Як псевдонауковці продовжують профанувати українську науку

Як псевдонауковці продовжують профанувати українську науку
Відкриті джерела

Іван Примаченко

Співзасновник Prometheus

Оригінал на сторінці Івана Примаченко в Facebook

Колапс української освіти розгортається перед нами наче у сповільненій зйомці. Пам'ятаєте скандал довкола завкафедри психіатрії Львівського медичного університету Білобривки, який у тезах доповіді на міжнародній конференції поширював карикатурну псевдонауку і печерний сексизм? Так-от, етична комісія університету проаналізувала доповідь проХфесора і визнала його невинним! На запитання журналіста Tvoemisto, чому комісія прийняла таке рішення, ректор ЛНМУ Борис Зіменковський відповів ґрунтовно: "Бо це етична комісія".

Виходить, своїм рішенням етична комісія університету підтримує тезу проХфесора "відкривати, проникати кудись - це суто чоловіча справа. Адже на проникненні кудись, у щось крутиться все чоловіче життя". Університет не бачить нічого неетичного в твердженні "...задача, основне покликання жінки - це відтворення, тобто репродукція..." А ректор одного з провідних вишів країни прикидається дурником і робить вигляд, що вважає науковим твердження свого завкафу "Чоловік прощає і забуває, жінка прощає, але не забуває. Ця якість ріднить жінок з кішками".

Чому ректор Зіменковський знищує власну репутацію і репутацію університету посеред вступної кампанії, захищаючи жалюгідного псевдонауковця і сексиста? Справа не в конкретній людині і не в конкретному виші - справа в святому принципі української академічної кругової поруки. Мова не про конкретний ЛНМУ, а про систему в багатьох українських вишах.

Новини за темою

Поки доцент умовного університету в Україні зачитує лекції з роздрукованої статті у "Вікіпедії", завкафедри пише псевдонаукові роботи, декан допомагає студентам "вирішувати питання" в обмін на "подяки", а ректор допомагає місцевому бізнесу освоювати університетську землю. І щоб ця профанаційна система працювала і далі, важливо, щоб всі робили вигляд, що не знають, чим займаються їхні колеги. Бо якщо завкаф звільнить доцента за "Вікіпедія-лекції", то декан мусить звільнити його за псевдонауку, а ректор мусить здати декана правоохоронним органам - але так само щодо ректора тоді мусить вчинити Вчена рада університету, що складається з деканів. Це як картковий будиночок: виймеш найнижчу карту - і посиплеться вся будівля.

Що робити, якщо ми не хочемо, щоб знахабнілі псевдонауковці, що один одного оголосили "докторами" і "професорами", і далі продовжували займатися профанацією за наші з вами податки? Що робити, якщо вас, як і мене, обурює, що провідні посади займають імітатори, а не справжні освітяни та науковці? По-перше, робити "доХторів" відомими на всю країну - вони цього дуже не люблять, бо на повному серйозі повірили, що вони не профанатори, а академічна еліта. По-друге, при відвертому потуранні освітніх очільників псевдонауковцям, варто почати думати про створення потужного широкого руху за боротьбу з псевдонаукою в Україні та на підтримку справжньої науки. Інакше наслідки для нашої держави за 5-10 років можуть стати катастрофічними.

Іван Примаченко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...