Я не потрібен своїй країні: Чому молодь виїжджає з України за кордон

Я не потрібен своїй країні: Чому молодь виїжджає з України за кордон
Фото з відкритих джерел

Роман Ялч

Журналіст

Оригінал на сторінці Романа Ялча у Facebook

Написане нижче довго збиралося, і ось капнула остання крапля. Взагалі я обережно висловлюсь про політику, правих і лівих, війну і гроші.

Мені 25. Я молодий і сповнений сил чоловік. Про таких заведено казати - майбутнє України. Та чомусь я не потрібен своїй країні. Їй не треба спеціалістів, робочих і людей науки.

Ми з дівчиною винаймаємо квартиру. Разом з комуналкою на місяць виходить приблизно 4 тис. грн. Це без їжі, речей, відпочинку, маршруток по 4 грн, чи скільки вони там вже коштують, культурно-просвітницьких заходів тощо...

Новини за темою

Заробити на свою квартиру тут неможливо! Тому доводиться винаймати. Молодь мусить працювати на двох роботах, щоб просто не здохнути з голоду. Працював продавцем у магазині телефонів і кухарем у ресторані, вантажником апаратури і різноробочим, звукорежисером і піарщиком... Та й взагалі, чого лишень не робив, а "корито" зі словацькими номерами купити все одно дуже важко. Оператор, фотограф, стрімер, журналіст та певний час навіть ведучий на телебаченні. Ледве виплатив телефон. Бо навіть мобілку не можу купити одразу, треба брати кредит. Маю вищу освіту і мав би працювати за спеціальністю, ні про що не думаючи, та знову ж таки, магістри, спеціалісти і робочі не потрібні моїй країні. А якщо й потрібні, то за копійки... Середня зарплата реально складає 200 дол. Реальна середня зарплата, а не те, що ліплять по ящику.

Так от, я вирішив поїхати за кордон. Залишити свою сім'ю, кохану, друзів, знайомих і взагалі все своє. Працюю по 12 годин у другу зміну. Не має значення, в якій країні і ким. Приходжу з такими ж заробітчанами вночі і ледве рухаю ногами і руками. Тут багато молодих хлопців, які мають дітей і теж винаймають квартири. Хоча ми всі різні, наші історії зводяться до одного: дітей не нагодуєш патріотизмом, жінці не купиш нічого за любов до своєї країни, а батькам не допоможеш байками про світле завтра.

Так от, я тут прочитав, що заробітчани мають платити податок... Мовляв, не має значення, де ти працюєш: у нас чи в іншій країні. Ти громадянин України і ти маєш...

Новини за темою

У мене питання: ви там часом не здуріли? Замість того щоб зробити робочі місця і гідну зарплату, ви змушуєте людей виїжджати на заводи за кордон і почуватися там рабами, а зрештою просто збиваєте з них бабки? 20%!

Придумано непогано, але дзусь вам! Не дам нікому ані копійки. Нехай хоч депортують і позбавлять громадянства. Нехай хоч сам президент прийде мене зустрічати на кордоні. Чому я мушу працювати десь, залишивши всіх своїх, щоб вижити, а з мене просять податки? Чому знайти роботу в Польщі чи Чехії легше, ніж у моїй країні? Для того щоб хтось забрав те, що я чесно заробив? І не я такий один. Повірте мені. Я багато де їздив і багато ким працював, але такого безпорядку не бачив ніде. Кожен хоче кинути тебе і віджати.

Майже всі мої друзі - в Штатах, Бельгії, Голландії, Словаччині... Спочатку їхали туди просто заробити гроші і з грошима зробити бізнес. Хто - що: кафе, магазин, мийку... Кожному своє. І знаєте що? Ніхто не повернувся! Тому що виявилося, навіть якщо ти маєш гроші й ти чесна людина, яка хоче чесно працювати і давати робочі місця іншим, в цій країні треба відкашляти кожному спиногризу і зрештою ти залишишся з дустом. При цьому всьому тебе держава як підприємця ніяк не підтримує, а тільки вимагає. Саме тому всі вони зі своїм бізнесом не тут, а за кордоном. Думайте, люди...

Роман Ялч

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>