи то генератори MAN для будівництва суден. Масштаб цього імпорту, судячи з опублікованих російськими владними структурами документів, набагато ширший кількох гучних випадків, розкручених журналістами. Наприклад, на тлі скандалу з поставкою німецьких турбін на півострів Ялтинську міську лікарню продовжували оснащуватися новітнім медичним обладнанням компанії Siemens (Німеччина), а місцеві винороби закуповують сировину і техніку швейцарського, німецького і фінського виробництва

Оригінал на сторінці EurasiaNet

Генератори для споруджуваного судна

У січні 2017 року фінська компанія Wärtsilä, яка виробляє обладнання для морського транспорту та енергетики, відмовилася постачати дизельні генератори суднобудівному заводу "Затока", розташованому в місті Керч у Криму. Поставка обладнання "не буде відповідати чинному санкційному режиму", пояснив представник Wärtsilä.

Генератори потрібні для побудови аварійно-рятувального судна вартістю 2,8 мільярда рублів, яке "Затока" з 2015 року будує в рамках Федеральної цільової програми Криму і Севастополя. Після відмови фінського виробника на "Затоку", за повідомленнями, поставили генератори компанії MAN Diesel & Turbo (структура німецького концерну MAN). Однак цього разу, імовірно, закупівля проводилася не безпосередньо, а через якусь посередницьку організацію. Представник MAN заперечував продаж генераторів керченському заводу, але не виключив, що завод міг купити їх в інших організацій, які раніше замовили це устаткування для себе.

Турбіни Siemens для кримських ТЕС

Інша велика поставка обладнання до Криму в обхід санкцій була пов'язана з будівництвом двох теплоелектростанцій у Севастополі і Сімферополі. "Технопромекспорт" — дочірня структура держкорпорації "Ростех", яка є відповідальною за будівництво кримських теплоелектростанцій, — у 2015 році провів конкурс на закупівлю за 4,2 мільярда рублів чотирьох паротурбінних установок. Місцем постачання обладнання було зазначено місто Тамань у Краснодарському краї. Там теж будуть будувати ТЕС, однак для неї достатньо двох турбін.

Переможцем конкурсу на постачання турбін стала петербурзька компанія "Силові машини", однак фактично вони були випущені на заводі "Сіменс технології газових турбін" у Петербурзі (спільне підприємство Siemens та "Силових машин"). У грудні 2016 року це підприємство припинило постачання обладнання через повідомлення ЗМІ про те, що обладнання, ймовірно, призначене для кримських ТЕС. До цього моменту "Технопромекспорт" отримав усі чотири турбіни, за винятком додаткового обладнання, необхідного для їх роботи.

Новини за темою

Нарешті, влітку 2017 року Siemens офіційно оголосила, що принаймні дві з чотирьох турбін, які були поставлені для споруджуваної ТЕС у Тамані, "були переміщені до Криму проти волі компанії". Тепер сторони з'ясовують стосунки в судах. Крім міжнародного скандалу, ситуація торкнулася і керівництва "Силових машин". Гендиректор компанії Роман Філіппов опинився в центрі уваги співробітників ФСБ: його, за повідомленнями, підозрюють у витоку інформації про те, що турбіни, які постачалися до Тамані, насправді були призначені для Криму. Через тиждень після того, як про це стало відомо, Філіппов позбувся посади. Як повідомили в "Силових машинах", Філіппов покинув компанію "за згодою сторін".

Електрокабель з Росії до Криму

За схожою схемою російська влада, судячи з наявної інформації, проводила конкурси з прокладання підводного кабелю між Росією і Кримом (так званого енергомосту в Керченській протоці). Але цей епізод не знайшов відображення в ЗМІ, оскільки до цих пір не відомо, чи використовувалося в будівництві іноземне обладнання або послуги закордонних компаній. Епізод, таким чином, не розкриває порушень санкційного режиму, однак дозволяє трохи пролити світло на те, як влада Росії робить спроби приховати деталі своєї роботи від небажаних читачів і знизити ризик введення нових санкцій (стосовно конкретних компаній, наприклад).

Закупівлі проводив Центр інжинірингу та управління будівництвом єдиної енергетичної системи (структура найбільшого в Росії власника електромереж "ФСК ЄЕС"). Перша закупівля вартістю 10,9 мільярда стосувалася постачання електричного кабелю в порт Новоросійська (Краснодарський край), друга розміром 5,8 мільярда — прокладання цього кабелю.

