banner banner banner

Я бачив цей фінал Ліги чемпіонів, і це була фантастика

Я бачив цей фінал Ліги чемпіонів, і це була фантастика
УЕФА

Максим Шилін

Журналіст, 112 Україна

На очах українців цими днями творилася історія. Про цей фінал ще довго говоритимуть експерти, а історики спорту напевно поставлять його в один ряд зі стамбульським дивом: адже крім справжньої драми, в Києві "Реал" втретє поспіль виграв Лігу чемпіонів, встановивши рекорд на багато років. Команди і більшість уболівальників вже покинули нашу країну. А з чим ми залишилися?       

Гуляючи Києвом упродовж останніх кількох днів, я ніби побував у паралельній реальності: до нас приїхали десятки тисяч уболівальників з усього світу, а на центральних вулицях тішила вухо іноземна мова. Ба більше, в день фіналу Ліги чемпіонів істотно обмежили рух транспорту, тож невгамовна столиця у примусовому порядку звільнилася від вічного шуму машин і хоча б добу прожила в ритмі вихідного дня європейського міста.

112.ua

Справжнім відкриттям стали фанати "Ліверпуля". Деякі кияни на час вважали за краще залишитися вдома або виїхати за місто. Вони просто стали заручниками стереотипного мислення: якщо футбольний уболівальник, значить обов'язково п'яний і агресивний. І ці товариші багато втратили у плані емоцій. Вже опівдні суботи парк ім. Шевченка заполонили люди в червоному, які співали до мурашок по шкірі, ритмічно танцювали й обговорювали один з одним майбутній матч. Це була офіційна фан-зона англійців. Ах, так, само собою, пиво лилося рікою, однак всі без найменшого натяку на агресію. Навпаки, частина шанувальників "Ліверпуля" приїхала з дітьми і дружинами. Бачив навіть одного вболівальника в інвалідному візку.

112.ua

Делікатним, але важливим моментом стало ось що: велика кількість випитого пива передбачає необхідність справляти потребу набагато частіше, ніж зазвичай. Так, у парку поставили біотуалети, але їх було надто мало. Проте специфічного запаху у фан-зоні та на її околицях не відчувалося. Допускаю, що хтось все ж грішив, але це явище явно не можна назвати масовим. А тепер уявімо, що подібним чином у парку відпочивали б наші люди. Так, багато хто вже постять фото забрудненої фан-зони, купи сміття. Але! Всі знали, що це буде, адже коли тисячі людей концентруються на квадратному кілометрі, цього не уникнути навіть теоретично. Але все сміття так і залишилося в парку, на вулицях було чисто. Порівняйте з гуляннями наших співвітчизників і заспокойтеся – вранці вже не було й сліду від уболівальницьких тусовок, все прибрано, чисто. А враховуючи кількість залишених тут фунтів стерлінгів і євро, це й зовсім виправдано.

Вболівальники "Ліверпуля" - з іншої планети. Їхній культурі нам однозначно варто повчитися. Багатотисячний марш перед фіналом мав просто фантастичний вигляд. Ці люди заряджали позитивом всіх довкола, а коли на стадіоні в один голос затягнули You Will Never Walk Alone, то в усіх, хто чув це вперше, зірвало дах від кайфу. На трибунах під час матчу всі без винятку мерсисайдці співали і кричали й ніхто не залишав трибуни, коли рахунок став 1:3. До речі, воротаря "Ліверпуля" теж не освистували і не рвалися бити йому пику.

< iframe width="100%" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/XqCCdCGgDrk" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen>

Мадридці на тлі своїх візаві виглядали відверто нудно: як у фан-зоні, так і на стадіоні. Ці хлопці своєю активністю більше нагадували українського вболівальника: двісті-триста людей заряджають, а всі інші лише ситуативно включаються у процес.  

Що стосується організації фіналу, то керували процесом співробітники УЄФА. Допомагали українці. Згадуючи статусні єврокубкові матчі "Динамо" або поєдинки національної збірної, відразу мимоволі думаєш про товкучку на вході. Вирішальний матч Ліги чемпіонів показав, що можна уникнути багатьох незручностей. Перевірка документів та огляд уболівальників, кордони силовиків, робота стюардів на турнікетах і в чаші – все продумали до дрібниць. Хоча кілька порушень правопорядку все ж таки було, але вони виявилися не настільки серйозними. На матчі були присутні близько півтори тисячі журналістів. Для них теж створили максимально комфортні умови: жодних часових черг під час видачі акредитацій, стабільний інтернет, розетки і медіаруми. Представники УЄФА поїхали, але з нами залишився колосальний досвід, який обов'язково допоможе нам у майбутньому проводити подібні заходи.

Неприємний осад залишили слова президента УЄФА Александра Чеферіна, який сказав в інтерв'ю New York Times, що фінал Ліги чемпіонів не мають приймати міста, де вболівальники змушені ночувати в гаражах. Тему неадекватних цін на житло в Києві напередодні матчу першими порушили іноземні журналісти. Більшість українських колег, не розібравшись у ситуації, лише продовжили розганяти цю інформаційну хвилю. Ось вона зрештою й прибила до берегів свідомості глави УЄФА. Проте вболівальники "Реала" і "Ліверпуля" в соцмережах дякують українцям за гостинність: їх зустрічали з аеропортів, безкоштовно селили у себе вдома, годували і всіляко їм допомагали. "Без бариг", звісно, не обійшлося, проте той, хто хотів зекономити, зміг це зробити. Цим фіналом ми однозначно можемо пишатися! Втім, і сам Чеферін вже сьогодні визнав, що організація фіналу була на високому рівні. Шкода, що все закінчилося, ми будемо сумувати за цією атмосферою.

Максим Шилін   

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>