Як НБУ заразив інфляцією економіку і чому йому заборонили це робити найближчим часом

Як НБУ заразив інфляцією економіку і чому йому заборонили це робити найближчим часом
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Рада Національного банку затвердила Стратегію монетарної політики НБУ. Як свідчить глосарій, цей документ визначає цілі, принципи та інструменти монетарної політики регулятора і напрями їхньої еволюції. До речі, еволюція – гарний термін, і нам не треба, як Чарльзу Дарвіну, подорожувати на королівському "Біглі", щоб зрозуміти просту істину: інфляція і девальвація з’явилися від "мавп" з Інститутської, хоч є ще невелика секта "свідків непорочності" регулятора, які свято вірять у те, що знецінення національних грошей сталося внаслідок втручання згори.

Окремим абзацом у повідомленні для преси згадують необхідність узгодження тарифного "нетримання" уряду з цілями і завданнями цінової стабільності. А то маємо, як у відомій казці про лебедя, рака і щуку, коли "лебідь" в особі регулятора намагається реалізовувати політику інфляційного таргетування, тобто досягнення базової мети щодо інфляції в розмірі 5% на рік (+- 2%), а "щука" в особі уряду та профільних цінових регуляторів проводить відкрито проінфляційну політику, постійно підвищуючи базові тарифи (на електроенергію, воду, тепло, природний газ, залізничні перевезення), для чого вигадують різноманітні цінові "іонні двигуни" у вигляді "Роттердама +", "RAB-тарифів", прив'язки ціни на газ українського видобутку до імпортного паритету (газовий хаб у Німеччині). "Рак" своєю чергою в образі Антимонопольного комітету сидить на горі та навіть не свистить, поки вітчизняні монополії поглинають все нові й нові сегменти ринку. Крім того, підвищення мінімальної зарплати також має в собі суттєвий інфляційний компонент, але тут є хоча б якесь соціальне виправдання. Природно, за цих умов кожен "орган" державної влади намагається грати роль сумлінного "пришивача" ґудзиків і на будь-яку критику щодо порушення базових макроекономічних маяків відповідає: "особисто я пришивав ґудзики, запитання будуть? Ні! пришито намертво". Майже як у Райкіна: "Уявляєте? Їх – сто, а я – один. І всі стоять, як гудзики: намертво. І я сказав: Привіт, хлопці! Ви добре влаштувалися!"

Новини за темою

Але "найсмачніше" пролунало в кінці інформаційного повідомлення. Взаємодіятимуть НБУ та уряд на платформі незалежності першого від другого. Отже, жодної "змички" у вигляді додаткових повноважень ради з фінансової стабільності в Україні не буде. Крім того, Нацбанку наказано відмовитися від прямих і непрямих методів фіскальної підтримки бюджетного процесу. І нарешті, регулятор отримав рекомендації щодо того, що йому не варто придбавати державні цінні папери (ОВДП), а натомість встановити верхню планку для свого портфеля боргових зобов'язань Мінфіну.

Останніми роками Нацбанк був якимсь страхувальним тросом для уряду. Мінфін грав роль щедрого сіяча, "угноюючи" державні банки і підприємства "капіталізацією" у вигляді внеску до їхнього статутного капіталу ОВДП, а НБУ у поті чола видавав із себе старанного "женця", монетизуючи ці облігації, тобто просто викуповуючи їх у свій портфель (більше ніхто на ринку не посягав на це "добро", враховуючи специфічність паперів – тривалий строк обігу та убогу процентну ставку). Для нерезидентів і своїх "різів" було запропоновано зовсім інші облігації: з процентною ставкою від 17% і строком обігу в три і шість місяців. Але їх НБУ чомусь не купував.

З минулим урядом стан справ був набагато кращим. Вищі керівники країни (Чіп і Дейл того часу) завжди могли домовитися з Гайкою й отримати сотні мільярдів гривень в обмін на "електронний спам" у вигляді бездокументарних ОВДП. До чого це призвело? Достатньо згадати рівень інфляції та глибину девальвації тих років. Наразі ситуація дещо змінилася. На вибори треба йти, як фалангісти йшли на Мадрид чотирма колонами, маючи "п'яту" про запас. Отже, якнайдоречніше необхідна легенда про те, як посварилися "Іван Іванович з Іваном Никифоровичем", які є на сьогодні вищими представниками державної влади. Саме тому, Нацбанку наказано стати незалежним, і відтепер на всі прохання уряду "добавити ще ярду" відповідь буде, як у відомому фільмі, коли квапливий герой під час швидкоплинного побачення зі своєю пасією в купе весь час повторював: "сама, сама…".

Новини за темою

Нобелівський лауреат Джозеф Стігліц у своїй роботі "Ціна нерівності" вказав на ознаки системи, що породжує нерівність для його учасників: справжню інформацію знає обмежена кількість осіб; більшість учасників не може застрахувати свої ризики; наявність екстерналій. Під останніми вчений вбачав наслідки фінансових рішень, які ухвалює невелика група осіб, але наслідки яких і побічні ефекти, породжені цими рішеннями, впливають на більшість інших учасників, багато з яких навіть і не здогадуються про те, що відбувається насправді.

В Україні такими екстерналіями стали "алхімічні" досліди, проведені Мінфіном спільно з НБУ над субстанцією державних фінансів. Намагаючись створити "філософський камінь" у бюджетній сфері, що дарує вічне "політичне життя", наші послідовники Ніколя Фламеля так і не зуміли добути золото з ртуті, зате отруїли парами останньої всі живі клітини економічного організму. А також змінили основні параметри нашого буденного життя, не повідомивши "піддослідним" про майбутній експеримент.