Новини за темою

Жодна із закупівель не містить згадок у документах Криму. Згідно з технічним завданням конкурсу на будівельні роботи, кабель довжиною 14,3 км необхідно прокласти через протоку без назви між деяким західним півостровом і східним. До яких материків або континентів належать ці півострови, не зазначено. Однак на зв'язок цих закупівель з Кримом вказують назви двох населених пунктів, які зустрічаються в техзавданні. Кабель повинен бути прокладений від населеного пункту Ілліч до населеного пункту Глазівка, йдеться в документі. Судячи з карти, селище Ілліч знаходиться на східному узбережжі Керченської протоки, в Краснодарському краї Росії, а селище Глазівка — на західному узбережжі, у Криму.

Голландське обладнання на Кримському мосту

Якщо прокладення енергомосту до Криму не отримало розголосу в контексті санкцій проти Росії, то будівництво автомобільно-залізничного мосту в Керченській протоці привернуло до себе велику увагу. Восени 2017 року голландська газета De Gelderlander повідомила, що компанія Вijlard Hydrauliek (Нідерланди) всупереч санкціям виготовила гідроциліндр для молота, з допомогою якого на дні протоки забивають палі для опор мосту, а інша голландська фірма — Dematec Equipment — зібрала це обладнання. Гідромолот з 2016 року перебував у Тамані, після чого використовувався при будівництві Кримського моста, пише видання.

Обидві компанії заперечували порушення санкційного режиму. Директор Dematec Equipment Ван ден Гойвел, зокрема, заявляв, що будівництво відбувалося на території Росії, а не Криму. Хоча, за даними голландського видання, навесні 2016 року Гойвел особисто перебував у Криму, де спостерігав за монтажем гідромолота.

Японські автомобілі, швейцарські концентрати і німецькі томографи

Існує чимало інших прикладів того, як до Криму потрапляє іноземна продукція, незважаючи на санкції. Наприклад, наприкінці 2014 року УФСБ по Криму і Севастополю і прокуратура Республіки Крим закупили в Нижньому Новгороді броньовані автомобілі, створені на базі японського автомобіля Toyota Land Cruiser 200, що випливає з бази даних Вищого арбітражного суду. Автомобілі потрапили до Росії зі Швеції, йдеться в документі. Де вони були до цього, не повідомляється (вони могли бути вироблені як в Японії, так і в Європі). Втім, Японія прямо не забороняла своїм компаніям співпрацювати з Росією і Кримом, однак деякі свої санкції вона все ж вводила щодо осіб, що мають відношення до Криму і Донбасу.

Деякі виробники вина в Криму закуповують сировину в Швейцарії, яка повністю приєдналася до санкцій Євросоюзу (бізнесу Швейцарії також заборонено співпрацювати з кримськими підприємствами). Так, наприклад, Кримський винно-коньячний завод "Бахчисарай", згідно з даними офіційного сайту системи федеральних арбітражних судів РФ, у 2015 році уклав контракт вартістю 3 мільйони доларів зі швейцарською компанією Origin Global Distribution Inc на поставку у період 2015—2020 років виноматеріалу і концентрованого виноградного соку.

Новини за темою

Кримська фірма "Інвест-алко" (займається вирощуванням винограду і виробництвом виноробної продукції) в кінці 2016 року закупила машину для посадки винограду Wagner IPS-Drive, яка випускається компанією Wagner (Німеччина). На машині, крім того, встановлено радіомодем Satelline Easy, який виробляє компанія Satel (Фінляндія). Техніка закуповувалася не напряму у виробників, а у посередника в Болгарії, мабуть, щоб обійти санкції.

Петербурзька фірма "Келеанз медікал" у 2017 році займалася оснащенням Ялтинської міської лікарні №1 медичним обладнанням, йдеться на її сайті. Як випливає з даних арбітражного суду, обладнання на суму 2,8 млн євро було закуплено у російської компанії "Сіменс охорона здоров'я", що є офіційним постачальником продукції Siemens до Росії. Обладнання завозили до Росії з Німеччини, а потім - до Ялти.

Якщо запастися часом і терпінням, у базі даних Вищого арбітражного суду можна знайти ще безліч аналогічних прикладів. Поведінка російських держструктур і кримського бізнесу в питаннях закупівлі іноземного обладнання демонструє, з одного боку, провал оголошеної Кремлем політики імпортозаміщення та відсутність російських аналогів, а, з іншого, здатність обходити санкції Заходу.

Олександр Алікін

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів