Як працюють закони рентної економіки

Як працюють закони рентної економіки
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Айзек Азімов свого часу сформулював три закони робототехніки. У корупційної, рентної моделі економіки теж є свої закони, тільки не робото-, а "работехніки". Ми вже публікували статті на тему інституційних пасток, до сіток яких потрапила Україна, і більш детально розглянули "пастку Ейхенгріна" в контексті уповільнення темпів зростання економіки і "середніх доходів" населення, що вже і відбувається, судячи за свіжими даними Держстату. У цій статті ми розглянемо смислову антиутопію, яку підтримують в Україні політичні еліти, пов'язані міцним "лінком" із системою великого бізнесу.

Політичні інвестиції мають приносити фінансові дивіденди у вигляді корупційної ренти провладних "еліт" – перший закон рентної корупційної економіки. Населення має сприймати політичні інвестиції як власне демократичне волевиявлення і вітати виплату корупційної ренти як інструмент державного розвитку – про це йдеться в другому законі. І третій: усі закони, правила і судові рішення не можуть суперечити першому і другому законам.

Новини за темою

На хвилину відвернемося від складних логічних конструкцій. Перейдемо на мікрорівень як на найбільш ілюстративний. Коли їдеш центром Італії, через Апеннінські гори, можеш на власні очі побачити, як функціонує формат багатої держави та умовно бідного населення: естакади, підземні тунелі протяжністю в багато кілометрів і доволі скромний автопарк, що рухається, зауважте, платними автобанами. В Україні один єдиний бескидський тунель будували кілька президентів, а "вбитими", але зате безкоштовними дорогами рухається "автопарк" не в приклад італійському. Питання "ціни держави" є ключовим для нас. Українці не хочуть платити податки, тому що всі вони будуть тут же вкрадені через систему розподілу бюджетних витрат. Ніхто не хоче скинутись на нову яхту для прокурора або черговий джип, зареєстрований на "кумасю" рожевощокого генерала. Але всі хочуть отримати від держави якісний пакет послуг у вигляді доріг, освіти, медицини, соціальної політики. А для цього потрібні податки, які одразу ж вкрадуть. Коло замкнулося, точніше "замкнуло" ланцюг рентної корупційної економіки.

Головне джерело функціонування будь-якої держави – податки. З 1996 по 2008 рік Україна жила в умовах негласного суспільного договору, консенсусу між олігархією, що зароджується, і населенням. Перші стали головними вигодонабувачами процесу приватизації та сконцентрували у своїх руках основні економічні активи, створені за часів УРСР. Населення ж задовольнялося "сочевичною юшкою" у вигляді низьких тарифів, пом'якшених вимог щодо виходу на пенсію, високих тіньових доходів. На ці швидкопсувні "бонуси" суспільство і проміняло своє право старшинства. Цей пакт про ненапад було порушено в 2008-му, коли глобальна криза прискорила розпад неефективної економічної системи, побудованої на видавлюванні з неї регулярних корупційних рент.

Нині політичні еліти вже не хочуть компенсувати суспільству соціальні дефіцити, що утворилися, у вигляді низьких пенсій, зарплат і високих тарифів. Приблизно 42% ВВП розподіляється через фонд заробітної плати, і цей своєрідний коефіцієнт експлуатації в Україні - один з найбільш токсичних у світі. У розвинутих країнах він у півтора рази, а то й удвічі вищий.

Новий порядок денний у вигляді чергового суспільного договору буде спиратися на лібертаріанську модель, яка в реальності означає остаточну десоціалізацію і деіндустріалізацію держави. "Кожен сам за себе, і Бог проти всіх". Але це лише димова завіса, ідеологічний камуфляж. Насправді завдання провладних еліт зберегти абсолютну величину корупційної ренти, яка вилучається з економіки, а з урахуванням її зібгання до розміру шагреневої шкіри зробити це можна лише за допомогою збільшення норми рентних зборів: якщо раніше з величиною ВВП у 180 млрд дол. знімали 10%, то нині для отримання тієї самої суми потрібно вилучати всі 15%. Ніхто не хоче зісковзувати в м'ясорубку, де суспільство перемелюється на електоральний фарш: ні самі "еліти", ні їхня обслуга у вигляді 5% населення, куди ці 15% корупційних рент частково "просочуються".

