Як пенсійний накопичувальний рівень позначиться на власному гаманці українця

Як пенсійний накопичувальний рівень позначиться на власному гаманці українця
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Отже, з початку 2019 року в Україні має запрацювати другий рівень пенсійної системи – накопичувальний. Слід зауважити, що в більшості розвинених країн пенсійне забезпечення побудовано на основі комбінації двох систем: державної (розподільчої) і недержавної (накопичувальної). Накопичувальний рівень пенсійної системи функціонує сьогодні в 24 країнах світу, і серед них Польща, Болгарія, Хорватія, Угорщина, Латвія, Естонія, Казахстан та інші (в 17 країнах діє централізоване акумулювання пенсійних коштів, у 7 – децентралізоване). При цьому в 3-х з 24 зазначених країн існує централізоване управління активами накопичувального рівня, а в 21 країні - децентралізоване (недержавне).

Новини за темою

Що ж, без перебільшення можна стверджувати, що пенсійна реформа в нашій країні є найважливішою складовою соціально-економічних реформ, включаючи реформи охорони здоров'я і соціального страхування. І першочерговими завданнями в наступному 2019 році на шляху до впровадження накопичувального рівня пенсійної системи в Україні є визначення, по-перше, способів акумулювання та інвестування пенсійних коштів - централізоване (державне) та нецентралізоване (недержавне); по-друге, платника пенсійних внесків - роботодавець або працівник; по-третє, вік громадян-учасників пенсійного забезпечення. Принципове значення також буде мати ключове питання, як будуть використовуватися кошти недержавної накопичувальної пенсійної системи в процесі інвестування, на які цілі?

Проте в даний час, на жаль, ще не створено у нас достатньо розвинених організаційних, економічних, правових умов і форм для ефективного функціонування пенсійного забезпечення, особливо часто негативні факти проявляються в управлінні активами недержавних пенсійних фондів. І все ж зберігається надія, що результатом цих перетворень має стати отримання українцями загального розміру пенсійних виплат на рівні 50%-60% середньої заробітної плати (замість нинішніх 30%). І тоді це буде відповідати світовим стандартам соціального забезпечення.

Причому близько половини цих виплат становитимуть кошти, що накопичуються у недержавних пенсійних фондах, відповідно, роль НПФів в Україні з кожним роком буде зростати. А головне, що накопичувати кошти на майбутню пенсію рано чи пізно доведеться всім роботодавцям і працівникам. Тому введення з наступного року накопичувального рівня має здійснюватись тільки за певних умов. Серед них економічне зростання, збалансованість бюджету Пенсійного фонду, облік демографії (кількість і вікова структура населення, міграційні процеси), інституційний розвиток українського фінансового ринку, національні особливості держрегулювання (інституційна структура та функціональна організація державних регуляторів) і багато іншого.

Новини за темою

Використовуючи міжнародний досвід, слід брати до уваги політичну готовність держави до запровадження кардинальних перетворень у пенсійній системі України, а також технічну можливість щодо застосування позитивних практик наших західних партнерів. У зв'язку з цим вже з 1 січня 2019 року необхідна наявність у нас матеріально-технічних, фінансових, людських, часових ресурсів для пристосування міжнародних систем, методів та механізмів до українських реалій. При цьому надзвичайно важливими і тривожними залишаються демографічні тенденції в багатьох країнах світу. Не виняток і наша країна.

Населення України досить швидко старіє і потрібно вже зараз думати, як забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи на тривалий період. Тільки наведу такі цифри Інституту демографії та соціальних досліджень. За їх даними, у нас в країні питома вага осіб пенсійного віку в загальній чисельності населення, наприклад, у 2009 році становила 26%, а в 2050 році складе 38%. Для національної пенсійної системи це означає, що на 10 осіб працездатного віку припадало 4 особи пенсійного віку, а до 2050 року на 10 осіб працездатного віку припадатиме 8 пенсіонерів! Звичайно, ситуація м'яко кажучи невтішна. Приймати рішення з цього питання в даний час не просто, але якщо цю проблему не вирішувати, то пізніше буде набагато складніше.

Ось чому, не відкладаючи на потім, запровадження другого рівня пенсійної системи намічено на січень 2019 року. Ну, і відповідно з зарплат працюючих українців і їх роботодавців будуть збиратися окремо кошти в накопичувальний фонд. Як правило, тарифи внесків до другого рівня в країнах, де є і I-й і II-й рівні, коливаються від 6% до 8% заробітної плати, оскільки внески меншого розміру не забезпечать довгострокових виплат достатнього розміру, а внески більшого розміру створять занадто велике навантаження на перший солідарний рівень. Пенсійні схеми II-го рівня є схемами з визначеними внесками. Це означає, що виплати будуть базуватися на сукупній сумі внесків плюс сукупний інвестиційний дохід і мінус всі адміністративні витрати.

Новини за темою

Як визначили наші законодавці, у ІІ-му рівні будуть три основних постачальники послуг - адміністратор, компанія з управління активами та банк-зберігач. Вартість їх послуг належить відшкодовувати самим учасникам. Протягом перших двох років функціонування другого рівня функцію адміністрування для всіх учасників даної пенсійної системи буде виконувати Пенсійний фонд України. Потім ПФУ також продовжить надавати послуги з адміністрування учасникам, якщо вони не оберуть недержавний пенсійний фонд для інвестування своїх внесків. В цьому випадку функцію ведення персоніфікованого обліку буде здійснювати адміністратор НПФ.

І, безумовно, принципове значення має питання, як будуть використовуватися кошти недержавної накопичувальної пенсійної системи в процесі інвестування, на які цілі. Зараз розміщення пенсійних резервів в існуючі державні цінні папери, наприклад, ОВДП підтримує суперечливу економічну ситуацію. Боргові держзобов'язання являють собою податок з майбутніх поколінь, а більш високі податки у майбутньому побічно зменшують реальні доходи самих пенсіонерів. Щоб повернути борг пенсійним фондам в майбутньому, буде потрібне більш високе податкове навантаження на товари і послуги, більш високі ціни і тарифи.

Досить спірними напрямками вкладень пенсійних резервів з накопичувальної пенсійної системи є:

- фінансування поточного дефіциту держбюджету;

- обслуговування раніше взятого боргу, підтримка погашення раніше розміщених позик;

- фінансування соціальних, оборонних та інших програм;

- згладжування коливань при надходженні податкових платежів до бюджету.

А також такі напрямки інвестування, як:

- забезпечення гарантії за державними борговими зобов'язаннями перед фінансовими інститутами ліквідними вторинними резервними активами;

- підтримка конкуренції на фінансових ринках, запобігання відпливу фінансових ресурсів з країни.

У зв'язку з цим та з метою забезпечення умов ефективного пенсійного реформування ще не раз Кабміну і Верховній Раді доведеться вносити істотні зміни в організаційно-економічний механізм недержавного пенсійного забезпечення. Це відноситься і до функціональних змін в інвестиційному процесі накопичувального рівня, і до правового забезпечення його дій, і до інституційних змін фінансових установ, а також до розвитку спеціалізованих фінансово-інвестиційних форм при активній державній участі. Головне – не стояти на місці і не сидіти, склавши руки.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів