banner banner banner banner

Як ісламізується Франція і чому ніхто нічого не може зробити

Як ісламізується Франція і чому ніхто нічого не може зробити
З відкритих джерел

Le Figaro

Французьке видання

Оригінал на сайті Le Figaro

Держава приймає все нові постанови, норми та рішення. Причому епідемія covid-19, яка і зараз активізує технократів, не згасає, незважаючи на меншу небезпеку. "У нас у Франції більше законів, ніж у всьому світі загалом", – нарікав ще Монтень. Маску змушують носити навіть школярів (хоча ризик зараження серед них вкрай низький) та вчителів. Турботлива держава непохитна: "Тато і мама не повинні їздити за дитиною до школи", – попереджає прем'єр.

Ще ніколи політика не падала так низько зі своїми ініціативами, які покликані забезпечити санітарний захист уподібненого дитині громадянина – нове право людини. Проте водночас держава є цілковито безсилою або навіть сліпою перед загрозою ескалації злочинності та насильства. Вона пасивно поступається під натиском політичного ісламу, який повсякчас намагається скористатися її слабиною.

Жертовна ідеологія

Згвалтування і вбивство 15-річної Селести редицивістом Франсуа В., скоєне у Нанті, прокуратура назвала "крахом суспільства". Насправді ця трагедія безпосередньо пов'язана з правосуддям, яке в силу жертовної ідеології втрачає інтерес до долі потерпілих і проявляє співчуття до злочинців, яких нібито довело до такого важке життя. У 2005 році вбивця отримав 18 років позбавлення волі за серію згвалтувань, але вийшов на свободу через 11 років. У вівторок міністр юстиції Ерік Дюпон-Моретті заявив, що правоохоронні органи не припустилися помилки, адже рецидивіст виконував запропоновані наглядові заходи (!?) – відвідував психолога раз на два місяці тощо. "Що ви хочете, щоб я вам сказав?" – заявив міністр, не приховуючи роздратування через те, що йому доводиться виправдовуватися. Нагадаємо, що перший крок, який він здійснив після призначення в липні, – відвідав в'язницю Фресн під радісні крики ув'язнених.

Новини за темою

Що стосується Дюпона-Моретті та його незграбних маневрів, ми знову бачимо спектакль про "добрі наміри", які чомусь завели не туди. Судячи з усього, колишній адвокат, котрий з головою поринув у боротьбу з популізмом, не усвідомлює того, що сам став найкращим союзником свого ворога, оскільки його конформізм (він, проте, вважає його проникливістю) веде до сліпоти. Він талановито грає на політичній сцені свою нову роль, яка віддаляє його від співчуття: він вважає його "образливим", коли мова йде про жертв. Він не згоден із поняттям "здичавіння", яке озвучив міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен, оскільки вважає, що воно породжує почуття "незахищеності". Це заперечення дійсності було притаманне лівим ще до того, як вони пішли на дно. Небажання визнати насильство у певному сенсі означає відмову від боротьби з ним.

Що б не думав з цього приводу міністр юстиції, зростання проявів насильства – це реальний факт. Якщо з 1994 по 2014 рік число вбивств знижувалося, то в 2019 році зросло на 8,5% (950): крива знову пішла вгору. Це літо вирізнялося зростанням кількості невмотивованих нападів, які здебільшого вчиняли хулігани з кварталів, де мешкають мігранти. На цій території, ізольованій від решти країни, ендогамія зміцнює кровну спорідненість і в деяких випадках загострює порушення поведінки та психіки у деяких хуліганів. Колишній міністр внутрішніх справ Бернар Казнєв нагадує про небажання "прогресистів" розкрити справжнє коріння незахищеності, звинувачуючи в "Парізьєн" у понеділок  соціальні мережі в тому, що вони "стали засобами вираження всіх проявів, а іноді – найбільш ницих інстинктів". Але це те ж саме, що звинувачувати градусник за високу температуру хворого.

Легкодухість

Хоча уряд запроваджує дедалі нові санітарні заборони, він продовжує закривати очі на виклики для безпеки та цивілізації, які створює ісламське контр-суспільство, яке з часом розширюється. "Сьогодні, куди не поглянути в громадському просторі, спостерігаються прояви ісламізації суспільства", – вважає Зінеб Ель-Разуві. Ця француженка, чия відвага робить її новою Маріанною, змушена жити під захистом з часів теракту, який вчинили ісламісти в "Шарлі Ебдо" в 2015 році. Її тривожні заклики мали б лунати з боку держави, але макронівська влада побоюється звинувачувати салафітів і "Братів-мусульман", які разом з ультралівими сприяють "коранічному" тоталітаризму. "Ризик тероризму з боку сунітів залишається головною загрозою для країни",  –зазначив у понеділок Дарманен. Тільки тероризм з боку шиїтів, наприклад, в особі ліванської "Хізбалли", є загрозою зіставних масштабів. Навіщо це приховувати?

З відкритих джерел

Політична легкодухість – це рана, яка продовжує ятритися ось уже понад 30 років. Найпростіший спосіб закрити будь- яке питання – це демонізувати тих, хто його піднімає. Коли викриття "популістів" набиває оскому, настає черга "ісламофобів". Так називають усіх тих, хто насмілюється висловити сумнів у тому, що іслам є "мирною і прийнятною для Республіки релігією", тобто у заспокійливому кредо інтелігенції та глави держави. Одного разу 12 журналістів "Шарлі Ебдо" назвали "ісламофобами", вони отримали кулю в голову від двох ісламістів, які волали "Аллах акбар" 7 січня 2015 року. У середу, з нагоди початку судового процесу над співучасниками злочинців, які скоїли теракти 7, 8 і 9 січня 2015 року, у "Шарлі" з'явилися результати опитування, яке провів французький центр громадської думки, що підтвердили відчуженість молодих мусульман (молодше 25 років) від Республіки: 74% з них ставлять свої релігійні переконання вище цінностей Республіки! Ця катастрофічна ситуація склалася внаслідок ісламізації, яку пустили на самоплив адепти "страусиної" політики – справжні зрадники Франції, а також лівацькі колабораціоністи "націсламізму". Їх слід віддати під суд.

Неосвічена еліта

"Правляча еліта є неосвіченою", – констатує філософ Марсель Гоше, який нещодавно вирішив разом з істориком П'єром Нора припинити випуск інтелектуального журналу "Деба", створеного 40 років тому. Ця інтелектуальна криза пояснюється крахом ідей. На чільне місце ставлять чорно-білий підхід. Одностайність ЗМІ зведено в ранг аргументу. Саме так цього тижня "Валер Актюєль" прикували до ганебного стовпа за художню статтю, яка представила депутатку Данієль Обоно у вигляді африканської рабині. Зрештою расистські та "антисіоністські" ультраліві отримали цілковиту підтримку щасливих ідіотів.

Іван Рьюфоль

Переклад ІноЗМІ.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>