Як американські авіаносці збираються протистояти російським комплексам С-400

Небезпеки для авіаносців існували від зародження морської авіації. Вони були особливо серйозні у часи холодної війни, коли у Радянського Союзу були цілі полки бомбардувальників Ту-22М3, а також підводні човни проекту 949 "Граніт" з потужними крилатими ракетами, головне завдання яких полягало в пошуку та знищенні американських авіаносців. ВМС знайшли способи протидії радянській загрозі тоді, й авіаносний флот зуміє пристосуватися до ведення бойових дій у майбутньому

Як американські авіаносці збираються протистояти російським комплексам С-400
Фото з відкритих джерел

Дейв Маджумдар

Журналіст

Небезпеки для авіаносців існували від зародження морської авіації. Вони були особливо серйозні у часи холодної війни, коли у Радянського Союзу були цілі полки бомбардувальників Ту-22М3, а також підводні човни проекту 949 "Граніт" з потужними крилатими ракетами, головне завдання яких полягало в пошуку та знищенні американських авіаносців. ВМС знайшли способи протидії радянській загрозі тоді, й авіаносний флот зуміє пристосуватися до ведення бойових дій у майбутньому

Оригінал на сайті The National Interest

Командування ВМС США абсолютно впевнене в тому, що американські авіаносці і їхні авіаційні крила зможуть вести бойові дії та літати в районах, які обороняються зброєю заборони доступу/блокування зони (A2/AD). Росія, Китай і меншим чином Іран розробляють системи багаторівневої протикорабельної та протиповітряної оборони, здатної перешкодити ВМС США наближатися до їхнього узбережжя.

На думку командування ВМС США, система A2/AD існує з перших днів історії воєн і битв, коли примітивна людина билася камінням та списами. Згодом методи заборони доступу/блокування зони вдосконалювались в зв'язку з розвитком техніки, а дальність і вражаюча міць зброї збільшувалися. На зміну камінню і списам прийшли луки та стріли, потім мушкети і гармати. Таким чином винахід протикорабельних крилатих і балістичних ракет великої дальності - це просто черговий технічний етап у розвитку A2/AD.

Новини за темою

"Це наступний акт, — заявив начальник штабу ВМС США адмірал Джон Річардсон, даючи 25 серпня у своєму кабінеті інтерв'ю The National Interest. — Ця A2/AD, що ж, вона безумовно є метою для деяких наших суперників. Але досягнення цієї мети — зовсім інша справа. Це буде набагато складніше".

Як відзначають багато воєначальників з ВМС США, включаючи Річардсона і директора управління авіаційного озброєння контр-адмірала (старшого ступеня) Девольфа Міллера, простори заборони доступу/блокування зони, які обороняються китайськими протикорабельними балістичними ракетами DF-21D і DF-26, а також російськими надзвуковими протикорабельними ракетами "Бастіон-П", не є нездоланними "залізними куполами". Та й грізні зенітно-ракетні комплекси, такі як російський С-400 і китайський HQ-9, не в стані повністю заборонити польоти літаків палубної авіації в зонах, які прикриваються.

Річардсон дав однозначну відповідь на запитання про те, чи впевнений він у здатності авіаносців і їх авіації вести бойові дії в межах зон A2/AD, які обороняються протикорабельними крилатими і балістичними ракетами, а також сучасними засобами ППО. "Так", — сказав він, але через необхідність зберігати військову таємницю не уточнив, як саме вони будуть це робити. "Це цілий комплекс можливостей, але мені здається, ми занадто багато говоримо відверто про те, що робимо. Я б уважніше ставився до розмов на такі теми, щоб не дати нашим супротивникам ніяких переваг".

Між тим Міллер, який дав інтерв'ю The National Interest 23 серпня, безпосередньо відповів на критику на адресу сучасної палубної авіації. Суть цієї критики зводиться до того, що після зняття з озброєння літака Grumman A-6 Intruder і літака-заправника КА-6 дальність дії морської авіації серйозно зменшилася. "Не думаю, що це так, — сказав Міллер. — Я вважаю, що дальність дії авіаносної ударної групи насправді збільшилася в порівнянні з тим, що було раніше. А якщо подивитися на точність ударів, які наносяться нами, і порівняти її з тим, з чого починав я — з А-6 А-7 — то точність палубної авіації теж суттєво зросла".

Новини за темою

Поліпшення льотно-технічних і бойових характеристик авіаційних підрозділів Міллер пояснює появою нової техніки, такої як вдосконалені прицільні системи контейнерного типу, зброя великої дальності, застосовувана поза досяжністю засобів ураження противника, і військово-морська система інтегрованого управління вогнем і завоювання панування в повітрі (NIFC-CA). Система NIFC-CA, перші версії якої вже приймаються на озброєння, дозволяє будь-якому компоненту ударної групи виступати як засіб виявлення або засіб ураження для іншого компонента цієї групи. Так, палубний літак радіоелектронної боротьби EA-18G Growler компанії Boeing може передавати дані цілевказівки на борт літака F/A-18E/F Super Hornet, який потім використовує свою бойову зброю і вражає зазначені цілі.

Авіаносець "Теодор Рузвельт" став першим кораблем, де була застосована первісна версія системи інтегрованого управління вогнем і завоювання панування в повітрі NIFC-CA, сказав Міллер. Скоро вона буде встановлена ще на одному авіаносці. Щоправда, Міллер відмовляється називати NIFC-CA системою. За його словами, це нова технологія, що дозволяє об'єднувати наявні засоби і можливості та надавати комплексну картину всім, кому це потрібно. Це означає, що з часом до NIFC-CA будуть підключатися додаткові бойові засоби та прилади, забезпечуючи ще більш всебічне уявлення про театр військових дій.

Хоча Міллера і Річардсона цілком задовольняє сьогоднішній стан палубної авіації, з появою у складі авіакрил єдиного ударного винищувача F-35C компанії Lockheed Martin і безпілотного літака-заправника MQ-25 Stingray ударна міць авіаносців істотно збільшиться. Міллер дуже високо оцінив F-35С, хоча моряки досить прохолодно відгукуються про можливості цього одномоторного винищувача-невидимки.

"F-35 — це якісний стрибок у перевазі в повітрі. Це малоуразливий надзвуковий літак, що має повороткість винищувача і неймовірний, революційний комплект датчиків, — заявив Міллер. — Це дає йому характеристики п'ятого покоління, і ми будемо використовувати його в поєднанні з літаком E-2D, що дозволить удосконалити бойове управління. Там також з'явиться постановник перешкод нового покоління NGJ, який буде використовуватися в поєднанні з засобами четвертого покоління".

Новини за темою

У результаті поєднання F-35C, E-2D, EA-18G, NGJ і F/A-18E/F має підвищити якісні характеристики авіаційних крил, зазначив Міллер. У порівнянні з сьогоднішнім авіакрилом авіаносне авіакрило зразка 2025 року буде мати більш досконалі засоби бойового управління, активного радіоелектронного придушення, зброю більшої дальності і нові ударні можливості, якими володіє F-35C. "Коли F-35C візьмуть на озброєння в авіакрилах, це буде, як мені здається, могутня зброя, — сказав Міллер. — У ній будуть поєднуватися засоби четвертого, п'ятого покоління і те, про що я тільки що розповів".

На початковому етапі у складі авіаційного крила палубної авіації буде одна ескадрилья F-35C плюс дві ескадрильї Super Hornet і один підрозділ F/A-18C Hornet. З часом застаріла ескадрилья F/A-18C може бути замінена третьою ескадрильєю машин Super Hornet. Відповідаючи на питання про те, чи не буде у складі авіакрил дві ескадрильї F-35C, Міллер заявив: "Можливо. Мені здається, тут має сказати своє слово бюджет. Але нам треба почати хоча б з одного".

За словами Міллера, у ВМС поки не вирішили остаточно, як F-35 буде інтегруватися у складі крила, щоб воно могло воювати як єдине ціле. Він вважає, що спільна робота різних компонентів авіакрила буде залежати від ситуації. Разом з тим, Міллер зазначив, що EA-18G і F-35C будуть надавати підтримку один одному в боротьбі з сучасними загрозами. "Нам ще належить визначити, як проводити процес інтеграції у складі авіакрила, — сказав Міллер. — Я впевнений у можливостях F-35".

Ще одним критичним елементом крила палубної авіації стане MQ-25 Stingray. Основну увагу в цьому проекті буде приділено планеру, проте сам по собі проект набагато ширший, зазначив Міллер. У його рамках на борту авіаносця буде створена ціла інфраструктура із забезпечення дій безпілотних літальних апаратів у морі, а також розроблено необхідні елементи бойового управління цими машинами. Це вкрай важливо для майбутніх дій безпілотної палубної авіації.

Основним завданням MQ-25 буде дозаправка в повітрі з метою збільшення дальності дії палубної авіації. У нього буде і другорядне завдання: ведення розвідки і спостереження. За словами Міллера, змінивши Super Hornet і виступаючи як заправник, MQ-25 підвищить ударну міць авіаносця за рахунок того, що дозволить шести літакам F/A-18E/F виконувати свої основні завдання. "Просто включивши MQ-25 до складу наших авіакрил, ми підвищимо ударну міць палубної авіації, — підкреслив Міллер. — Постійне ведення розвідки і спостереження підвищить живучість авіаносної ударної групи, тому що навколо неї з'являться допитливі очі, що дуже важливо при веденні військових дій у спірних водах".

Самі авіаносці теж розвиваються і вдосконалюються, пройшовши довгий шлях від першого атомного ударного авіаносця "Ентерпрайз" і "Німіца", який став першим з десяти кораблів класу CVN-68, які складають сьогодні основу авіаносного флоту. Скоро в бойовий склад флоту увійде авіаносець "Джеральд Форд" (CVN-78), який становить собою якісний стрибок в області технологій. Він буде володіти величезною потужністю з вироблення електроенергії, в ньому будуть застосовані нові технології зльоту і посадки літаків, і він буде мати великий потенціал для розвитку. Завдяки кораблям типу "Форд" авіаносний флот збереже свою значимість на багато років вперед.

Міллер розповів, що небезпеки для авіаносців існували з самого зародження морської авіації. Вони були особливо серйозні у часи холодної війни, коли у Радянського Союзу були цілі полки бомбардувальників Ту-22М3, а також підводні човни проекту 949 "Граніт" з потужними крилатими ракетами, головне завдання яких полягало в пошуку та знищенні американських авіаносців. ВМС знайшли способи протидії радянській загрозі тоді, й авіаносний флот зуміє пристосуватися до ведення бойових дій у майбутньому.

Новини за темою

"Якщо б це інтерв'ю відбулося 22 роки тому, загрози б все одно існували, — сказав Міллер. — Характер війни і концепція заборони доступу/блокування зони не змінилися, я хочу це підкреслити. Я не хочу применшувати, але ми вдосконалюємо засоби інформаційної війни, радіоелектронної боротьби, бойове спорядження, системи озброєнь, про які говорили раніше. Плюс до цього ми готуємо людей застосовувати наявні у нас сили і засоби. Наші авіаносні групи будуть створювати безпечні райони, ми будемо воювати в цих районах, й у нас будуть високоманеврові сили".

Річардсон також вважає, що авіаносці збережуть своє значення на все доступне для огляду майбутнє. Він зазначив, що "Ентерпрайз" вперше вийшов на бойову службу під час Карибської кризи 1962 року, але зберіг свою значущість і корисність на багато років в умовах мінливої міжнародної обстановки, пройшовши серію модернізацій. Навіть у день списання у грудні 2012 року "Ентерпрайз" як бойовий корабель був так само боєздатний, як і під час першого виходу в море. Те ж саме буде і з авіаносцями типу "Форд". "Такий наш прогноз, — сказав Річардсон. — Він, безсумнівно, зробить великий внесок".

Дейв Маджумдар

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів