banner banner banner banner

Як починається і процвітає корупція в Україні

Як починається і процвітає корупція в Україні
З відкритих джерел

Ілля Кенігштейн

Бізнесмен

Оригінал на сторінці Іллі Кенінгштейна у Facebook

Підвозив племінницю та її хлопця додому. Обом по 18-20 років, обидва тільки починають свій життєвий шлях. Проходять стажування в McDonald’s і розраховують незабаром почати там повноцінно працювати.

Нижче - дві короткі історії, які я від них почув. Дві буденні та звичні для нашого реального життя історії. У вас таких історій - сотні. Якщо не тисячі.

Племінниця в медичному коледжі під час складання нормативів отримала від фізрука записку із сумою, яку їй потрібно "внести в якийсь громадський фонд" для того, щоб той їй зарахував норматив. Інакше, сказав їй фізрук, її чекає тривалий багаторазовий процес складання нормативів "по-чесному".

Новини за темою

Її хлопець відчув те саме у військкоматі. Головний хірург відмовлявся писати йому діагноз, який насправді підтвердили кілька лікарів. Замість цього він дав хлопцеві свій номер телефону, щоб той набрав його ввечері. І коли той зателефонував, то почув різні натяки, типу: "Хочеш, щоб цей діагноз був у документах?"

Обидва - і моя племінниця, і її хлопець - відмовилися платити. Але свої висновки з приводу того, що відбувається, зробили. По суті, це були їхні перші усвідомлені висновки щодо правил та патернів поведінки суспільства, в яке вони вступають.

Наші діти із самого дитинства стикаються з корупцією - ось таким чином, на найбуденнішому рівні. Керівники садків вимагають хабарі за те, щоб взяти до дитсадка. Учителі шкіл вимагають за складання нормативів і гарні оцінки. Викладачі вишів - за вступ. Лікарі вимагають відкати за офіційні діагнози і медикаменти. Чиновники - хабарі за дозвільні довідки. Податківці - за липові намальовані податки. Митники - за те, щоб закрити очі на товар. Судді - за "правильні" вирішення. Скрізь, куди не плюнь, усі отримують, беруть, беруть на кишеню. Хабарництво, відкати і вимагання оточують нас із дитинства.

Кожен прокурор, суддя, митник або районний депутат, кожний бюрократ, який стає начальником паспортного столу, ЖЕКу або відомчого департаменту, який має повноваження контролю та розподілу, приходячи на місце, насамперед сідає на потік. Кожен директор державного дитячого садка, державної школи або державного ВНЗ розраховує, сидячи в своєму кріслі, отримувати хабарі й підношення. Саме на цій формі доходу він будує своє життя і кар'єру. І так, за рідкісним винятком, відбувається скрізь і триває без кінця. А потім ці патерни копіюють діти.

Яка різниця, який рейтинг у президента. Який сенс у підрахунку симпатій між учорашнім і сьогоднішнім лідерами держави, якщо жоден з них жодного разу не зробив нічого для того, щоб хоча б почати викорінювати корупцію. Скільки ми вже боремося з корупцією? Скільки спроб було зроблено? Скільки ще поколінь повинні змінити одне одного, щоб звичайні люди зрозуміли, що корупція нічим не відрізняється від крадіжки, а злодійство є аморальним за своєю суттю?

Ілля Кенінгштейн

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>