Саме тому найближчим часом ключове завдання влади не допустити падіння розміру одержуваних корупційних рент. Це перший закон рентної корупційної економіки. Але як це забезпечити в умовах каталізації соціальних процесів?

Сформувати новий провладний консенсус допоможе другий закон. Суспільство потрібно переконати в тому, що для розвитку економіки слід знижувати податки, скасовувати старі й вводити нові, більш "м'які". На першому етапі це призведе до тимчасових труднощів, і доведеться затягнути пояси, але зате в результаті економіка отримає потужний імпульс до розвитку, і років через п'ять, а краще десять, все налагодиться. А поки все не владнається, найбільш буйні голови можуть відпочити на будівництвах Польщі та Чехії. Можете не сумніватися, саме такий порядок денний і буде запропоновано вже в серпні-вересні.

А може, нам і справді треба знижувати податки?

112.ua

Нинішня структура доходів бюджету є такою: податкові й митні платежі приносять до бюджету приблизно однакові суми – 399 і 369 млрд грн відповідно (за підсумками 2018 року). Третє і четверте місця ділять єдиний соціальний внесок (надходить до Пенсійного фонду) та місцеві бюджети – до 230 млрд грн кожен.

112.ua

Щодо ВВП податкові надходження до центрального бюджету становлять лише 11%. Стільки ж дають і митні відрахування.  

112.ua

Якщо розподілити податки та інші збори між донорами, які їх формують, вийде і зовсім цікава картина. Населення у вигляді прибуткового податку, ЄСВ (платять роботодавці, але нараховують на фонд оплати праці) податку на нерухомість, формує 41% від загальних зборів, що перевищують 1,2 трлн грн на рік.

На другому місці – кінцевий споживач, завдяки якому формуються такі непрямі податки, як ПДВ і акциз, включені до вартості внутрішніх та імпортних товарів, причому саме імпорт (мито, акцизи, ПДВ) є бюджетоутворювальним фінансовим потоком. Він дуже опосередковано пов'язаний зі станом реальної економіки. Достатньо сказати, що завдяки трудовим трансфертам з-за кордону формується значний внутрішній платоспроможний попит, який через сектор торгівлі конвертується у зростання ВВП і наповнює бюджет навіть на тлі заводів, роботу яких було припинено. Кінцевий споживач – це значною мірою теж населення.

Бізнес (податок на прибуток, єдиний податок, екологічний податок, рента за видобуток природних ресурсів, туристичний збір) формує лише 14% бюджетних надходжень.

112.ua

Зокрема, вся добувна промисловість в 2018 році принесла до бюджету у вигляді податкових зборів до центрального бюджету за класифікацією видів економічної діяльності (ДК 009:2010) всього 82 млрд грн. А будівництво, яке зазнає історичного мікробуму та яке назвали чи не драйвером економічного зростання країни, тільки 13 млрд грн. Трохи більше – сільське господарство, ще один драйвер розвитку – 23 млрд грн.

Загальна капіталізація фіскального потоку не вражає: у доларовому еквіваленті отримуємо 14 млрд дол. надходжень до центрального бюджету, 8,5 млрд дол. – до місцевих бюджетів і 13 млрд дол. від митниці.

112.ua

Ось хто дійсно потребує ослаблення податкової зашморгу, так це населення, тобто кінцевий споживач. Домогосподарствам потрібно дозволити знижувати податки, які сплачуються, завдяки інвестиціям у свій розвиток. Крім того, треба звільнити від податків сім'ї, які отримують мінімальні доходи. ПДВ на соціальні товари і послуги слід знизити до 0-5-10%. Ось тільки адвокатів в населення ні в минулому парламенті, ні в майбутньому як не було, так і немає. І слуги народу, якщо і є, то "народу" з декількох сімей, прізвища яких написані на шпаргалці в шкарпетці вищих посадових осіб країни. Адже третього закону корупційної рентної економіки ніхто поки не скасовував.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>