Витоки слід шукати в славнозвісній постанові Кабміну від 4 серпня 2014-го під номером 302. В експертних колах цей документ небезпідставно назвали "похоронкою" гривні та "чорним вісником" галопованої інфляції в 2014-2015 роках. Відповідно до цієї постанови було вирішено збільшити статутний капітал компанії "Нафтогаз України" на 63 млрд грн шляхом випуску ОВДП на зазначену суму строком на 10 років під 14,3% річних. Державні облігації планували продати і за рахунок отриманих коштів зарезервувати 3,1 млрд дол. на рахунках компанії. Звичайно, у серпні 2014 року знайти охочих купувати державні облігації було практично неможливо, тому майже весь випуск цінних паперів викупив НБУ.

Але якби справа обмежилася тільки однією цією транзакцією, наслідки були б не такими катастрофічними. Однак спробувавши лише один раз, чиновники стали відчувати справжню фінансову ломку, і довелося повторювати ще і ще.

За такою самою схемою було розпочато фінансування державних банків, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та багатьох інших "корисних" проектів.

До чого це призвело, побачимо на графіку.

112.ua

Як бачимо, починаючи з 2013 року, чисті вимоги НБУ до органів державного управління було збільшено зі 145 млрд грн у грудні 2013-го до 340 млрд грн у 2016-му. Причому основна сума збільшення портфеля НБУ припала на 2014-2015 роки.

Якщо, починаючи з 2016 року, динаміка приросту вимог НБУ до органів державного управління коливалася в діапазоні 340-360 млрд грн, то приблизно в цей самий період спостерігається хвилеподібне зростання вимог до держави з боку банків. Якщо в грудні 2013-го вони становили 95 млрд грн, а протягом 2015-го практично не змінювалися (100 млрд грн у грудні 2015 р.), то вже в серпні 2016-го новий фінансовий "торнадо" було практично повністю сформовано: суму вимог банків до держави було збільшено до 177 млрд грн. Чому контрольну точку взяли саме станом на серпень 2016-го? Тому що в цьому періоді ще на спрацював фактор націоналізованого "ПриватБанку". Незважаючи на це, спостерігаємо різкий стрибок зобов'язань держави перед банками, майже на 77 млрд грн!

Ну, а коли фактор "Привату" увійшов до нашого життя, як мерседес у капот запорожця, сума зобов'язань держави перед банками зросла до 297 млрд грн, впритул наблизившись до аналогічного розміру портфеля НБУ… Багато це чи мало? Щодо бюджетних параметрів — майже 30% доходів державного бюджету України.

112.ua

Цю тенденцію особливо чітко видно на графіку: зростання зобов'язань банків до органів державного управління в 2016 році становило 169 млрд грн! Цифра настільки вражає, що в неї просто не хочеться вірити. Ось коли держава сповна відчула "переваги" банківської системи, в якій понад 50% становлять державні банки. Тут навіть можливості НБУ не треба на повну використовувати. І ці люди називали комерційні банки пилососами… Якщо б ця схема свого часу потрапила на очі Пабло Ескобара, то він би закинув свій "кокс" і став виключно "капіталізувати" державні підприємства і банки Колумбії…

112.ua

Станом на 1 червня 2018 року в активах державних банків враховують ОВДП на суму 320 млрд грн, тоді як банки з іноземним капіталом "вклалися" на 19 млрд, а з українським – на 17 млрд грн.

112.ua

Найбільше державних облігацій у фінансовому держсекторі має "ПриватБанк" (46%), за ним слідують "Ощадбанк" (29%), "Укрексімбанк" (19%) і "Украгазбанк" (6%). Чи може держава виконати свої зобов'язання перед банківським сектором на 320 млрд грн – питання з розряду риторичних. Нацбанк, наприклад, з його портфелем ОВДП уже "охолодили" репрофайлінгом…

Сотні мільярдів гривень, надрукованих за клацанням чиновника, – це мегатонни інфляційної води, яку вилили в реальний сектор економіки і в наше повсякденне життя. Ця "вода" перетворила скромний, але акуратний палісадник на багнюку. І одними рекомендаціями тут вже не обійдешся. Необхідний закон, що встановлює для НБУ і державних банків верхню планку купівлі боргових зобов'язань Мінфіну. А також законодавча норма щодо того, що будь-яку "докапіталізацію" державних банків і компаній можна здійснювати тільки в межах затверджених окремих статей витратної частини бюджету і виключно за допомогою "живих" грошей, а не ОВДП.

На початку 90-х років центральний банк здійснював цільові емісії відповідно до постанов парламенту: "під буряки", "під кукурудзу"… Тоді це призвело до гіперінфляції та розбалансування всього макрофінансового механізму. Наступні роки відносної незалежності НБУ допомогли і приборкати інфляцію, і стабілізувати курс гривні. Але в 2014-му вакханалія з друкарським верстатом розпочалася знову, і фінансова система на кілька років занурилася в "вальпургієву ніч". Наразі охолодження бюджетних апетитів уряду якнайдоречніше, і нехай воно відбувається за допомогою невидимої вузди, яку накинули політичні "партнери", зараз ця "узда" стане в нагоді й усій країні. І якщо нічого не зміниться на владному олімпі, то найближчим часом НБУ в стилі індастріал-металу не раз заспіває уряду відому пісню групи Rammstein "Ohne Dich". Без тебе… 

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів