"Я, Тоня": Ковзаючи по тонкому льоду скандалів

Чарівна Марго Роббі в ролі талановитої та сумно відомої фігуристки – нарешті на великих екранах. Фільму вже дістався один "Золотий глобус", тепер на черзі "Оскар" з трьома потенційними статуетками

"Я, Тоня": Ковзаючи по тонкому льоду скандалів
Кадр з фільму "Я, Тоня" З відкритих джерел

Блог про Кіно

Редакційний блог

Чарівна Марго Роббі в ролі талановитої та сумно відомої фігуристки – нарешті на великих екранах. Фільму вже дістався один "Золотий глобус", тепер на черзі "Оскар" з трьома потенційними статуетками

Дотепно подана, але, по суті, доволі сумна і жорстока історія ґрунтується на житті Тоні Хардінг – американської фігуристки і рекордсменки, переможниці Чемпіонату США 1991 року та учасниці Олімпіад 1992 і 1994 років. Згодом, однак, Тоню було позбавлено престижного титулу чемпіонки і вона отримала довічну заборону на участь у будь-яких змаганнях з фігурного катання.

Життя спортсменки завжди було нелегким. Деспотична мати влаштувала їй жахливе дитинство: лайки, приниження і побої були буденними речами в їхній оселі. Компенсувати постійний терор дівчинка намагалася звершеннями на льоду. Почавши займатися в чотири роки, вже у 12 вона виконала другий за складністю у фігурному катанні стрибок – потрійний лутц, а в 20 років заявила про себе відразу трьома рекордами.

Хардінг не тільки стала першою американкою, яка стрибнула на змаганнях найскладніший елемент – потрійний аксель, але й отримала звання першої людини, яка зуміла виконати комбінацію потрійного акселя з подвійним тулупом. Все це зробило дівчину однією з найперспективніших фігуристок світу початку 90-х років і готувало їй великі спортивні досягнення. Проте перешкодою на шляху до успіху та олімпійської медалі став складний характер спортсменки.

Марго Роббі у фільмі "Я, Тоня" і Тоня Хардінг на Олімпіаді 1994 року в Ліллехаммері З відкритих джерел

Нестримана, груба і честолюбна Тоня проявляла себе не тільки під час змагань, але й поза ними. Вона могла послати вболівальників куди подалі, виказати суддям своє невдоволення з приводу нібито занижених балів, зупинити виступ через начебто розбовтаний ковзан або розплакатися під час виконання програми на Олімпійських іграх.

Не менший галас викликало особисте життя Хардінг. Вона постійно то сходилася, то розходилася зі своїм чоловіком Джеффом Гіллоулі, відносини з яким також були сповнені сварок і бійок. Але піком всього став напад на Ненсі Керріган, суперницю Тоні на чемпіонату США в 1994 році, в результаті якого та отримала забій ноги (замість запланованого перелому) і була змушена відмовитися від участі в боротьбі за національну першість.

Як годом з'ясувалося, організаторами нападу стали чоловік та охоронець Хардінг, а сама вона зізналася, що була в курсі того, що відбувається. Завдяки дачі свідчень Тоні вдалося уникнути в'язниці, але не наслідків. Справа набула дуже широкого розголосу і стала фіналом у кар'єрі фігуристки. Не маючи подальшої можливості займатися улюбленою справою, спортсменка була змушена піти у професійний бокс.

Інтерес до стрічки виник ще на початковому етапі створення – розмови про неї пішли, тільки-но в мережу просочилися перші фото зі зйомок, а після виходу трейлера про фільм заговорили не менше, ніж про пов'язаний з Хардінг скандал. Зайнятися постановкою сценарію, що увійшов до списоку найбільш перспективних, довірили Крейгу Гіллеспі, на рахунку якого вже значилося декілька заснованих на реальних подіях робіт: спортивна драма "Рука на мільйон" і трилер про відважну рятувальну операцію "Проти шторму".

На головну роль запросили молоду, але вже добре відому актрису Марго Роббі, що привернуло до проекту ще більше уваги. Її перевтілення в скандальну фігуристку виявилося нелегким. Зірці довелося поправитися на кілька кілограмів і щодня перед зйомками по дві-три години сидіти в кріслі гримерки. Сама актриса як завжди довго вживалася в роль і після закінчення роботи не відразу змогла вийти з образу. "Тоня затрималася зі мною надовго. Мені дійсно було важко її струсити. І тут не стільки про сцени насильства", – зізналася в інтерв'ю вона.

Старання Роббі не залишилися непоміченими. За свою роботу вона отримала номінації відразу на всі головні кінопремії. Щоправда, кращою стала поки що тільки на думку кінокритиків США. Тут більш успішною виявилася її колега Еллісон Дженні, яка зіграла деспотичну матусю. За кращу роль другого плану вона вже отримала два призи – "Золотий глобус" і премію Гільдії акторів. Втім, головного переможця на початку березня визначить "Оскар", на який за участь у фільмі номіновано обох артисток.

Сама історія, так достовірно розказана згаданими актрисами, викликає багато емоцій. Вона одночасно смішить (завдяки обраній авторами мові іронії) і дратує (адже гумор насамперед покликаний підкреслити, а не приховати трагізм і несправедливість ситуації).

Дві години екранного часу глядачам пропонують за допомогою майже документального розслідування спробувати зрозуміти, що ж насправді сталося. Але, звісно, відповідь на запитання, чи була Тоня Хардінг дійсно винна в нападі на суперницю, залишають за кадром. Замість прямого виводу творці насичують картину безліччю відтворених інтерв'ю, з показовою неупередженістю представляючи точки зору всіх учасників.

Подібний хід, а також звернення героїв до глядачів просто в процесі відтворення подій, розбиває незримий бар'єр, що відокремлює кіно від реальності і дозволяє повністю зануритися в те, що відбувається. Таким чином гучний скандал 25-річної давності, який дуже правдоподібно викладено у фільмі "Я, Тоня", отримує нове екранне життя, а сама Тоня Хардінг, якій зараз 47, – другий шанс на виправдання і спокуту.

Тетяна Ахапкіна

Марго Роббі і Тоня Хардінг З відкритих джерел

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...